Технологія виготовлення штучного мармуру своїми руками в домашніх умовах і практичне застосування

admin 6 Жовтня, 20206 Жовтня, 2020

Що таке мармур і де його застосовують

Мармур – це унікальний матеріал, який застосовують в обробці будівель і інтер’єрів приміщень протягом довгих століть. Але далеко не всі можуть дозволити собі виконання такої обробки, оскільки мармур є матеріалом не тільки рідкісним, але і досить дорогим у фінансовому відношенні.

Джерело

Родовища якісного мармуру знаходяться в скдаднодоступних місцях, а його видобуток проводиться за допомогою спецтехніки, яку треба піднімати в гори і встановлювати. Як видобуток, так доставка і обробка матеріалу на порядок збільшують його собівартість.

Завдяки застосуванню нових технологій, які постійно розробляються в будівельній індустрії, асортимент матеріалів для будівництва вдалося істотно розширити. Тепер можливо виготовити мармур з бетону своїми руками і робити це в звичайних домашніх умовах, без застосування обладнання, яке коштує недешево.

Щоб виготовити мармур з бетону, знадобляться такі матеріали:

цемент марки М400 або вище;
вода;
пластифікатор С-3;
форма з поліуретану;
пісок дрібнозернистий;
поліетиленова плівка;
пігментна добавка;
дрібний гравій як заповнювач;
дриль і насадка-міксер.

Натуральний мармур – дороге задоволення. Тому штучний мармур з бетону представляється часом як варіант практичний і вигідний. Для отримання хорошої імітації, має велику схожість з натуральним каменем, існує безліч технологій, які підійдуть для застосування в домашніх умовах.

Отримання штучного мармуру

Натуральний мармур являє собою камінь з неоднорідним забарвленням, зернистою структурою, з прожилками, що пронизують всю товщу. Камінь може бути рожевим, блакитним або білим, сірим або чорним. Також зустрічаються й інші кольори: зелений, червоний, жовтий, фіолетовий. Можна створити матеріал, що імітує мармур, з гіпсу: виходить щільна маса, позбавлена пір. Але цей спосіб не підійде, якщо виріб планується застосувати в приміщенні з підвищеною вологістю. Можна розглянути альтернативні методи, які дають можливість виготовлення мармуру власноруч.

Найпростіша технологія – мармур з бетону відливається в формах із суміші піску та цементу. Він виходить дуже міцним, непроникний для вологи, а зовні сильно нагадує справжній. Але при цьому треба враховувати, що тонкі плитки будуть крихкими, а якщо робити їх товщі, вони виходять надто важкими. Можна з такого імітованого каменю виготовити, наприклад, стільницю, але вона повинна мати масивний корпус, який дозволить витримати чималу вагу плити. Можна зробити і тонкий варіант, при цьому береться за основу дерев’яна стільниця.

Щоб в результаті вийшла лита плита, що не відрізняється від справжнього каменю, знадобиться заздалегідь запастися матеріалами і інструментами, необхідними для роботи. Необхідно мати форму з поліуретану або іншого матеріалу, барвники та пластифікатори, які треба буде підмішувати до цементної суміші. Для будівельного міксера потрібно змішувач і насадки на дриль, а також коротке правило, шпатель.

Покрокова інструкція з виготовлення мармуру з бетону

За якою технологією мармур з бетону краще виготовити, вирішувати треба в залежності від конкретних умов використання. Основні принципи однакові. Виготовлення штучного мармуру в домашніх умовах буде виглядати так:

Перший етап – підготовчий. Форму (або форми) треба ретельно промити і висушити. Вона може мати будь-який розмір: наприклад, можна спеціально виготовити її відповідно до потрібних розмірів для кухонної стінки. Щоб приготувати розчин, треба змішати до однорідного стану сухі інгредієнти: пісок, гальку і цемент. Після отримання складу влийте майже всю воду, додайте пластифікуючий інгредієнт. Продовжуйте заміс до того рівня, щоб добитися максимальної однорідності маси.
Додайте залишок води, потім барвник – його треба вводити порціями, різними за розміром, обов’язково в різні ділянки ємності. Таким чином домагаються нерівномірного змішування розчину і кольору, що надає більшу схожість штучного матеріалу з натуральним каменем.
Наповнення розчином форми. Коли барвник тонкими прожилками розійдеться по цементній масі, можна вважати, що склад нарешті готовий. Тепер можна переходити до найбільш важливої фази технологічного процесу. Форму треба виставити на гладку поверхню – це допоможе виключити вигин стінок і дна. У неї наливаємо розчин. За допомогою шпателя краї форми очищають від зайвих напливів, які здатні впливати на зовнішність і гладкість поверхні плити, потім правилом розрівнюється поверхня і закривається поліетиленом.

Чим більшою виходить за розмірами плита штучного каменю, тим імовірніше вона може зламатися через виникнення пустот всередині. Тому не варто нехтувати використанням вібростола, який допоможе зробити структуру більш суцільний. При його відсутності, неможливості скористатися варто постаратися під час змішування не виймати з маси міксер – так повітряних бульбашок утворюється менше.

Як отримати готовий мармур або «мармуровий бетон»

Застигати маса, залита в форму, буде близько десяти діб. Не варто втручатися в процес, як це робиться при виконанні деяких інших робіт з цементом. Наприклад, не буде потрібно регулярне зволоження поверхні: розчин буде накритий поліетиленовою плівкою, матеріалом, який виключить надто швидкий вихід рідини з товщі бетонної маси. Після повного затвердіння плити її треба підняти, перевернути, потім зняти з неї форму, як чохол.

Щоб підвищити міцність бетону, можна додатково армувати його за допомогою дроту. Для цього його утоплюють в форми після того, як в них розлита цементно-піщана суміш. Застигання вмісту форм повинно бути повним.

Не треба думати, що для отримання якісного бетону технологія повинна бути особливо складною.

Насправді всі необхідні дії можна виконати і в умовах міської квартири.

На виході виходить матеріал з невеликою пористістю, стійкий до впливу засобів побутової хімії, вологостійкий. Плиту при необхідності можна відполірувати: для цього її поверхню треба буде обробити по черзі спиртом, прозорою політурою, потім знову спиртом. Спирт застосовувати треба тільки після того, як висох шар політури, а ось її можна не сушити.

Мармур для обробки приміщень і зовнішніх стін будівель почали використовувати ще в стародавні часи. Але це далеко не всім доступний матеріал. Ціна на натуральний мармур починається від 20 тисяч рублів за квадратний метр. Як більш економічною заміною йому виступає штучний мармур – з бетону і інших матеріалів. Штучний камінь в 4 рази дешевше натурального, якщо купувати його в магазинах. Але при певних навичках виготовити його можна і самому.

Характеристики штучного каменю

Штучним каменем називають не тільки вироблений з бетону мармур, а й керамічний граніт. Технологія виробництва цих матеріалів практично ідентична. А ось застосовують їх по-різному.

Керамічний граніт вважається більш твердим і стійким до механічних пошкоджень, тому він частіше, ніж мармур, використовується для покриттів в зонах з інтенсивним пішохідним трафіком: підлоги в торгових центрах, супермаркетах, метрополітені, транспортних центрів. У житлових приміщеннях керамогранітом облицьовують стіни і підлоги холів і кухонь, ванних кімнат.

Мармур менш міцний, але завдяки барвникам має гарний візерунок. Його область застосування – стільниці та барні стійки, перила огороджень і сходів, елементи декору, деталі сантехнічних вузлів, підвіконня і штучні колони.

Виготовлений на замовлення бетонний мармур може мати практично будь-яку форму, колір і візерунок. Ці параметри залежать виключно від фантазії і платоспроможності покупця.

Натуральний мармур багато в чому програє своєму штучному аналогу. Стільниця з природного матеріалу буде важити в 3-4 рази більше, ніж аналогічна за формою і розміром – з синтетичного.

Колірна палітра натурального каменю обмежена, в той час як штучний мармур можна забарвити в будь-який відтінок і навіть змусити світитися.

Методики виготовлення

У промислових масштабах застосовують кілька технологій виробництва мармуру. Склад сумішей залежить від обраного способу. Найбільш популярні литтєвий і гіпсовий методи і виготовлення мармуру з бетону. Технології виробництва штучного мармуру і в тому, і в іншому випадку мають багато спільного.

Литний метод

Мармур за методом лиття виготовляється з кварцового піску або відходів виробництва натурального каменю – мармурової крихти. Цілісність суміші додають поліефірні смоли, а за допомогою пігменту виробу можна надати будь-який відтінок.

Крім основних компонентів суміші, в виробництві литого мармуру використовують ряд інструментів, препаратів та спеціальне обладнання. До них відносяться:

форми для заливки;
антиадгезійний склад для обробки форм;
вібростіл;
обладнання для шліфування готової мармурової конструкції;
гелькоут.

Антиадгезійними сумішами обробляють форми після виїмки застиглого каменю.

До складу таких препаратів входять парафін або силікон, розчинені в гасі, уайт-спірит або бензині.

Вибирати склад необхідно, орієнтуючись на бажаний зовнішній вигляд каменю.

Для отримання матової поверхні підійде силіконова суміш, в той час як восковий антиадгезійних склад надає кінцевому виробу глянець, поверхня стає трохи жирної.

Порядок виготовлення литого мармуру наступний:Щодо

Гелькоут – це полімерна смола, якою за допомогою барвників надають заданий відтінок. він виконує кілька функцій: захищає поверхню від пошкоджень, «закриває» пори виробу і забарвлює його. Гелькоут наносять за допомогою пензля або пульверизатора в кілька шарів. Після висихання фінішного покриття (для гелькоута це приблизно 2-3 години) виріб готовий до використання.

Гіпсовий мармур

Альтернативою каменю з натуральної крихти є мармур з гіпсу. Провадження у такої рецептури обходиться набагато дешевше.

В першу чергу змішуються гіпс, клей і вода, потім додається смола, і все перемішується за допомогою міксера. потім додаються компоненти для додання кольору:

чорний колір дає анілінова фарба;
відтінок кави можна отримати, якщо використовувати помаранчевий Гумілакс (200 г) і 1 літр технічного спирту на 50 кг гіпсу;
для білого мармуру використовують білий Гумілакс.

Суміш заливають у форму і сушать протягом 10 годин при кімнатній температурі. Після повного затвердіння штучний «гіпсовий» мармур виймають, обробляють силікатом калію, просушують і полірують фетром.

Гіпсовий мармур – найбільш легкий вид штучного каменю, а й один з найбільш тендітних. На його основі зазвичай виготовляють декоративні елементи, які не будуть нести значне навантаження.

На основі бетону

Для виготовлення одиничного виробу необов’язково звертатися до сторонніх виробників. Якщо є ряд цілком доступних інгредієнтів, створити штучний камінь може кожен. Можна своїми руками зробити мармур з бетону. У складі мармуру крім цементу міститься пісок, пластифікатор і вода. Це сильно знижує вартість штучного каменю в порівнянні з методом лиття. До таких простих компонентів теж є певні вимоги.

Виробництво починається з ретельного просіювання піску. Це допоможе позбутися від зайвих домішок. Першими змішують базові компоненти – цемент і пісок. Співвідношення цих компонентів в складі може змінюватися в залежності від сфери застосування кінцевого виробу.

Для деталей, які в майбутньому будуть схильні до великої кількості механічних пошкоджень, – бордюри, зовнішнє облицювання, тротуарна плитка, – потрібно змішати цемент і пісок в пропорції 1: 3.
Якщо зі штучного мармуру планується виготовити стільницю, елемент перекриття або сходи, підвіконня, то пропорції повинні бути 1: 2.
Для декоративних елементів цемент і пісок змішують у співвідношенні 1: 1.

Потім суміш розводять водою. Обсяг води розраховують виходячи з обсягу сухої суміші: рекомендована пропорція – 1 частина води до 2 частин суміші. Спочатку вливають приблизно три чверті води і перемішують. Потім в суміш додають пластифікатор з розрахунку 1-2% від ваги цементу і перемішують.

Для найкращого розподілу пластифікатора суміш вистоюють протягом 10-15 хвилин, а потім вливають воду, що залишилася і знову перемішують.

Останній компонент – барвник. Для досягнення необхідного відтінку можуть додавати один або кілька пігментів. Зазвичай рекомендують використовувати пігмент в розрахунку 1% від ваги цементу (а не всієї суміші), але ефективність барвників неоднакова, тому таке співвідношення може не дати бажаного результату. Найбільш популярні барвники та їх рекомендовані дозування наступні:

оксид титану надає суміші білий колір (або білі розводи і прожилки), рекомендоване дозування – від 2 до 4%;
сурик – червоно-оранжевий пігмент – 5%;
оксид хрому забарвлює склад в зелений колір, додається в обсязі 3-5% від ваги цементу;
рекомендований обсяг для охри – 5%, в результаті мармур забарвлюється в відтінки від світло-жовтого до коричневого.

Випускаються також спеціальні пігменти для бетону. При визначенні їх дозування потрібно слідувати вказівкам виробника.

Після внесення барвника суміш не слід ретельно перемішувати, так як мармуру властиво нерівномірний розподіл кольору.

Готову суміш частинами заливають в оброблену антиадгезійними препаратами форму, приділяючи особливу увагу заглибинам. Якщо планований виріб має великі розміри, в форму виливають частину складу, укладають сітку або дріт і лише потім додають решту рідкої основи. Зазвичай армування вимагають стільниці і масивні плити, бордюри, об’ємні елементи декору. Після заливки форму закривають плівкою і залишають до повного затвердіння.

Штучний мармур застигає довго, на це буде потрібно не менше 7-12 днів. Готовий камінь витягають з форми, при необхідності шліфують і покривають фінішним захисним шаром смоли (гелькоута).

Нюанси експлуатації

до

При правильній фінішній обробці штучного мармуру будь-якого походження вироби з нього будуть служити роками. Одним із способів збільшення довговічності каменя є поверхневе фарбування і покриття водно-акриловим лаком.

Це особливо актуально для каменю, використовуваного в зовнішній обробці, так як водно-акриловий лак не піддається впливу сонячних променів.

В результаті мармуровий елемент декору не змінить свій колір і не покриється неприємними жовтими плямами протягом 10-15 років.

При встановленні телевізора слід уникати сильного затягування кріпильних елементів. Мармурова плита, встановлена з перекосом або з сильним тиском на кути, може не витримати навантаження і лопнути. При облицюванні приміщень з підвищеною вологістю необхідно стежити за станом сантехніки, попереджати появи протікання і потрапляння каменю під прокапування.

Падіння важких предметів з гострими кутами може пошкодити мармур. Не варто різати продукти прямо на стільниці, використовуйте обробні дошки.

Очищення поверхні потрібно виконувати з використанням тільки рідких миючих засобів. Склади з абразивами руйнують захисне покриття штучного каменю, наносять мікроподряпини, в яких накопичуються залишки їжі, пилу і інші забруднення. Від жорстких щіток і металевих сіток слід відмовитися, віддавши перевагу м’яким тканинам.

Передмова

Для досить великих і просторих приміщень цікавим рішенням оформлення стін є імітація натуральних матеріалів, наприклад мармуру.

доНавчившись імітувати поверхні під цегляну кладку, чому б не освоїти ще одну оригінальну техніку? Йдеться про імітацію своїми руками мармуру – даний варіант більш елегантний, ніж «цеглинки», а техніку «мармурової кладки» освоїти нескладно. Дізнавшись, як пофарбувати під мармур дерев’яну панель або лист фанери, ви зможете створити інтер’єр в строгому, класичному стилі з елементами розкоші.

Імітуємо мармур: матеріали та інструменти

Для досить великих і просторих приміщень цікавим рішенням оформлення стін є імітація натуральних матеріалів, наприклад мармуру. Декор під мармур своїми руками досить нескладний, причому не тільки на стіні, але і на комоді, секретері або барної стійки – все залежить тільки від вашої фантазії.

В першу чергу, перед тим як зробити імітацію мармуру, необхідно визначитися з поверхнею. Основою для зображення стане дерев’яна панель або лист фанери товщиною не менше ніж 1,5-2,5 см. В якості знадобляться тонкі пензлі «білка», широкий малярський і круглий щетинистий пензлі, причому вони повинні бути призначені для роботи по дереву. Стануть в нагоді і інші види пензлів, а також натуральна губка і мастихін. Для розпису потрібно заготовити такі матеріали: алкідну матову і глянцеву білу, а також жовту, зелену і помаранчеву фарбу, охру і кіновар. Використовуваний практично тільки для розпису під мармур подвійнтй пензлик доведеться виготовити самостійно, обрізавши живці у двох пензлів і прикріпивши їх до кінця третього живця. В результаті виходить «вилка».

Ще одним важливим моментом у фарбуванні під мармур своїми руками є «глазур». Її теж можна приготувати самостійно шляхом змішування лляної олії зі скипидаром або уайт-спіритом у співвідношенні 1: 3 і додавши сикатив в кількості 2-3% від загального обсягу. Сикативи є розчином солей важких металів кислот карбону в органічному розчиннику і прискорюють процес висихання фарби і емалі, тому їх потрібно додавати безпосередньо перед застосуванням, інакше дуже швидко засохне.

В ході роботи «глазур» потрібно постійно розмішувати, щоб вона не втратила своїх якостей. Слід, однак, пам’ятати, що, «зловживаючи» сикативом і додаючи його більше ніж потрібно, можна безнадійно зіпсувати «мармуровий» склад.

Як видно на фото, фарбування під мармур своїми руками виконується обов’язково в захисному одязі і рукавичках:

У приміщенні, в якому проводяться роботи, повинна бути хороша провітрюваність. Зберігати сикатив або склад, до якого він входить, необхідно в міцній ємності з добре закритою кришкою в місці, де неможливо використання відкритого вогню і куди виключено попадання прямих сонячних променів. Потрібно також потурбуватися про те, щоб склад був недоступний для дітей.

Уайт-спірит є продукт нафтопереробки, який прискорює висихання «глазурі», тому в будь-якому випадку «мармуровий» шар наноситься тільки після нанесення грунтовки.

Нижче ви отримаєте майстер-клас імітації мармуру.

Як пофарбувати під мармур: грунтовка і промальовування контурів

Отже, імітуємо мармур: робота виконується в шість обов’язкових етапів. Спочатку підстави, потім готують малюнок. Потім прорисовують бутову кладку і контури. Далі здійснюють набивання, закріплюють малюнок і покривають лаком.

Якщо виконувати всі операції послідовно і правильно, виходить абсолютна імітація мармуру. Але слід пам’ятати, що кожен наступний шар наноситься через 5-10 хвилин після висихання попереднього.

Тепер на дерев’яну або фанерну панель необхідно нанести два шари білої алкідної фарби, причому перший шар повинен сохнути 12 годин, а другий – 24 години. Фарба наноситься рівномірно, щоб поверхня була ідеально гладкою. Це і буде грунтування.

Після висихання грунтовки поверхню потрібно покрити «глазур’ю» за допомогою круглого щетинистою пензля, і розподілити його широким малярським пензлем. Поверхня як і раніше повинна залишатися ідеально гладкою. Далі роблять чорновий начерк, який дає можливість створити поверхню, схожу на мармур. Сіру фарбу, яка складається з чорної, смарагдово-зеленої і білої, розмішують так, щоб вона придбала рідку консистенцію. Наносити її на поверхню слід нерівномірним шаром, постійно змінюючи натиск кисті. В результаті виходять «хмари», колір яких варіює по насиченості від самого світлого до самого темного тону з максимально плавними переходами.

Тепер необхідно промальовувати контури (створити «бутову кладку»). Сірою фарбою за допомогою заздалегідь заготовленого подвійного пензлика малюють контури 10-20 «кругляків». Для гармонійності «мармурового» малюнка контури «кладки» потрібно обвести. Максимальної природності контурів можна домогтися, якщо малювати з різним натиском.

Коли фарба підсохне, контури потрібно розтушувати натуральною губкою, змочуючи її в напівпрозорих титанових або цинкових білилах. Даний процес називається закріпленням. Після цього поверхню покривають глянсовим лаком, завдяки чому панель стає схожою на основу для камеї.

Якщо ж результат не задовольняє майстра і необхідно домогтися ще більш повної імітації мармуру, роботу слід продовжити.

Для цього змішують помаранчеву і білу фарбу, додають кіновар – виходить рожевий колір. Художнім пензлем прорисовують контури буту. Лінії рожевого і сірого кольорів не повинні як перетинатися, так і бути повністю паралельними.

При бажанні для досягнення більш природної імітації на якійсь частині оброблюваної поверхні кількість рожевого кольору можна збільшити. Тепер потрібно почекати близько 10 хвилин, щоб фарба підсохла.

Зверніть увагу на фото імітації мармуру – поверхні виглядають, немов з натурального каменю:

Фарбування під мармур своїми руками

Наступний етап називається набиванням, після якої панель набуває натуральний вигляд. Набивка виконується в рукавичках, оскільки працювати доведеться з «глазур’ю». Натуральну губку промокають «глазур’ю» і легкими, ледь вловимими рухами набивають всі сірі ділянки. Працювати при цьому потрібно так само, як і з трафаретом, тобто, переходячи частими ударами від уже оброблених ділянок до необроблених.

Потім губку повністю очищають або беруть нову, після чого насичують її «глазур’ю» на масляній основі – таким чином, набиваються рожеві ділянки. Найкращий результат – коли всі окремі лінії і контури як би розчиняються і проглядаються в умовах поганої видимості. Іноді кольори можуть змішуватися, в деяких місцях присутні більше рожевого кольору, а в деяких – більше сірого.

На наступному етапі потрібно ще раз обвести деякі ділянки відповідним кольором за допомогою подвійної кисті. Через 10 хвилин по поверхні промальовуються тонкі прожилки кіновар’ю, а також помаранчевою або жовтою фарбою з охрою. Через світлі ділянки тонким пензликом наносять невеликі «розколи» рожевого кольору – їх не повинно бути занадто багато, – після чого потрібно знову почекати 10-15 хвилин.

Натуральною губкою з прозорою «глазур’ю» набивається кілька світлих ділянок по центру плити. При цьому важливо, щоб такі ділянки не вибивалися із загальної картини.

Декор під мармур своїми руками: блокування шарів і лакування

На передостанньому етапі здійснюється закріплення всіх верств. Палітра ретельно очищається, і на неї видавлюють білила. Потрібно враховувати, що титанові білила дешевше, зате у цинкових тонша фактура. М’якими рухами по всій поверхні плити білила набиваються з допомогою губки, при цьому малюнок не повинен змазуватися, після чого тонким пензликом наносяться білі прожилки.

На заключному етапі вся поверхня покривається лаком. Перед використанням лаку вона повинна бути протягом 12 годин добре просушена. Лак повинен бути повністю глянсовим або матовим, оскільки в природі мармур може, як грати яскравими блискучими відблисками, так і випромінювати м’яке приглушене світло.

При деяких видах освітлення «мармурова» поверхня виявляється не дуже помітною, і в цьому випадку можна використовувати глянсовий лак. Але найбільш красиво і натурально виглядає гліфталевий лак, який має напівглянсову основу. Часто, щоб отримати такий матеріал, змішують глянсовий і напівматовий лак в співвідношенні 1: 1.

Наносити лак необхідно в два етапи. Після нанесення першого шару потрібно витримати паузу в 10-12 годин, і тільки коли вся поверхня підсохне, можна приступати до нанесення другого шару.

Коли вся робота закінчена, «мармурову» плиту залишають для остаточного висихання. Потім її можна використовувати в будь-яких ремонтних і декоративних цілях. Для обшивки стін доведеться підготувати кілька подібних панелей.

Натуральному каменю – мармуру, граніту, сланцю, і т. д., в обробно-будівельних роботах рівних по естетичності і практичності, мабуть, немає. Так само, як і за вартістю. Придбати подібні матеріали для обробки свого будинку або квартири «по кишені» лише дуже забезпеченим людям. Напевно, саме тому з’явилася непогана альтернатива – штучні матеріали, які за зовнішнім виглядом і характеристиками нітрохи не поступаються оригіналам. Виробництво штучного мармуру сьогодні можна вважати одним з найбільш прибуткових напрямків в сфері виробництва будівельних оздоблювальних матеріалів.

Короткий аналіз бізнесу:
Витрати на організацію бізнесу:40-43 тисячі рублів
Актуально для міст з населенням:від 100 тисяч чоловік
Ситуація в галузі:низька конкуренція
Складність організації бізнесу:2/5
Окупність: від 2 місяців

Незважаючи на тривалу економічну кризу в країні, попит на будівельні матеріали не падає. Широкий асортимент вибору штучного каменю дозволяє застосовувати його в самих різних областях будівництва, а його натуральний вигляд, надійність, міцність, і, звичайно, ціна, роблять його одним з найбільш затребуваних будівельних матеріалів. Причому, потрібно відзначити, що технічні властивості штучного мармуру такі ж, як у природного каменю, а міцністю і стійкістю до зносу він навіть перевершує «оригінал».

Де саме використовується штучний мармур? Перш за все, це матеріал для обробки офісних і адміністративних приміщень. З нього також виготовляють масивні підвіконня, стільниці, барні стійки, ванни, застосовують для обробки сходових ступеньок.

Різновиди матеріалу

Різновиди даного матеріалу класифікуються перш за все за способами його виробництва:

литтєвий, що має композитний склад, основними складовими якого є отверділа поліефірна смола і наповнювач, в якості якого можуть виступати звичайний кварцевий пісок, мармурова крихта, та інші подібні компоненти. Виробництво мармуру такого типу частково схоже на виготовлення рідкого каменю, який проводиться за схожою технологією.
Гіпсовий (оселковий) – з основою, як вже зрозуміло, з гіпсу, змішаного з розчиненим у воді клеєм і спеціальними барвниками, які дозволяють надати суміші різні кольорові гами мармуру. Ідеальний зовнішній вигляд досягається шляхом ретельного полірування матеріалу. Використовується, як правило, при необхідності побудови полегшених конструкцій. Дозволяє стабілізувати мікроклімат в приміщенні – віддає вологу при її нестачі в приміщенні, або забирає (вбирає) при її надлишку без будь-яких змін свого зовнішнього вигляду.
Колотий (мелений) – виготовляється з натурального білого мармуру, подрібненого до порошкоподібного стану. Даний вид штучного мармуру відрізняється високою стійкістю до впливу зовнішніх атмосферних явищ – сонця, дощу, і вітру.
Рідкий (гнучкий) – один з найсучасніших матеріалів, що виготовляються з мармурової крихти та акрилових наповнювачів. В силу своїх особливих властивостей – гнучкості, міцності, легкої ваги, і екологічності найчастіше використовується для обробки стін. Його можна різати ножицями або шпалерним ножем і клеїти на стіни замість шпалер, або обробляти конструкції, що мають складну форму – арки, колони, і т. Д.

Ще один різновид штучного мармуру, який слід винести окремим рядком, тому що саме цей вид каменю можна виробляти в домашніх умовах – мармур з бетону, який, по своїй суті, є ще одним різновидом виробництва литого каменю, при якому основні компоненти замінюються на більш дешеві , ніж смола і наповнювачі, цемент і пісок.

Переваги бізнесу

Основні плюси даного бізнесу полягають в:

стабільно висока затребуваність даної продукції;
низькому рівні конкуренції на ринку виробництва будівельних матеріалів;
відсутності необхідності в організації бізнесу, що вимагає масштабних витрат;
відносна простота технологічного виробничого процесу;
високою – до 300%, рентабельності і швидкої окупності витрат.

Організувати виробництво штучного мармуру може людина, ще вчора абсолютно незнайома з будівельними технологіями.

Технологія виробництва штучного мармуру

Кожна технологія виготовлення штучного каменю має свої нюанси, але загальний принцип однаковий для всіх типів мармуру, тому технологія виробництва буде розглянута на прикладі виготовлення литого мармуру з бетону, яка цілком може бути реалізована в домашніх умовах, а значить під силу і «по кишені» будь-якому підприємцю.

Технологія виробництва штучного каменю, як уже було сказано, доступна для освоєння практично будь-якому охочому, і не містить в собі нічого складного:

етап 1 – підготовка форми. Ретельно вимиту і суху поліуретанову форму змащують гелькоутом – пігментованим армованим волокном поліефірною епоксидною смолою еластичного або напівеластичний виду і залишають на просушку.
Етап 2 – в бетонозмішувачі або ручним способом змішують пісок, річкову гальку і цемент в пропорціях 2 частини, ¼ частина, і 1 частина відповідно, додають воду – 80% від 0,2 частини загального обсягу суміші, барвник, пластифікатор і перемішують до стану однорідної маси, додають решту 20% води і знову змішують.
Етап 3 – форму заповнюють сумішшю, очищають її краї від надлишків, на кілька секунд ставлять на вібростіл для ущільнення суміші, накривають поліетиленовою плівкою і залишають для просушуванням приблизно на 10 годин.
Етап 4 – після вилучення продукції з форми, її залишають в закритому приміщенні з регульованою температурою на 2-3 доби.

Отриманий в результаті всіх цих операцій матеріал піддається обробці для додання йому потрібного вигляду і форми.

Організація бізнесу

Організація бізнесу з виробництва штучного мармуру, в принципі, не відрізняється від відкриття будь-якого іншого підприємства, і включає в себе наступні основні етапи:

Назва етапу	Умова для виконання	Термін виконання
Реєстрація бізнесу, оформлення необхідних документів	наявність пакета необхідних документів	1 місяць
Підбір та облаштування приміщення		1 місяць
Закупівля та встановлення необхідного обладнання	наявність грошових коштів	1 місяць
Виробничий процес	виконання попередніх умов
Проведення маркетингової політики		протягом усього часу роботи

Необхідне обладнання

Всі необхідні інструменти та обладнання для виготовлення мармуру своїми руками можна придбати в будь-якому будівельному магазині. Спеціально доведеться замовляти тільки форми для мармуру. Знадобиться:

поліуретанові форми;
поліетиленова плівка для накривання виробів;
бетонозмішувач;
вібростіл;
пензлик;
совкові лопати;
мірні пристосування і ваги для точного дозування пластифікатора і фарбувальних пігментів;
Кутова шліфувальна машинка («болгарка»);
спеціальні відрізні круги для «болгарки» по роботі з каменем;
насадки для шліфування.

При невеликих обсягах виробництва можна скоротити витрати, обійшовшись без міксера. Вібростіл можна виготовити самостійно, здешевивши його вартість в три рази в порівнянні з цінником в магазині. До видаткових матеріалів потрібно віднести:

будівельний віск і гелькоут;
пісок;
цемент;
гальку або щебінь;
пластифікатор;
фарбувальні речовини.

Виробничий цех

Установка всього необхідного обладнання не займе багато місця. Як виробничого приміщення цілком можна використовувати звичайний гараж. Однак знадобиться також місце для сушіння і складування готового матеріалу.

персонал

Весь виробничий процес під силу для виконання всього одній людині, проте все ж краще працювати удвох. Зовсім необов’язково залучати для цього найманого працівника. Доцільно підприємство з виробництва штучного мармуру організувати силами однієї сім’ї. Додаткова робоча сила знадобиться тільки в результаті розширення бізнесу – після його розкрутки та появи великої кількості замовлень.

оформлення бізнесу

Реєстрація бізнесу можлива як в якості ТОВ, так і в статусі індивідуального підприємця – принципової різниці тут немає. Тому основним критерієм при визначенні форми ведення бізнесу стане вибір найбільш вигідного режиму оподаткування.

фінансова складова

Всі фінансові витрати для зручності розміщені в порядку убування за вартістю:

вібростіл – ціна від 10 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
міксер-змішувач – від 7 до 15 тисяч рублів;
форми для каменю – від 700 до 1500 рублів (в залежності від структури каменю);
«Болгарка» – від 2500 до 6 тисяч рублів;
відрізні круги по роботі з каменем – від 1000 до 2000 рублів / штука;
шліфувальні насадки для «болгарки» – від 100 до 400 рублів / штука;
совкові лопати – 150-200 рублів / штука;

В цілому, з урахуванням незапланованих витрат, які зазвичай складають 5-7% від загальної суми, обладнання для виробництва штучного мармуру обійдеться по мінімуму в 22,5 тисячі рублів.

Якщо брати до уваги, що приміщення для виробництва (гараж) знаходиться у власності організатора бізнесу, і визначаючи вартість витратних матеріалів для виготовлення першої партії продукції в 15 тисяч рублів, а також комунальні платежі (вода, електроенергія), загальні витрати на організацію бізнесу до отримання першого прибутку, складуть близько 40-43 тисяч рублів.

Ціна готової продукції відображена в наведеній нижче таблиці (всі ціни наведені на січень 2018 року):

Тип	Ширина, см	Товщина, см	Вартість, руб. / Погонний метр	Вартість, руб. / Кв. метр
стільниця	60	3	9 000 -11 000	14 900 -18 200
підвіконня	30	5	4 500 -6 000	14 900 – 19 900
стінна панель		1,3		12 000 -15 000

Таким чином повна окупність бізнесу, за умови стабільних замовлень, складе не більше 2 місяців.

Оселковий мармур – це штучний матеріал, який також називають, декоративним, який імітує натуральний мармур по своїй фактурі і кольору. За своїм складом, декоративний мармур складається з гіпсової маси, яка розбавляється клейовими складами на основі води, з додаванням необхідних барвників.

Декоративний мармур розрізняється: по виду малюнка (кольоровий, однотонний, багатобарвний, різнотонний, орнаментний), за технологією виготовлення (насипний і «під лопату»), за способом нанесення (щитовий, лопатковий, спрощений, шаблонний, штукатурний).

Використання штучного мармуру дозволяє створити структуру натурального мармуру та інших природних каменів, таких як: граніт, онікс, опал, яшма, малахіт, лазурит і інші. Вироби з оселкового мармуру не поступаються природним аналогам, але перевершують їх за колірною гамою, теплоті і індивідуальності.

технологія виготовлення

Оселковий (гіпсовий) мармур, це більш легкий матеріал, в порівнянні з натуральним мармуром. Для виготовлення використовується формувальний гіпс тонкого помелу, без домішок піску і виключно білого кольору. Для схоплювання використовується клей, розведений у воді, за деякий час до замішування гіпсу. Для створення необхідного забарвлення мармуру, використовуються фарби, виготовлені на основі мінеральних, органічних і штучних барвників.

При виготовленні матеріалу використовується спеціальний і будівельний інструмент: сита з отворами різного діаметру, совки, ківш, кельма, лійка, відра, царапка, шерхебель, цинубелем, цикля, відбірників, стамеска, ніж, кисті і губка.

Процес виробництва відбувається в кілька етапів, це: підготовка, острожка, шліфування та полірування.

Підготовка виконується двома способами.

насипний спосіб

При підготовці даними способом, суха гіпсова суміш насипається в кілька шарів, на заздалегідь підготовленій поверхні (верстаті). Шари розрізняються за кольором, залежно від малюнка і необхідної текстури.

Спочатку укладається шар кольору основного фону, потім кольору прожилок, потім перехідного кольору, і повторно, в аналогічній послідовності. Товщина шару залежить від необхідного малюнка і текстури, і становить 5,0 – 50,0 мм. Схема укладання приведена нижче.

Після цієї операції, на щит, виготовлений з дерева, або іншого матеріалу, покладений на другий верстак (так званий «мокрий верстак»), укладається мішковина, змочена в клейовому складі, при цьому її краї повинні звисати з верстата.

Підготовлена гіпсова суміш, за допомогою совка, переноситься на «мокрий верстак, і укладається в площину, розташовану перпендикулярно, по відношенню до вихідної (схема укладання приведена нижче).

Товщина укладеного гіпсу повинна бути більше, ніж товщина мармуру, який повинен бути отриманий в результаті виготовлення.

Після укладання всієї необхідної площі, поверхня розрівнюється і покривається ще одним шаром мішковини, після чого проливається клейовим складом.

Коли гіпсова суміш просочиться, верхній шар мішковини знімається, надлишки розчину видаляються.

Спосіб під лопатку

Даний спосіб використовується при необхідності створення тонкого малюнка мармуру, з домінуючим основним фоном. Від раніше розглянутого методу, даний спосіб відрізняється приготуванням гіпсової маси і способом її укладання.
Робота виконується в такий спосіб – гіпсова суміш різних кольорів, замішується окремо для кожного кольору, до тістоподібного стану, після чого щільно укладається на верстак, у вигляді смужок різного кольору. В цьому випадку виходить малюнок з прожилками, при необхідності створення конгломератів в пласт основного кольору вдавлюються частини інших квітів.

острожка

Після того, як підготовлена гіпсова суміш застигне, необхідно видалити зайві частини плити, а також розкрити створений малюнок.

На початку даної операції, визначається необхідна товщина плити і необхідних габаритів, які підлягають подальшій обробці.

Для розкриття малюнка використовується царапка і шерхебель – для виконання грубої острожки, і цинубелем – для чистової острожки.

При необхідності, можуть використовуватися стамески і відбірників.

Груба шліфовка.

Дана операція виконується за допомогою пемзи або «печори», шляхом шліфування поверхні плити. Наявні подряпини – шпаклюються.

Тонка шліфовка.

Після того, як плита висохне природним шляхом (2 – 3 доби), необхідно виконати тонку шліфовку. Для цього використовується брусок з №1, після чого поверхню миється і знову шпаклюється. Після висихання, виконується шліфування брусками №2 і №3, при цьому після кожної операції, знову виконується шпаклівка.

Після завершення процесу шліфування, повинна вийти гладка поверхня достатньої щільності, без раковин та інших пошкоджень.

Полірування.

Дана операція виконується спочатку за допомогою бруска №3, з попереднім покриттям оброблюваної поверхні клейовим розчином. Коли обробка бруском виконана, плита знову покривається клейовим складом і через 24 години, полірується, з використанням бруска №4.

Даний процес виконується кілька разів, до досягнення дзеркального блиску оброблюваної поверхні.

Лощіння.

Дана операція виконується для запобігання впливу вологи і інших негативних явищ. Поверхня обробляється воском, який розлучається в бензині або скипидарі, і втирається в оброблювану поверхню.

При бажанні, наявності вільного часу і умінні працювати ручним інструментом, можна виготовити оселковиц мармур своїми руками. Для цього потрібно: гіпс, столярний клей, смола, фарбувальний пігмент, форма для заливки.

Роботи слід виконувати в наступній послідовності:

У підготовленій ємності, за допомогою будівельного міксера, необхідно замісити гіпс, з використанням води і столярного клею.
У підготовлену масу заливається розтоплена смола.
Отриманий склад перемішується і в нього додається барвниковий пігмент.
Отримана маса перемішується до моменту, коли в ній не з’являться вкраплення і розлучення.
Готова маса переливається в підготовлену форму.
Видаляються утворені надлишки.
Протягом 10,0 годин відбувається сушка, після чого отримана плита витягується з форми.
Поверхня плити обробляється кремнекислим калієм, що підвищить опірність виробу впливу вологи.
Плита сушиться і полірується за допомогою м’якого фетру або спеціальних абразивних матеріалів. Полірування виконується до отримання дзеркальної поверхні.

Перевагами оселкового мармуру є:

Хороші показники по міцності і експлуатації.
Можливість виконувати різну ступінь декорації, при оформленні об’єктів.
Доступна вартість.
Можливість виготовлення своїми руками.
Є матеріалом, що не підтримує горіння;
Інертний по відношенню до хімічних речовин.
Має незначну питому вагу.
Володіє тривалими термінами експлуатації.
Не потребує додаткового догляду, в процесі експлуатації.
Володіє стійкістю по відношенню до природних явищ (сонячні промені, температура навколишнього повітря і т.д.).

Недоліки оселкового мармуру:

Складність виконання робіт, що вимагає навичок роботи з подібними матеріалами та професіоналізму працівника.
Міцність нижче, ніж у натурального мармуру.
При експлуатації в важких умовах (сходові марші і т.д.), вироби з даного матеріалу схильні до стирання, можуть бути подряпані і розколоті.
При тривалому впливі вологи, схильний до руйнування.

Використання і ремонт виробів зі штучного мармуру

Завдяки своїм перевагам, оселковий мармур став гідною заміною натуральному каменю при обробці внутрішніх приміщень, облицюванні зовнішніх поверхонь, створенні архітектурних елементів і споруд, а також при влаштуванні ландшафтного дизайну.

В процесі експлуатації, буває трапляється так, що встановлені вироби або змонтовані оздоблювальні елементи, втрачають свій зовнішній вигляд або частково пошкоджені. В цьому випадку необхідно виконати реставраційні роботи, які, в залежності від ступеня пошкодження виконуються наступним чином:

При відсутності блиску – необхідно реставровану поверхню очистити від бруду і пилу, після чого виконати шліфування і полірування поверхні, як і при виготовленні.
При наявності невеликих подряпин і тріщин – необхідно наявні пошкодження розшити і зашпаклювати. Для цього підбирається необхідний пігмент, що відповідає пігменту реставрованої поверхні, і готується в’яжучий склад, на основі гіпсу. Пошкоджені місця шпаклюються і поліруються. Місця реставрації, не повинні виділятися на загальному тлі об’єкта, що ремонтується, для цього шліфування та полірування, необхідно виконувати по всій площині плити.
При значних пошкодженнях – якщо це можливо, то необхідно зрізати пошкоджену ділянку, а замість неї виготовити і встановити нову. Заходи по обробці нових елементів, виконуються аналогічно, як і при виготовленні штучного мармуру.