Якість будівельних матеріалів під питанням

Низька якість, відсутня безпека, висока ціна – така характеристика нинішнім будівельним матеріалам, які заполонили український ринок. Є й інша сторона – заможні люди дозволяють собі лише замовляти будматеріали із-за кордону, підтримуючи тим самим імпортного виробника.

Як багато ми знаємо про ковбасу, яка повинна хоча б трошечки містити м’яса, про молоко, в якому відсутня натуральна сировина, і про багато інших продуктів харчування, від споживання яких залежить наше здоров’я. Натомість, як мало ми чули і знаємо про якість і безпеку будівельних матеріалів, оздобивши якими оселю, навіть не підозрюємо, чому голова болить щодня. А все через те, що в Україні й досі нікому було зайнятися перевіркою будівельних матеріалів як імпортних, так і вітчизняних, щоб дати оцінку – цей товар дорогий – зате безпечний, а це дешевий – зате не придатний для використання. Незалежного контролю за відповідністю ціни та якості в Україні ніхто не здійснював.

Купують те, що дешевше, не звертаючи увагу на якість, не думаючи про безпеку власної оселі, а добросовісний виробник ледь виживає в нерівній конкуренції .

Цього року має дещо змінитися. Принаймні, так заявили учасники прес-конференції Іван Салій, голова Наглядової ради Асоціації «Всеукраїнський союз виробників будівельних матеріалів та виробів» та Леонід Школьник, голова правління ВГО «Союз споживачів України». Працюючи кожен в своїй галузі, захищаючи кожен свого, спільно дійшли висновку – треба об’єднувати зусилля, щоб і виробник вітчизняний мав ринок збуту, і споживач в Україні задовольняв свій попит якісною продукцією. А потім і ціна від коректується. Має ж нарешті спрацювати правило – попит диктує пропозицію. Справді, саме споживачі повинні стати більш вибагливими до вибору. І допомогти в цьому їм взялися дві громадські організації, до яких довіра людей напрацьовувалася роками. Об’єднавши зусилля в боротьбі за продаж контрафактної продукції на ринку будівельних матеріалів, два керівника, підписавши Меморандум, окреслили свої подальші дії в реалізації Всеукраїнської програми захисту прав споживачів «Лідер якості будівельних матеріалів» з присвоєнням знаку «Висока якість – чесна ціна». В рамках програми передбачається проведення перевірки щодо вимог якості та безпечності будівельної продукції, даючи об’єктивну оцінку кожному учаснику. «В нашій країні є ті, хто доводить, що обв’язкова сертифікація не потрібна. Але й не працює система добровільної. Приміром, в Європі, якщо виробник не пройшов добровільну сертифікацію, його продукцію не візьметься реалізовувати жодна поважаюча себе організація. А ті, хто не хоче вкладати гроші в сертифікацію там, везе товар сюди, мовляв український споживач купив все, особливо якщо «воно» з написом виготовлено в…, з ціною на гривню дешевшою ніж продукція нашого виробника, – запевнив І.М.Салій. – Вітчизняні виробники, маючи високі технології, доброякісну сировину, виробляючи достойну уваги покупця продукцію, не можуть вийти на вітчизняний ринок. Тому більшість виробників будівельних матеріалів зацікавлені в добровільній сертифікації й готові фінансувати незалежні лабораторні дослідження, результати яких ми будемо розсилати і будівельникам, й інформувати споживачів. Таким чином, ми впевнені, що на ринку з’явиться контроль за якістю, і як результат – споживач буде знати, за що платить і що отримає», пояснив Іван Миколайович.

Минулого року ВГО «Союз споживачів України» вже проводив певні дослідження в царині будівельних матеріалів – перевіряли якість цемента. Тоді отримали зовсім не втішні результати. «В більшості 25-ти кілограмових упаковках цемента не вистачало як мінімум 5 кілограмів, а в декотрих і більше, – розповів Леонід Школьник. – Були зразки, в упаковках яких було що завгодно, тільки не цемент. Та й скажіть, в якій ще країні виробник спробує підсунути замість вищої марки цемента іншу, нижчу. Ні, там такого ніхто собі не дозволить, бо врегульована законодавством процедура відповідальності виробника і продавця. В нашій країні про відповідальність лише пробують говорити. Тому ми, споживачі, не повинні боятися ставити представникам влади незручні для них запитання. Адже саме держава несе відповідальність перед споживачем і за якість продукції, і за її безпеку», – додав Леонід Семенович. Президент Асоціації приватних інвесторів та власників Тетяна Шальман додала, що українські споживачі позбавлені інформації щодо вогнестійкості того лінолеуму чи ковроліна. В Україні жодних досліджень щодо хімічного складу оздоблювальних матеріалів. Врешті, ті люди, які заселяються в довгоочікувані квартири багатоповерхівок думають, що їх чекає радість в новій оселі. Навіть не підозрюючи, що проблеми лише починаються: вже в перший рік тріскаються стіни, металопластикові вікна не захищають від холоду та шуму тощо. До цього І.Салій додав, навівши приклад: «Люди часто утеплюють стіни приватних будинків піною, не підозрюючи, що є небезпечна для здоров’я піна. Або утеплюють внутрішню сторону стіни житлових приміщень білим пінопластом, призначення якого – утеплення ззовні або й взагалі – упакування техніки на час транспортування. А ще, наприклад, часто виробники метало пластикових вікон заради економії, замість профілю 3,5 роблять 2,8, який великого пориву вітру не витримає, та й функцій відповідних через кілька років не виконуватиме». Ще одну проблему підняла Т.Шальман: «В Україні відсутній інститут незалежних експертів в галузі будівництва. Адже саме ці люди повинні давати професійну оцінку виконаним будівельним роботам, шкідливому впливу оздоблювальних матеріалів, щоб споживач міг скористатися їхніми послугами та в суді доводити свою правду.

Що ж залишається нашим споживачам чекати перших результатів спільної діяльності громадських організацій і вже на початку «ремонтно-будівельного» сезону керуватися ними у своєму виборі.

Софія Шальман