Як захистити дерев’яні конструкції від гниття та грибка

Турбота про збереження деревини починається ще в процесі заготівлі і триває під час обробки, виготовлення виробів та в період їхньої експлуатації. Збереженість дерев’яних виробів значною мірою залежить від умов навколишнього середовища, у якому вони постійно перебувають.

Будинковий грибок — найбільш небезпечний руйнівник — виявляє себе появою цвілі на дерев’яних конструкціях. Грибниця (міцелій) із зараженої деревини потрапляє на здорову через взуття, одяг, інструмент. Розвитку грибка сприяють волога і тепло. Тому зберігати матеріали з деревини необхідно в сухому місці, колоди — в ошкуреному вигляді, поруч не повинно бути сміття, трави, хмизу. Ошкурені колоди рекомендується покрити антисептиком.

Методи захисту деревини

Виявивши цвіль на деревині, уражені місця зішкрібають, стругають чи зрубують. Шматки ураженої деревини спалюють у металевій ємності. Усе сміття, що залишилося, ретельно збирають і закопують у землю на глибину не менш 0,5 м. Після закінчення роботи інструмент обробляють антисептиком. А далі лісоматеріали й дерев’яні конструкції ретельно просушують і обробляють двічі 10%-ним розчином кремнійфтористого натрію чи тричі 3%-ним розчином фтористого натрію.

Потім їх знову добре просушують, а надалі регулярно провітрюють. Якщо під час обробки впливу антисептиків можуть зазнати поверхні металевих конструкцій, то їх до початку обробки фарбують олійною фарбою в два — три шари з проміжним сушінням. Після висихання фарби можна приступати до обробки антисептичним розчином. Попереднє фарбування металу також захищає його від сильного іржавіння.

Горизонтальні поверхні дерев’яних конструкцій також можна обробити сухими антисептиками. Для цього їх насипають шаром потрібної товщини так, щоб не сипалися з поверхні.

Найпоширеніші антисептики

3%-ний розчин кремнійфтористого натрію з кальцинованою содою одержують, розчинивши в 10 л води 250 г соди і додавши невеликими порціями кремнійфтористий натрій при ретельному перемішуванні. Після повного розчинення додають невелику кількість барвника, наприклад 5 г анілінової фарби. Застосовують також 5-10%-ий розчин мідного купоросу: 1 кг мідного купоросу розчиняють у 9—9,5 л води. Слабший розчин не дасть потрібного ефекту.

Сухі антисептики добре подрібнюють для швидшого розчинення. Вода для приготування розчинів повинна бути чистою, по можливості м’якою, підігрітою до 90 — 95°С, але якщо до розчину додають соду, то воду варто нагрівати не вище 40°С. Розчин вважається готовим до застосування, якщо з нього припинилося виділення пухирців вуглекислоти. Для розчину можна використовувати дерев’яний, керамічний чи скляний посуд. Якщо використовується сталевий посуд, то його рекомендується заздалегідь пофарбувати зсередини олійною фарбою в два — три шари, щоб уникнути сильного іржавіння під впливом розчину.

Сухі антисептики одержують змішуванням подрібненого антисептика з просіяними вологою тирсою або піском (з вологістю 30-40%) у співвідношенні 1:5 за об’ємом. їх ретельно перемішують до одержання однорідного складу і цю суміш наносять рівним шаром на просушені дерев’яні поверхні з розрахунку 100-200 г на 1 м2.

Захист від комах та жуків

Жуки-червивці відкладають яйця в щілинах і отворах деревини, а личинки, що з’являються з них, вгризаючись у дерево, роблять у ньому звивисті ходи. Згодом лялечки перетворюються в жуків, що прогризають зовнішній шар деревини і виходять назовні, щоб потім знову відкласти яйця. До жуків-червивців, чи дроворубів, належать рудий будинковий вусач, чорний будинковий вусач, строкатий точильник, фіолетовий плоский вусач та інші. Довжина їх від 5 — 8 до 20 — 25 мм.

Обробка зараженої жуками деревини

Обробку деревини, зараженої жуками, здійснюють різними способами:

  • введенням розчину антисептика у товщу дерев’яної конструкції;
  • поверхневим просочуванням деревини антисептиком шляхом розпилення чи обприскування;
  • змащуванням деревини антисептичними пастами.

Наявність достатньої кількості антисептика на поверхні деревини призводить до припинення розмноження цих шкідників.

При пошкодженні балок, підлоги, стін спочатку сталевим дротиком очищають отвори від деревного борошна (пилу). Потім за допомогою спринцівки вливають в отвори антисептик і зашпаровують їх парафіном чи пластиліном.

Поверхневе просочення деревини роблять на початку весни, двічі або тричі з інтервалом у 2-3 тижні. Отвори на поверхні деревини розчищають для кращого проникнення антисептика всередину. Щораз обробку виконують у два прийоми з перервою у 2-4 години.

Меблеві жуки-червивці живуть переважно у мерлій сухій деревині. Будинковий точильник (шашіль) пошкоджує дерев’яні конструкції, меблі. Його личинки прогризають у деревині отвори діаметром близько 1 мм. Для боротьби з цими шкідниками розчиняють 1 частину дьогтю або карболки в 3 частинах гасу чи скипидару. Цим розчином добре змочують поверхню меблів 2-3 рази. Обробку повторюють через 3-4 тижні. Якщо кількість отворів невелика, з них видаляють деревне борошно, вприскують спринцівкою розчин антисептика і зашпаровують зовні отвори парафіном (пластиліном).

При ушкодженні столів, стільців, табуреток отвори замазують зовні парафіном або воском. Потім меблі перевертають ніжками догори, у ніжок просвердлюють отвори діаметром 3 — 8 мм на глибину до 100 — 150 мм. В отвори заливають розчин антисептика і тримають меблі в такому положенні 1 — 2 доби, після чого обробку повторюють.

Руйнівній дії вологи можна запобігти просоченнями водостійкими сумішами. Нижче подаємо кілька рецептів деяких сумішей для просочування (співвідношення їхніх компонентів зазначені в масових частинах).

1. Натуральна оліфа — 10; парафін — 1; скипидар — 2. Після просочування деревину можна фарбувати олійними фарбами.
2. Натуральна оліфа — 1; гас —1. Просочування проводять 4 — 5 разів з інтервалом 2 — 4 години. Після просочування і висихання деревину можна фарбувати олійними фарбами.
3. Натуральна оліфа — 10; віск — 1,5. Деревину двічі-тричі просочують розігрітою сумішшю з проміжним сушінням протягом доби. Після повного висихання можна фарбувати олійними фарбами.
4. Натуральна оліфа — 1; лак ПФ-283-1. Суміш використовується як водотривка та декоративна.

Обробку деревини за допомогою хімікатів здійснюють з метою захисту її від загоряння. Для цього готують різні протипожежні суміші, рецепти яких наведено нижче (співвідношення компонентів зазначено в масових частинах).

1. Сульфат амонію — до 150 г/л.
2. Рідке скло — 1; вода — 1; алюмінієва пудра — 0,1.
3. Фосфорнокислий натрій — 50 г/л, сульфат амонію — 100 г/л.
4. Рідке скло — 45; вода — 15; тальк — 28; пилоподібний важкий шпат — 12.
5. Рідке скло — 20; вода — 20; важкий пилоподібний шпат — 25; цинкові білила (сухі) — 1.
6. Суперфосфат — 7; вода — 3. Деревину просочують кожною з цих сумішей двічі з проміжним сушінням протягом доби.

Джерело