“Реєстраційна революція”: Українців зобов’язали ставати на облік при переїзді

В Україні почалася “реєстраційна революція”: набула чинності постанова Кабміну №207, за якою реєстрація місця проживання передається з Держміграційної служби у відання місцевих органів влади, аж до голови сільради.

Всі дані про реєстрацію будуть як і раніше міститися в Єдиному демографічному держреєстрі, який ведеться з 2012 р. За новими правилами, всі українці, які виїхали з дому більш ніж на 30 днів (на роботу, навчання і т. і), повинні зареєструватися на новому місці. Тих, хто відмовиться, каратимуть штрафами. Експерти вважають, що така норма необхідна – адже штамп в паспорті в майбутньому допоможе “понаїхавшим” ходити в лікарні або бібліотеки за місцем реєстрації. Але є проблема: часто люди орендують житло нелегально, а без договору зареєструватися можна.

МЕХАНІЗМ. Як роз’яснили нам у Центрі адмінпослуг Дніпровського району Києва, тепер людям не потрібно буде двічі стояти в черзі, щоб виписатися, а потім прописатися: це можна буде робити відразу за новим місцем проживання. Як і раніше, для цього обов’язкова подача оригіналів та копій документа на право володіння житлом, а також паспортів господаря житла і реєстрованого, військового квитка або приписного свідоцтва для військовозобов’язаних, і сплата адмінзбору (0,85% від мінзарплати – 11,71 грн). За словами юриста Володимира Столітнього, навести порядок у сфері реєстрації треба було давно: “У нас до половини працездатних проживають не за місцем реєстрації, а там, де можна знайти роботу. Це створює проблеми і самим приїжджим – вони змушені, наприклад, давати хабара в лікарнях за лікування. Але отримати прописку їм буде складно: господарі знімного житла часто відмовляються реєструвати квартирантів, побоюючись, що потім їх не випишеш. Та й податки платити вони не хочуть (15% доходу)”.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Тих, хто не має в паспорті штампу про реєстрацію (виписаний, але протягом 30 днів не прописаний) або проживає більше 30 днів не за адресою реєстрації (не стосується дачників і відрядних), будуть при виявленні попереджати, а потім – кожен раз штрафувати на 17-51 грн. Столітній каже: єдиний спосіб виявити “ухильників” – якщо вони самі зізнаються, що живуть в іншому місті без реєстрації. А адвокат Василь Мірошниченко впевнений: так як штрафи за відсутність реєстрації йдуть до місцевих бюджетів, влада буде зацікавлена у виявленні тих, хто живе, але не числиться: “Через виявлення приїжджих можна буде вийти на підпільних орендодавців, оштрафувати їх за незаконне підприємництво і змусити платити податки. Можливо, влада почне заохочувати доноси сусідів на квартирантів та їх господарів”, – говорить юрист.

Відзначимо, в інтернеті повно пропозицій про реєстрацію за плату в будь-якому регіоні України. Ціни різні від 2000 грн за рік “проживання” в облцентрі, куди люди їдуть у пошуках роботи, до 12 тис. грн – для псевдожителів прикордонних районів. Їм така реєстрація, навіть фіктивна, дозволить через 3 роки отримати право на багаторазовий безвізовий в’їзд на прикордонні території (до 50 км від кордону) країн ЄС – Угорщини, Словаччини, Румунії. У кількох таких фірмах нас запевнили, що все законно: складається фіктивний договір оренди, реєструється в податковій, відмітка про прописку вноситься в держдемреєстр і паспорт.

Юристи згодні: притягнути за таке ноу-хау складно, так як факт шахрайства не можна довести. “Господар може сказати: я здав людині ліжко, а вона не живе. Я на його місце взяв тимчасово іншого, – говорить Мірошниченко. – Так, якщо в халупі в 10” квадратів “числиться 30 чоловік, у поліції можуть виникнути питання. Але на практиці вони цим не займаються. З децентралізацією псевдопрописки стане складніше: за неї тепер відповідає глава місцевої влади, який краще знає ситуацію, ніж міграційна служба району. А йому дозволити проживання 30 чол. на 30 квадратних метрах – явна корупція”.