Українець працює над створенням нового типу вітрогенераторів – вітрових панелей

Олександр Приймак з Луцька працює над створенням вітрових панелей, завдяки яким енергія вітру перетворюватиметься в електроенергію.

Нині українець виготовляє прототип свого винаходу на базі луцького ПП “Статор”, яке займається виробництвом звичайних вітряків, передає Конкурент.

Спочатку цікавився принципами роботи вітряків, майстрував вдома різні моделі, а потім вирішив використовувати з певною користю вітер, який “в пусту” дме на стіну будинку, згадує Олександр Приймак, який родом із Тернопільщини, але вже декілька років живе та працює у обласному центрі Волині. «Мені прийшла в голову ідея створити такий вітроротор – прямокутний вітряк, який можна було б почепити на стіну, – розповідає винахідник. – Я також хотів, щоб конструкція працювала безшумно, без вібрацій та ультразвуку і не створювала дискомфорт для господарів оселі».

За словами Олександра Приймака, на відміну від звичайних вітряків, які мають низький коефіцієнт перетворення енергії (до 40%), у вітрових панелей такий коефіцієнт складатиме від 50 до 60%. «Рідні поставились до мого винаходу досить скептично, – згадує раціоналізатор. – Ідею підтримав тільки мій дядько, який все життя займається питанням безпеки атомних електростанцій».

Вітрові панелі є модульною конструкцією, частини якої можна за бажанням додавати або ж навпаки знімати, пояснює Олександр Приймак. «Приміром, потужність закріплених на стіні вітрових панелей можна збільшувати поступово, не знімаючи всієї конструкції, – наголошує винахідник. – Відповідно, зайві панелі можна від’єднати».

На відміну від вітряків вітрові панелі займають мало місця та безпечні для птахів, зазначає Олександр Приймак.

«Принцип роботи вітрових панелей виглядає приблизно так: два ряди лопастей, що розміщені під кутом 45 градусів до вітру рухаються вертикально, – розповідає фахівець. – Коли вітер потрапляє на перший ряд лопастей, то він штовхає їх донизу, потім частина вітру, яка залишилась, відбивається і потрапляє на другий ряд лопастей й штовхає їх доверху: тобто вітровий потік використовується двічі й максимально віддає свою кінетичну енергію».

Оскільки два ряди лопастей будуть закріплені на стіні будинку на краях за ланцюги, то вся конструкція рухатиметься в одному напрямку, продовжує Олександр Приймак. «Лопасті будуть або зі скловолокна, або ж з вуглепластику, завдяки чому конструкція не буде замерзати чи забиватись снігом в зимовий період, – говорить винахідник. – Вітрову панель також можна буде встановити вздовж дороги чи узбережжя, що значно економить площу порівняно з традиційними вітряками».

Згідно з попередніми розрахунками, вітрові панелі починають сприймати вітер від 3 м/с, а у Волинській області середньорічна швидкість вітру – 4,5 м/с, зауважує лучанин.

«У нашому регіоні вітру для виробництва електроенергії точно не забракне, – впевнений Олександр Приймак, – Також на лопасті панелі можна накладати такий елемент, як гнучку сонячну панель – тоді система братиме енергію не тільки від вітру, але й від сонця».

За прогнозами Олександра Приймака, основна частина виробництва вітрових панелей зосередиться у Луцьку, де є відповідне приміщення і дуже потужна технічна база.

Вітрова панель українця була представлена на конкурсі ClimateLaunchpad. Завдяки участі у фіналі конкурсу, який відбувався в Одесі, Олександ Приймак познайомився із представниками лабораторії нових продуктів DIY LAB, які зацікавилися його винаходом і пообіцяли підтримку.

Українець представить прототип вітрової панелі на виставці відновлювальної енергетики, яка відбуватиметься 8-9 листопада у Києві.

Загалом вітрові панелі можна встановлювати як і власникам приватних будинків у сільській місцевості чи у приватному секторі міста, так і мешканцям багатоповерхівок, зазначає Олександр Приймак.

«Мій винахід стане в нагоді для тих, хто має об’єкти, віддалені від населених пунктів: готелі в горах чи відпочинкові центри, які мають проблеми із живленням з мережі, будинки в місці, де ще не проведена електромережа, – каже раціоналізатор. – Другий потенційний клієнт – це великі фермерські господарства, які найбільше страждають від віялових відключень в сезон роботи елеваторів, які підсушують врожаї».

Термін окупності вітрової панелі становить від чотирьох до шести років, зауважує Олександр Приймак.

«Враховуючи інфляцію та постійне зростання тарифів, цей термін може зменшитись в рази”, – пояснює він.

Джерело