Розвинуті країни активно переходять на використання теплових насосів для опалення

Прийнято рахувати, що засновником технології теплових помп є французький інженер Сандрі Карно. Після його публікації став зрозумілим цей напрямок. Праця Карно стала базовою для створення прототипу теплопомпової системи, яку вперше побачили в 1852 році – тоді продемонстрували можливість використання охолоджуючої системи для опалення. Пристрій отримав назву «помножувач тепла». Вже через 17 років після цього, німецький інженер Клеменс Ватеркотте здивував оточуючих тим, що отримав тепло прямо з-під землі, закопавши на своїй ділянці труби.
Енергетичні кризи 1973 і 1978 років дали серйозний поштовх для активного розвитку систем такого типу по всьому світу. Згідно прогнозів Міжнародного енергетичного комітету, вже до 2020 року доля теплових помп в загальному теплопостачанні розвинених країн збільшиться до 75%. Підтвердженням такого прогнозу може служити цифра в 20 мільйонів помп, які вже зараз активно використовуються у всьому світі. Потужність окремих помп коливається в дуже великих межах, повідомляє helica.com.ua.
Різні країни світу при виробництві і експлуатації теплових помп орієнтуються на власні енергетичні потреби і особливості. В Європі здебільшого використовують водяні і повітряно-водяні системи для обігрівання приміщень. Японія і США більше зорієнтовані на використання реверсних пристроїв повітряного типу – за їхньою допомогою проводять обігрівання взимку і кондиціонування влітку. Скандинавські країни використовують теплові помпи великої потужності, які працюють з централізованими системами опалення. Данія і Нідерланди в якості приводу теплових помп використовують двигуни, що працюють на газі.
Виробництвом теплових помп в США займаються 50 фірм. Кількість установок становить кілька мільйонів. Багато з них  використовуються для круглорічного кондиціонування, застосовуючи електроприводи. Третина приватних будинків США обладнана тепловими помпами, а джерелом тепла є грунт або вода.
Сотні тисяч теплових помп експлуатуються в Німеччині. Малопотужні установки використовують електроприводи, а великі – газові або дизельні двигуни. Джерелом тепла є вода, повітря і грунт. Сумарна потужність таких установок в Німеччині складає 4 МВт. Встановлення абсорбційних установок заохочується в Німеччині: 140 євро кожному за введену в дію кожного кіловату потужності.
В Швейцарії застосовують малопотужні теплові помпи, яких є кілька десятків тисяч. Для забезпечення централізованого опалення використовують потужні помпи. Для прикладу, в Лозанні працює теплова установка від електроприводу з тепловою потужністю 7 МВт.
Загальна потужність всіх теплових помп на планеті – близько 250 тисяч МВт, які щорічно виробляють 1 млрд Гкал енергії, що дорівнює спалюванню 80 млн тонн палива.