Вирощування яблунь і груш з живця

Не такі вже й нездійсненні мрії, як виявилося. Пробували садівники виростити грушу або яблуню з живця й у багатьох виходило. Варто й нам освоїти цей метод, чи не правда?

Щеплені й кореневласні яблуні та груші

Переважна більшість плодових дерев у наших садах щеплені. У якомусь розпліднику до якоїсь підщепи прищепили чудовий сорт яблуні або груші, продали нам готовий саджанець, а ми його посадили з надією на врожай. Однак надії не завжди виправдуються.

Розплідників, що продають саджанці – маса, а про сумісність підщепи і привою мало хто замислюється. У результаті ми дуже часто одержуємо нестійкі до зимових холодів, хворобливі яблуні з дрібними плодами. А груші від несумісності підщепи і привою взагалі можуть загинути.

Альтернативою щепленим саджанцям є кореневласні груші, яблуні, вишні, сливи та ін. Їх вирощують з живців сортових дерев, їм не потрібне щеплення, а значить проблем із сумісністю для них не існує. Є в кореневласних дерев ще два плюси: вони краще переносять високе залягання ґрунтових вод (дуже актуально для груші) і їх легко розмножувати далі, хоч живцями, хоч відводками, хоч через кореневу поросль.

Не можна стверджувати, що щеплені саджанці – це зло, а саджанці на власних коріннях ідеальні для всіх. Буває й навпаки. Вирощування саджанців груш і яблунь з живців – це не панацея від усіх лих і проблем, а лише ще один спосіб вегетативного розмноження плодових дерев.

Сорти яблуні та груші для вкорінення

Не всі сорти яблунь і груш однаково добре дають корені при розмноженні зеленими живцями. Якісь вкорінюються краще і швидше, якісь – довше та гірше. Чим дрібніші плоди, тим легше пускає корені живець.

Кращі сорти груш для вирощування з живця: Лада, Ошатна Єфімова, Осіння Яковлева, Пам’ять Жегалова.

Кращі сорти яблунь для вирощування з живця: Апорт Олександр, Апорт криваво-червоний, Витязь, Долго, Жебрівське, Жигулівське, Китайка Санінська, Кузнецовське, Мрія, Пепін шафранний, Подарунок садівникам, Ранетка пурпурова, Ліхтарик.

Горизонтальна посадка саджанця

Один з варіантів одержання кореневласної яблуні пропонує обійтися взагалі без живців. Але для цього необхідний готовий двох- або трирічний саджанець потрібного сорту. Який саджанець – щеплений або кореневласний – не має значення.

Навесні висаджуємо наш саджанець, розташовуючи його в посадковій ямці горизонтально (див. фото). Бічні пагони саджанця варто відтягнути з ями, установити вертикально і підв’язати до кілочків. У місцях з’єднання бічних пагонів зі стовбуром можна зробити насічки, кільцевий надріз із видаленням смужки кори або перетяжку мідним дротом для прискорення коренеутворення.

Корінь і стовбур саджанця засипаються ґрунтом як при звичайній посадці яблуні або груші. Будь-яке дерево прагне рости нагору, тому бічні пагони почнуть рости, як самостійні деревця, можливо, з’являться нові вертикальні пагони зі сплячих бруньок стовбура саджанця. Через два роки ці пагони дадуть невеликі корінці біля основи і на стовбурі. А на третій рік у кожного з них буде власне нормальне коріння.

Після цього саджанці можна відокремлювати від маткової рослини й дорощувати протягом 1-2 років окремо. А якщо хочеться, можна поекспериментувати – не розділяти молоді пагони, залишити їх рости у вигляді своєрідної огорожі.

Розмноження яблунь і груш живцями

Якщо молодого саджанця в нас немає або нам потрібні саджанці того ж сорту, що й наявна доросла плодоносна яблуня, доведеться йти шляхом живцювання. Нам знадобляться так звані зелені живці – молоді пагони, нижня частина яких уже почала дерев’яніти, а верхня залишилася зеленою. На таких пагонах усе листя крім верхнього має бути вже розкритим. Оптимальні строки зрізання живців припадають, як правило, на середину червня.

Живці найкраще зрізати зранку, коли вони нагодовані вологою. Пагін зрізують гострим прищеплювальним ножем ближче до бруньок. Нижній зріз має бути під кутом 45° убік бруньки, не зрізуючи її. Верхній зріз роблять над брунькою горизонтально. З одного пагона можна одержувати два-три живця.

Кожний живець повинен мати не менше трьох листків або два міжвузля. Нижній лист варто видалити, залишивши тільки два верхніх. Листя, що залишилося, укорочують наполовину для меншого випару вологи. Якщо міжвузля короткі, живець роблять із трьома міжвузлями.

Тепер зелені живці витримують у розчині стимулятора коренеутворення протягом 18 годин. На ємкість з живцями бажано надягти поліетиленовий пакет, щоб збільшити вологість повітря усередині.

За цей час потрібно приготувати ящик для живців. Ящик має бути приблизно 30-35 сантиметрів висотою. На висоту 20-25 сантиметрів у нього засипають живильний ґрунт (перегній, компост, чорнозем). Потім на 4-5 сантиметри, що залишилися – прожарений у духовці пісок. Прожарювання є обов’язковим, верхній шар має бути стерильним. Перед посадкою субстрат проливають (для цієї мети знову ж можна використати стимулятор коренеутворення).

Підготовлені живці занурюють у пісок на 1,5-2 сантиметри. Глибше не потрібно, інакше живці можуть загнити. живці саджають так, щоб їхнє листя не стикалися одне з одним, з ящиком або з плівкою, якою він буде накритий. Це важливо, у злиплих із чим-небудь листків більше шансів згнити й потягнути за собою весь живець. Ящик накривають плівкою і ставлять у теплицю або парник. Місце для ящика бажано вибирати світле, але вкрите від прямих сонячних променів. Тепер раз на тиждень необхідно провітрювати живці й постійно стежити за вологістю ґрунту. І верхній, і нижній шар мають бути вологими (але не сирими). Поливати посадки краще з пульверизатора.

Листя, що загнило, і живці, якщо такі трапилися, видаляють якнайшвидше.

Через місяць у живців уже можуть з’явитися перші корінці. Тепер їх можна провітрювати частіше, поступово привчаючи до “свіжого повітря”. Восени ящик з живцями закопують у землю в саду урівень з краями. А живці вкривають хвоєю, торфом або тирсою. Наступного року молоді саджанці висаджують на окрему грядку на дорощування. А ще через два роки їх уже можна буде висаджувати на постійне місце.

Є ще один народний спосіб вкорінювати живці плодових дерев: не в ящику, а в пляшці з-під шампанського. Робиться це так: зелений пагін зрізують повністю біля самої основи, пляшку заповнюють охолодженою кип’яченою водою, пагін ставлять у пляшку й щільно закупорюють її. Для цієї мети використовують вар або віск.

Пляшку встановлюють у заздалегідь викопану ямку й засипають землею. Тепер відрізають верхівку пагона, залишаючи дві-три бруньки над поверхнею ґрунту. Зверху саджанець прикривають плівкою або великою пластиковою пляшкою. Так само провітрюють і поливають при необхідності. Через два-три роки саджанець із пляшки можна буде переносити на постійне місце: у нього вже має бути гарне власне коріння.

Із зелених живців можна виростити не тільки яблуні й груші, але й сливу, вишню, аличу, айву. Не піддаються розмноженню зеленими живцями тільки черешня й абрикос. Пробуємо і експериментуємо!

Джерело: poradnyk.ua