Порядок оформлення спадщини, якщо немає заповіту. Хто отримає?

Що робити, якщо немає заповіту?

Більшість українців не вважають за потрібне лишати заповіт. Міністерство юстиції України коментує питання від громадян про права спадкоємців у ситуаціях, коли заповіт відсутній.

Вирішення питання про спадок лежить у юридичній площині. Законодавство досить чітко регламентує, хто отримує право на спадщину та у якому порядку. Черга визначається з урахуванням ступеня спорідненості зі спадкодавцем. В разі, коли є заповіт, посвідчений нотаріусом, усі питання спадку вирішуються згідно з ним.

Без заповіту спадок визначається за чергою, коли:

  • документ було визнано недійсним;
  • у випадках, коли спадкоємці відмовляються від спадщини;
  • у заповіті згадано не всю спадщину.

Почергове визначення спадкоємців згідно українського законодавства

Перша черга — діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив; батьки.

Друга черга — рідні брати та сестри спадкодавця; його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга — особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.

П’ята черга — всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня. Також у п’яту чергу спадкоємців включають утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

На відміну від почергового спадкування, спадкування за заповітом гарантує, що особа-спадкодавець мала змогу скористатися своїм правом розпорядитися власним майном так, як вважала за потрібне.

Громадяни, які вперше виступають у ролі потенційних спадкоємців, можуть зіштовхнутися з низкою нагальних юридичних питань. Деякі з них – хто має право на прийняття спадщини та в якому порядку, враховуючи ступінь спорідненості зі спадкодавцем, проводиться передача майна?

В Україні процедура спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Якщо остання воля спадкодавця була нотаріально посвідчена та викладена у заповіті – право на спадкування мають особи, визначені у такому документі.

У разі ж відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, спадкування здійснюється відповідно до чинного законодавства, а саме – почергово.

1️⃣ черга спадкоємців за законом – діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті; той з подружжя, який його пережив; батьки.
2️⃣ черга спадкоємців – рідні брати та сестри спадкодавця; його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
3️⃣ черга – рідні дядько та тітка спадкодавця.
4️⃣ черга спадкоємців – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини.
До 5️⃣ черги спадкоємців належать всі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, при цьому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня. Також у п’яту чергу спадкоємців включають утриманців спадкодавця, які не були членами його сім’ї.

Важливо! Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття та у випадку зміни черговості одержання права на спадкування.

Джерело: biz.nv.ua