Зовнішній ворог нас не переможе, але є інші загрози – ветеран війни на Донбасі

Росія продовжує стягувати війська до кордону з Україною. Щодня фіксуються нові перекидання військової техніки до районів, що межують з Україною. Чи готова Україна зупинити ворога у разі повномасштабного вторгнення та які зміни потрібні керівництву держави, щоб протистояти агресивній політиці Кремля – в ефірі Апостроф Live розповів ветеран війни на Донбасі, нардеп VIII скликання Ігор Лапін.

Игорь Лапин о стягивании войск к украинской границеІгор Лапін. Фото: УНІАН

-Що стосується можливого збільшення російських військ на кордоні, якою має бути українська позиція – ми завжди маємо бути готовими до гіршого? Washington Post часто починає турбуватися про ситуацію, ніж наші профільні відомства.

-Я звернув би увагу не лише на публікацію Washington Post, але також на публікацію видання Politico, в якій є супутникові знімки. Якщо заглянути в історію, то якщо я не помиляюся, дружина Байдена була одним із співвласників цього видавництва. У цій ситуації заперечувати очевидне – це, звісно, ​​діяти не на користь України.

Я спробую нагадати такі речі, що наша влада спочатку розвалювала антипутинську коаліцію, вимагаючи самостійних переговорів із Кремлем і впроваджуючи цю політику до сьогодні. Потім вони підірвали довіру наших західних партнерів у контексті зливу операції вагнерівців. Сьогодні вони впроваджують тези: “Американці всіх кинули в Афганістані та Європа втомилася від України” – вам не нагадує це, що нам страшніші “українські гниди”, а не “московські воші”?

Тому нам потрібно бути уважними та вимагати від влади виконувати головні їхні завдання – це захист національних інтересів. У цій ситуації я вітаю роботу ДБР, яке порушило кримінальні справи проти колишніх заступників міністра оборони Тарана. Але ж без нього нічого не робилося. Відповідно, Зеленський був у курсі, бо саме міністр оборони – це креатура президента, яка призначається Верховною радою за поданням президента.

У цій ситуації, на сьогоднішній день кремлівські куратори, що знаходяться на Банковій, фактично ведуть Зеленського в глухий кут, і я не знаю, як він звідти виходитиме.

-Як нам слід реагувати на це стягування військ?

– Нам треба нарощувати свою військову могутність. Європа ж висловлює стурбованість застосуванням “Байрактара”, але німці тихенько мовчать про постачання двигунів для російських безпілотників, якщо я не помиляюся, для “Орланів”.

Я хочу акцентувати увагу на головній тезі – поняття “демократія, людські цінності, правові позиції” на сьогоднішній день багато держав замінюють словом “інтереси”. Якщо Україна підіграватиме заміні цих слів, то нашим західним партнерам нічого не залишиться, окрім як вичікувати, поки Путін доїдає Україну. Хоча вони розуміють, що сьогодні Україна охороняє західні рубежі.

-Ви виключаєте повномасштабне вторгнення?

– Я 1992 року приїхав служити в Україну, і якщо я не помиляюся, станом на 1992 рік Збройні сили України мали близько 700 тисяч особового складу. Станом на початок війни у ​​2014 році у нас за штатом скорочення відбулося до 160 тисяч, а реально готових боєздатних частин особового складу було близько 5 тисяч. Плюс були голі, босі, у шльопанцях, у кросівках добровольці – це те, що почало протистояти російській армії.

На сьогоднішній день Збройні сили особового складу налічують 220 тисяч, ще є приблизно півмільйона людей, які пройшли горнило війни за ці 8 років. І, в принципі, сьогодні Україну не може перемогти зовнішній агресор. Українці можуть перемогти самі себе. Ми можемо наголосити таке, що самі потім будемо шоковані від цього. Я зараз не говорю за політичні уподобання та пріоритети, але в нас часто люди втрачають здоровий глузд у своєму прагненні миру за всяку ціну.

Тому я погоджуюсь, що треба нарощувати Збройні сили України. Але Нацгвардія, яка з майданівців формувалася та йшла на війну, сьогодні виконує інші функції. Це те, що ми маємо сьогодні.

Мені дуже шкода, що ми не запроваджуємо візовий режим із Росією та її сателітами, зокрема, з Білоруссю, прикриваючись незрозумілим захистом якихось громадян, які сьогодні можуть страждати від режимів. Але річ у тому, що візовий режим допомагає фільтрувати нормальних людей від ненормальних.

Протистояння країні-агресору має бути не лише фізичним. Але розвалити на міжнародному рівні ту антипутинську коаліцію, яка створювалася роками під час війни у ​​скрутні часи – чесно кажучи, це треба було зуміти.

Євген Шульгат, Адріан Радченко

Джерело: apostrophe.ua