Субота, 5 Жовтня, 2024
Юрисконсульт

Коли працівник має право піти у відпустку: роз’яснення Держпраці

Українцям пояснили головні особливості питання надання відпусток.

Коли працівник має право піти у відпустку: роз’яснення Держпраці

Щорічну основну відпустку надають завідпрацьований робочий рік. Але це не означає, що піти в неї працівник зможе тільки після закінчення робочого року, за який надається така відпустка, передає прес-служба ГУ Держпраці у Херсонській області.

Джерело

За загальним правилом у перший рік роботи право на щорічну відпустку повної тривалості виникає в працівника після закінчення 6 місяців безперервної роботи. Якщо ж працівникові надають щорічну відпустку дозакінчення шестимісячного строку, то тривалість відпустки визначають пропорційно відпрацьованому ним часу в цього роботодавця.

Виняток з наведеного правила — особи, перелічені в частині 7 статті 10 Закону України  «Про відпустки», а саме: щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві за бажанням працівника надаються:

1) жінкам — перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;

2) особам з інвалідністю;

3) особам віком до вісімнадцяти років;

4) чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

5) особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;

6) сумісникам — одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;

7) працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;

8) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

9) працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;

10) батькам-вихователям дитячих будинків сімейного типу;

11) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Їм гарантовано право на відпустку повної тривалості незалежно від стажу роботи в цього роботодавця.

Ці «виняткові» категорії працівників можуть узяти повну щорічну відпустку хоч наступного дня після укладення трудового договору.

Але повернемося до звичайного працівника. Якщо такий працівник хоче піти в щорічну відпустку повної тривалості до закінчення 6-місячного строку роботи, а роботодавець не проти, то в цьому випадку жодних порушень немає. За другий і наступні роки роботи відпустка повної тривалості може бути надана працівникові в будь-який час відповідного року, погоджений з роботодавцем. Причому роботодавець повинен надати працівникові щорічну відпустку з таким розрахунком, щоб останній її використав, зазвичай, до закінчення робочого року (ч. 4 ст. 10 Закону про відпустки).