П’ятниця, 29 Березня, 2024
Город

НУЛЬОВА ОБРОБКА ҐРУНТУ: ВЧИМОСЯ ОТРИМУВАТИ УРОЖАЙ НЕ ПРАЦЕЮ, А РОЗУМОМ!

Вплинути на ціну продукції фермер не може. Зате скоротити витрати реально. У цьому допоможе нульова обробка ґрунту (англ. no-till). Термін для фермера спочатку може звучати нудно і несерйозно. Але це не так.

Про це розповідає Моя Хата із посиланням на http://carefield.com.ua

НАВІЩО ОРАТИ

Хоча знаряддя праці зазнавали змін, принцип оранки не змінювався тисячоліттями. Її завдання — перевернути землю разом з дерном і бур’янами так, щоб вони опинилися під землею.

Це відкриває доступ кисню до глибоких шарів ґрунту. Земля мінералізуєтся і постачає потрібні компоненти рослинам і культурам. В перші роки оранка цілинної землі дає хороший результат.

Але разом з перевертанням ґрунту порушуються природні процеси утворення родючого шару. Він не відновлюється. В землі вмирають комахи, перегниваючі залишки рослин опиняються на поверхні і висихають. Починається процес ерозії. Родючий шар не утримується корінням рослин, які були пошкоджені при оранці, родючий шар поступово здуває вітер і змиває вода.

ЩО ТАКЕ НУЛЬОВА ОБРОБКА ЗЕМЛІ

Уникнути негативних ефектів від орання допомагає метод нульової обробітки землі. Ще його називають ґрунтозахисне землеробство. Продовольча і сільгосп організація ООН (ФАО) дає визначення — це концепція досягнення прийнятного прибутку разом з високим рівнем самооновлення виробництва. До того ж це зберігає навколишнє середовище.

В основі методу лежать три принципи:

  1. Щоб побачити результат, нульову обробку треба впроваджувати не один рік.
  2. На поверхні землі повинні бути органічні речовини, тобто рослинні залишки або покриваючі культури.
  3. Треба грамотно використовувати сівозміну.

При нульовій обробці ґрунт не чіпають від збору врожаю до посіву і від посіву до збору врожаю. Земля обробляється не більше, ніж на 5 см. Поле накривається мульчею, яка затінює поверхню землі від прямих сонячних променів. Вся робота з ґрунтом — це прямий посів насіння.

Так в землі створюються сприятливі умови по температурі, волозі і структурі сівби. Щоб досягти потрібного ефекту, для посіву використовують три типи сошників: дисковий, анкерний і дисково-анкерний. Сівалки для прямого посіву повинні розрізати рослинні залишки на поверхні і мінімально посувати верхній шар землі. Щоб контролювати розростання бур’янів, використовується сівозміна і своєчасне використання ЗЗР.

У посадочних машин для no-till сівби є дисковий ніж і сошник. Цей сошник призначений для просіювання рослинних залишків у твердій кірці ґрунту. Після того, як леміш прорве залишки і кірка, дисковий ніж-установка для посадки розсікає ґрунт, і насіння скидається в створеній борозні. Потім прес-колесо її закриває.

ЯК РОЗВИВАЛАСЯ ТЕОРІЯ НУЛЬОВОЇ ОБРОБІТКИ ЗЕМЛІ

Родоначальник вітчизняної нульової технологія землеробства є Іван Овсінський — агроном українського походження. Ще в 1871 році він почав практичні досліди вирощування сільгоспкультур без глибокої оранки. Свій метод він описав в книзі “Нова система землеробства”, що була видана у 1902 році. Вона не втрачає своєї актуальності і понині.

У Північній Америці технологією нульової обробітки землі зацікавилися і почали застосовувати в 1930-х роках. Для того були об’єктивні причини. Тоді на Канаду і США обрушились пилові бурі, і фермери почали впроваджувати пряму сівбу.

У 1943 році вийшла книга Едварда Фолкнера “Божевілля орача”. Книга стала реакцією на пиловий катаклізм в країні. Автор розкритикував орання ґрунту, як неприродний процес, який руйнує систему живлення рослин. Як приклад Фолкнер приводить дикі природні екосистеми, які навіть в найпосушливіші роки не страждають від нестачі води. Сучасні дослідженнянауково довели вплив оранки на ерозію землі і піщані бурі в США.

Потім технологією зацікавилися в Великобританії. Стали з’являтися перші наукові публікації та звіти з позитивними результатами і рекомендаціями.

Поява нових гербіцидів, таких як атразин і паракват, в 40-х і 50-х роках дозволило фермерам вбивати бур’яни без оранки. Винахід спеціалізованого обладнання для посіву в 1960-х дозволив фермерам висаджувати врожаї ледь торкаючи землю. Різні субсидії уряду США на збереження ґрунтів також давали фермерам стимули до перемикання практики.

З часу запровадження нульової обробки ерозія сільгоспземель в США в період з 1982-1997 скоротилася на 40%.

Зростання цін на пальне та енергоносії додавало технології популярності. Особливо це зіграло свою роль в Південній Америці.

За даними Програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) від 2004 року, нульова обробка землі найбільше використовується в США, Бразилії, Аргентині, Канаді, Австралії.В цілому в світі 7% сільгоспземель (близько 100 млн га) вже використовують технологію нульового обробітку. 85% з них — в Північній і Південній Америці. В Європі, Африці і Азії практика тільки починає поширюватися.

У доповіді ЮНЕП стверджувалося, що урядам довелося втрутитися для поширення технології або шляхом проведення досліджень і навчання, або наданням фінансової підтримки для полегшення переходу. Наприклад, Австралія запропонувала податкові пільги фермерам, що впроваджують нульову обробку землі.

Якщо технологія продовжить поширюватися, вона може мати переваги для клімату. Вона залишить вуглець в ґрунті і скоротить використання палива на фермах. За підрахунками ЮНЕП, впровадження no-till в Сполучених штатах з 1970-х років дозволило заощадити 241 млн тонн вуглекислого газу. Це еквівалентно щорічному викиду близько 50 мільйонів автомобілів. Більш того, практика може допомогти фермерам впоратися з посухою, яка може стати більш поширеною в світі, врахочуючи глобальне потепління.

ЗА І ПРОТИ БЕЗОРНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Якщо порівнювати нульову обробку ґрунту з традиційним переорюванням, можна виділити ряд переваг.

  • Це економить ресурси — пальне, добрива, трудовитрати, час.
  • Менше вкладень в обробку поля — в результаті підвищується рентабельність ділянки.
  • Зберігається і відновлюється родючий шар землі. Його хімічні, фізичні та біологічні якості зростають.
  • Ерозія ґрунту знижується або повністю припиняється.
  • Розростанням бур’янів можна управляти екологічно — за допомогою сівозміни та сидератів.
  • Волога в ґрунті затримується і накопичується.

Але сліпе копіювання технологій може принести негативний результат. Щоб впроваджувати нововведення, слід спочатку проаналізувати конкретні ґрунтові, рельєфні та кліматичні показники. І тільки потім вибудовувати систему землекористування.

Потрібно бути справжнім знавцем в області і дотримуватися необхідної сівозміни, використовувати потрібні види і норми отрутохімікатів, які підходять по клімату і ґрунтам.

Нульова обробка підійде для посушливих регіонів або ділянок на схилах. Але потрібно спочатку вирівняти землю, щоб сівалки розподіляли насіння рівномірно. Якщо ґрунт глинистий, на ділянці краще не вирощувати коренеплоди — вони не проб’ються через неорану глину.

Технологія не підходить для надлишково вологих земель. Хіба що з використанням дренажних систем.

Без обробки в ґрунті знижується процеси нітрифікації амонійного азоту, через що азот може накопичуватися. У певних видах ґрунту, він стає токсичним для коренів культур.

До того ж у верхніх шарах ґрунту накопичуються патогени і шкідники.

Без оранки землі ущільнюються. Щоб уникнути випливаючих проблем, потрібно чергувати мочкуваті і стрижневі культури в сівозміні. Наприклад, після пшениці сіяти ріпак і горох. Через стрижневою кореневою системи у останніх їх коріння проникають глибше і розпушують ґрунт.

НЕ ТАКІ РАДИКАЛЬНІ STRIP-TILL И MINI-TILL

Різкий перехід на пряму посадку культур призведе до появи проблем з азотним живленням рослин, розростанням бур’янів, появі хвороб і шкідників. Щоб на поле утворився мульчуючий шар, а в сівозміні впровадити фітосанітарні культури, для зниження патогенного навантаження, має пройти близько 5 років. Тому в перші роки доведеться розщедритися на гербіциди та додаткові добрива.

Краще на шляху переходу спочатку подумати про запровадження проміжних технологій: смужної обробки (strip-till) і мінімальної обробки ґрунту (mini-till).

  1. Смугова обробка ґрунту поєднує в собі переваги оранки та нульової обробки. Технологія передбачає розпушування тільки тієї ділянки ґрунту, яка повинна містити ряд насіння. Необробленими залишаються 2/3 поля. Натуральна родючість землі зберігається, знижується ерозія.

Що ви отримаєте:

  • Повна обробка ґрунту проводиться за один прохід.
  • Економиться дизпаливо.
  • При наявності спецтехніки одночасно з розпушуванням можна сіяти рослини.

Є й мінуси. Технологія не підходить для важких або вологих ґрунтів. Потрібно враховувати ширину між рядами з ходовою трактора.

Для смужної обробки потрібна велика точність. Знадобляться навігаційні прилади та підрулюючі пристрої. Будьте готові викласти на них додаткові гроші.Техніку доведеться обладнати системами GPS, щоб домогтися точності проходу в 2-5 см.

  1. Технологія мінімальної обробітки ґрунту передбачає оброблення землі на глибину в 5-15 см. Це дозволяє скоротити витрати на обробку поля за рахунок зменшення проходів техніки. Але при цьому зменшується врожайність — від 5 до 20%.

Технологія виправдає себе, якщо перед обробкою провести щілювання — прорізання в ґрунті щілин в 40-60 см глибиною на відстані мінімум метра. Так будуть краще поглинатися талі і зливові води.

Восени на полі проводять дискування на глибину 10-18 см з обов’язковим коткуванням. Після чого до весни поля не чіпають.

При мінімальній обробці ґрунту важливо прибирати з ділянок рослинні залишки. При поверхневому дискуванні все органічне сміття перемелюється і утворюється так звана подушку. У спеку вона висихає і сушить ґрунт.

ПЕРШОПРОХІДЦІ В УКРАЇНІ

Виключно на технології органічного ґрунтозахисного землеробства веде своє господарство “Агроекологія”. На території підприємства в 8 тис. га вже більше 30 років не застосовуються гербіциди, пестициди і навіть мінеральні добрива. І нічого — заробляють.

Технології no-till на частині своїх земель впровадив холдинг HarvEast. Оскільки більша частина активів холдингу знаходиться в зоні ризикованого землеробства, отримання стабільних планових врожаїв досягається за рахунок вологосберігаючих технологій.

З 2015 року ґрунтозберігаючі технології почали впроваджувати на деяких ділянках агрохолдингу “Мрія”. Але вже в 2017 році компанія відмовились від нового підходу. Керівництво пояснило це тим, що нові технології впровадили через відсутність інвестицій. Вкластися в кожну культуру, щоб отримувати максимально високу врожайність, не було можливості. Але це відобразились на врожаях. Два останні роки вони були посередніми.

Тепер компанія має змогу вкладати більше, а відповідно планує більше отримувати.