Корисна інформація – ДАХ ІЗ МЕТАЛОЧЕРЕПИЦІ (Варто знати!)

Дах – це важлива частина конструкції будь-якої будівлі, що виконує захисну, тепло і гідроізолюючу функцію. В даний час покриття даху з металочерепиці є найпопулярнішими і затребуваними матеріалами, завдяки відмінним функціональним і експлуатаційним характеристикам та доступній ціні. Щоб дах з металочерепиці зроблений своїми руками служив довгі роки, слід виконати ряд підготовчих заходів.

imageПодготовчі роботи

За технологією виробника металочерепиці рекомендується монтувати покрівлю з ухилом не менш 12-14 градусів.

Для монтажу покрівлі з металочерепиці необхідно підготувати наступні інструменти:

  • пилку з невеликими зубами для різання;
  • рулетку;
  • шуруповерт;
  • молоток;
  • маркер;
  • довгу рейку.

Для різання листів можна також використовувати ножиці по металу, електричні ножиці, електричний лобзик або дискову пилу. Категорично заборонено різати металочерепицю болгаркою, так як під впливом високої температури можна випалити цинк і полімерне покриття. В результаті почнеться процес корозії, що приводить до виникнення іржі і псування листів.

image (2)Облаштування обрешітки для надійної покрівлі

Решетування складається з ретельно оброблених антисептиком дощок 100х32мм дерев’яних брусків 50х50 мм (величини орієнтовні). До крокв зверху гідроізоляції прибивають від конька до карниза бруски, до яких горизонтально кріплять дошки обрешітки. Першу від карниза дошку обрешітки беруть на 10 мм товщі інших, орієнтовно 100х50 мм. Відстань від першої дошки до центру другої дошки дорівнює 300 мм або 350 мм (ця величина залежить від виду металочерепиці). При відстані між кроквами понад 1000 мм, для обрешітки набивають більш товсту дошку.

Біля мансардних вікон, навколо димоходів, в розжолобках і т.п. обрешітку роблять суцільною. По боках конька прибивають по дві дошки додатково. Торцеві планки піднімають вище решти обрешітки на висоту металочерепиці.

Ізоляція покрівлі

Перед тим як покрити дах металочерепицею, необхідно провести ізоляційні роботи. При перепадах температурного режиму на нижній поверхні листів буде утворюватися конденсат. Крім цього, піднімаються випари з приміщень будинку, перетворюючись в піддаховому просторі на воду. Така надмірна вологість призведе до намокання утеплювача і зниження теплоізоляційних характеристик конструкції, промерзання даху, гниття обрешітки і крокв, появі цвілі й вогкості, та, як наслідок, псування внутрішніх приміщень.

Для уникнення подібних явищ рекомендується використовувати утеплювач розрахункової товщини, який необхідно захистити з боку металочерепиці за допомогою гідроізоляційної і пароізоляційної плівки. Обов’язково облаштовується природна вентиляція, для усунення з підпокрівельного простору вологи, щоб повітря безперешкодно мало прохід від карниза до конька, для чого між гідроізоляцією і металочерепицею за допомогою обрешітки створюється спеціальний вентиляційний зазор, розмірами близько 40 мм. У звісах покрівельної конструкції залишають щілини близько 50 мм, а в ущільнювальному матеріалі конька роблять спеціальні отвори.

Рулони розкочуються по гідроізоляції крокв Горизонтально, з провисом близько 20 мм від карниза починаючи нахлестом і 150 мм. Існує багато видів сучасних підпокрівельних плівок, які мають деякі особливості монтажу та фіксації. Після гідроізоляції проводяться теплозвукоізоляційні роботи зсередини будівлі. Плити або мати теплоізоляційного матеріалу встановлюють між кроквами вроспір. Степлером закріплюють зсередини будівлі пароізоляційні плівки внахлест, яку герметично з’єднують між собою спеціальною клейкою стрічкою.

Монтаж металочерепиці

Основний розмір, який визначає довжину листів – це розмір ската від конька до карниза з урахуванням схилу металочерепиці з карниза покрівельної конструкції (40 мм орієнтовно). Якщо скат перевищує 6 метрів, листи розбиваються на кілька шматків, які укладають з напуском 150-200 мм. Листи великої довжини утворюють менше стиків, але з ними працювати незручно.

Після установки крокв виконують контрольний обмір всіх схилів даху, для виявлення можливих відхилень від проекту. Перевіряється прямокутність і площинність конструкції, вимірюючи діагоналі скатів. Виявлені невеликі дефекти можна приховати за допомогою добірних елементів з торців даху. Якщо починати укладання листів з лівого торця конструкції, то монтаж подальшого листа виконують під хвилю попереднього. Якщо укладання виконується з правого торця, то наступний лист встановлюють на хвилю попереднього.

Закріплюють перший лист за допомогою самореза біля коника. Потім встановлюють другий лист, стежачи за тим, щоб нижні краї металочерепиці становили рівну лінію. Скріплюють нахлест 2-х листів по верху хвилі одним саморізом під самою нижньою складкою. Якщо листи не стикуються правильно, то потрібно підняти у другого листа верхній край і від низу до верху переміщаючись скріплювати саморізами поперечну складку. Так виконують скріплення перших 4 листів, вирівнюючи нижній край по карнизу, після чого металочерепицю закріплюють на обрешітці. Саморізи кріплять під поперечними складками по низу хвилі. На одні квадратний метр потрібно близько 8 саморізів.

Увага! Традиційно слабкі місця покрівлі – це місця примикань покриття до різних конструктивних елементів. До цієї роботи треба підходити уважно і ретельно. Для герметичного примикання металочерепиці до стін, пічних труб і вентиляційних виводів використовують спеціальний внутрішній фартух. Для цього використовують нижні планки примикання. Поверх фартуха монтують листи металочерепиці і верхні планки примикання.

Щоб уникнути пошкодження металочерепиці, пересуватися нею потрібно в м’якому взутті, та не наступати на гребені хвилі. Після завершення робіт по монтажу металочерепиці приступають до монтажу водостічної системи.