Кримський міст: як він захищений, наскільки потрібне його знищення і що це дасть
Останнім часом у соцмережах знову активізувались розмови щодо знищення Кримського мосту, “бензину” у багаття дискусій підкидають і заяви на Заході. Зокрема днями екс-командувач НАТО, генерал Філіп Брідлав заявив що міст не просто законна, але і вкрай бажана ціль. Причина цілком очевидна: порушення логістики армії РФ у окупованому Криму та потужніший ляпас Кремлю.
Водночас поки в Україні немає фізичної можливості знищити таку ціль, а всі умовні плани щодо цього зав’язані на отримання балістичних ракет ATACMS, які використовуються з таких систем, як HIMARS або M270. Але поки їх надання залишається лише у полі закликів, зокрема й у владних колах у Вашингтоні. Хоча враховуючи експоненціальне зростання підтримки з боку союзників отримання ATACMS стає з кожним днем все реалістичним.
Це ж цілком розуміють і у Кремлі, які вочевидь посилили захист Кримського моста і тепер він є одним з найзахищеніших об’єктів у РФ. Наразі відомо про його прикриття декількома зенітними ракетними комплексами С-400, які працюють разом з “Панцирями” та “Торами”.
Не треба також забувати про загін, який здійснює фізичну охорону об’єкта, включно з бойовими плавцями та протидиверсійними катерами. У хід пішли навіть баржа з кутковими відбивачами, у якості хибної цілі для ракет з активною радіолокаційною головкою самонаведення, а також машини для створення димових завіс.
Тобто для охорони цього об’єкта створена багатоешелонована оборона від різних загроз, яка вимагає від РФ витрачання значних ресурсів. І це лише у відповідь на виключно “розмови” про можливість його знищення.
Якщо переходити до практичної частини, то, як вже писав Defense Express, цю задачу ATACMS може виконати виключно за рахунок високої точності, яка має компенсувати замалу для таких задач вагу бойової частини у 230-кг. Бо, враховуючи капітальність споруди, “калібр” бойової частини для таких цілей має становити понад 500-кг для гарантованого завдання важких ушкоджень.
Але, умовно, якщо навіть Україна “завтра” отримає ATACMS, то насправді Кримський міст не буде для нього першочерговою ціллю. Бо є значно цікавіші та важливіші та менш захищені об’єкти. Наприклад штаби армій РФ, які скоріш за все вже відійшли на відстань понад 80 км від лінії фронту через загрозу ударів GMLRS, або аеродроми у тому ж самому окупованому Криму, де базується фронтова авіація, або портова інфраструктура Чорноморського флоту РФ у Севастополі.
Якщо, все ж таки, уявити гіпотетичний удар по Кримському мосту, то за “класикою” це вже ціла військова операція, яка потребуватиме значних сил. Бо для гарантованого знищення такого об’єкта ракетним ударом необхідно здійснити одночасний пуск одразу з десяток балістичних ракет, паралельно з цим поставити завади на РЛС противника, наситити повітряний простір хибними цілями, наприклад дронами, які будуть симулювати крилаті ракети. Тобто це не просто запустити одну ракету та поїхати собі далі, а у рази складніша операція.
І треба розуміти, що навіть знищений Кримський міст не унеможливить логістичне забезпечення окупованого півострова, а лише ускладнить. Бо зараз у Чорному морі РФ знаходяться десять великих десантних кораблів, які цілком можуть взяти на себе функцію паромів. І це не рахуючи пробитий армією РФ сухопутний коридор по узбережжю Азовського моря, ліквідація якого, тобто вихід України на межі 24 лютого, є першочерговою задачею, на чому наголошують у Міноборони.
А далі цілком може скластися ситуація, що знищувати Кримський міст, який веде вже не до РФ, а до якоїсь там Кубанської Народної Республіки – потреби вже немає.
Джерело: defence-ua.com