Як Байден змінить відносини США з Україною та іншими державами
За чотири роки перебування при владі Дональда Трампа відносини США з іншими країнами суттєво змінилися.
Перемога Джо Байдена на виборах може призвести до перезавантаження зовнішньої політики Америки у деяких регіонах.
Від України та війни в Карабаху до Китаю та Куби – BBC розповідає, які зміни очікують на відносини США з низкою країн і як там зустріли перемогу Байдена.
Україна
Обраний президент США настільки добре розбирається в Україні, що українському керівництву доведеться дійсно демонструвати успіх у боротьбі з корупцією, щоб досягти прогресу у відносинах з Вашингтоном.
Серед американських лідерів ще не було настільки обізнаного щодо України президента.
Ще на посаді віцепрезидента Джо Байден кілька разів відвідував Україну. Він у курсі ключових подій, щонайменше з часів Євромайдану.
Свою позицію щодо України у разі обрання президентом Байден висловив ще у серпні 2019 року в інтерв’ю Раді з міжнародних відносин.
“Я хотів би зробити Україну пріоритетом зовнішньої політики США. Що стосується військової сфери, я б надав більше американської допомоги в галузі безпеки, зокрема, зброю, щоб зміцнити здатність України захищатися”, – казав він.
Другим пунктом він визначив підтримку енергетичної незалежності України та залучення західних інвестицій. Але все це обумовив боротьбою з корупцією.
“Я б також переконався, що вся допомога США в Україні суворо зумовлена антикорупційними реформами, включаючи призначення справді незалежних антикорупційних прокурорів та суддів”, – наголошував Байден.
Він також визначив пріоритетом залучення США до перемовин та тиску на Росію для деокупації українських територій.
Українські експерти в коментарі BBC News Україна зазначали, що Байден – найкращий варіант для України. Передбачуваний, вважає важливою Україну для США і має в команді багато людей, які працювали з Києвом.
Білорусь
Санкційний тиск США щодо Білорусі та підтримка білоруської опозиції за президентства Байдена може зрости.
Джо Байден відреагував на події в Білорусі незабаром після початку протестів 9 серпня. Він одразу став на бік демонстрантів проти “авторитарного режиму Лукашенка”.
Він обіцяє підтримку демократичних прагнень білорусів, більше санкцій проти Лукашенка й його прихильників та економічну підтримку оновленої Білорусі. І робитиме він це в координації з ЄС.
“Міжнародна спільнота має розширити санкції проти прихильників Лукашенко та заморозити офшорні рахунки, де вони зберігають своє вкрадене багатство. Як президент, я також буду співпрацювати з нашими європейськими партнерами та союзниками, щоб розробити план економічної підтримки справді суверенної, демократичної Білорусі”, – наголошувалося в заяві Байдена 27 жовтня.
Обраний президент США також заявив про підтримку опозиційної лідерки Світлани Тихановської, вимог щодо мирної передачі влади, звільнення політв’язнів та проведення вільних виборів.
Все це змінює відносини між Білоруссю та США, які склалися за адміністрації Трампа.
Адже у лютому відбувся візит до Мінська держсекретаря Майка Помпео, що знаменував відновлення контактів на високому рівні, у липні Білорусь вперше за 12 років призначила посла у США.
Розгін демонстрацій не завадив Майку Помпео обговорити ситуацію у Білорусі з Лукашенком телефоном у жовтні і домогтися права на виїзд для затриманого під час протестів громадянина США.
Вірменія та Азербайджан
Джо Байден заявляв про готовність докласти зусиль до того, щоб посадити Вірменію та Азербайджан за стіл перемовин, але Росія, схоже, вже замкнула рішення долі регіону на собі.
Військовий конфлікт Вірменії та Азербайджану потрапив у поле зору команди Джо Байдена під час передвиборчої кампанії. У своїй заяві 13 жовтня він розкритикував адміністрацію Трампа за брак посередницьких зусиль та уваги до конфлікту, втрату ініціативи на користь Росії.
“Замість того, щоб делегувати дипломатію Москві, адміністрація має активніше брати участь на найвищому рівні, співпрацюючи з нашими європейськими партнерами, для деескалації бойових дій”, – наголосив Байден.
На його думку, азербайджанська армія в Карабаху має повністю припинити вогонь, а Вірменія – вести перемовини про деокупацію азербайджанських районів навколо Карабаху. Про виведення вірменських сил з самого Карабаху він не заявляв.
Жорсткою була і його реакція на допомогу Туреччини Азербайджану. Політика Байдена може бути неприємною для Анкари також з іншої причини. 24 квітня він оголосив, що у разі обрання зробить все для визнання вбивств вірмен в Османській імперії геноцидом.
“У разі обрання я обіцяю підтримати резолюцію, що визнає геноцид вірмен, і зроблю права людини першочерговим завданням”, – повідомив Байден.
Росія
Більш передбачувана адміністрація може стати “позитивним моментом” для Росії, хоча у Кремлі побоюються і посилення тиску та санкцій, пише кореспондент BBC Стівен Розенберг з Москви.
У Кремля гострий слух. Тому, коли Байден нещодавно назвав Росію “найбільшою загрозою” для Америки, вони чітко і ясно почули це в Москві.
У Кремля також хороша пам’ять. Повідомляється, що в 2011 році віцепрезидент Байден сказав, що на місці Путіна він не балотувався б знову: це погано для країни і для нього самого. Президент Путін цього не забув.
Байден і Путін несумісні на геополітичному рівні. Москва побоюється, що президентство Байдена буде означати посилення тиску і санкцій з боку Вашингтона. І коли в Білому домі буде демократ, чи може настати час розплати за ймовірне втручання Росії у вибори в США в 2016 році?
Нещодавно одна російська газета заявила, що за Дональда Трампа американсько-російські відносини занурились “на морське дно”. І вона порівняло пана Байдена з “земснарядом”, який збирається “копати ще глибше”. Не дивно, що в Москві є це відчуття занурення.
Але для Кремля може бути позитив. Російські коментатори прогнозують, що адміністрація Байдена буде більш передбачуваною, ніж команда Трампа. Це може полегшити досягнення згоди з нагальних питань, таких як “Новий старт” (угода СНО-3)- найважливіший американсько-російський договір про скорочення ядерних озброєнь, строк дії якого закінчується в лютому.
Москва захоче перейти від епохи Трампа і спробувати налагодити робочі відносини з новим Білим домом. Гарантії успіху немає.
Китай
Перемога Джо Байдена є ще одним викликом китайській системі, пише кореспондент ВВС Джон Садворт з Пекіна.
Можна подумати, що Пекін буде радий бачити, як Дональд Трамп залишає Білий дім. Як головнокомандувач наступу на Китай, він розпочав торгову війну, застосував безліч каральних санкцій і звинуватив Пекін у пандемії коронавірусу.
Але деякі експерти припускають, що китайські керівники зараз можуть відчувати розчарування. Не тому, що в них є якась “прихильність” до пана Трампа, а тому, що ще чотири роки його перебування в Білому домі надавали спокусливу перспективу подарунку. Вдома він проводить політику, яка розділяє країну, а у зовнішній політиці є ізоляціоністом – пан Трамп здавався Пекіну самим втіленням довгоочікуваного занепаду сили Сполучених Штатів.
Це послання в Китаї присутнє у випусках теленовин, які контролюються керівною Комуністичною партією. Вони зосередились не на самих виборах, а на акціях, роздратуванні та зростанні масштабів пандемії в США.
Звичайно, Китай може спробувати знайти перевагу у готовності Джо Байдена співпрацювати у таких питаннях, як зміна клімату. Але він також пообіцяв працювати над відновленням союзів Америки, що може виявитись набагато ефективнішим у стримуванні амбіцій Китаю щодо досягнення статусу наддержави, ніж підхід Трампа – робити все самостійно.
І перемога Байдена є ще одним викликом для китайської системи, позбавленої демократії. Але не йдеться про занепад американських цінностей – сама зміна влади є доказом того, що ці цінності зберігаються.
Індія
Походження Камали Гарріс є джерелом гордості для індійців, але прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді може отримати більш холодний прийом з боку Байдена, ніж від його попередника, пише кореспондентка ВВС Раджіні Вайдьянатан з Делі.
Індія довгий час була важливим партнером США, і навряд чи напрямок відносин зміниться під час адміністрації Байдена.
Найбільш густонаселена країна Південної Азії залишиться ключовим союзником американської стратегії в Індо-Тихоокеанському регіоні щодо стримування Китаю та в боротьбі з глобальним тероризмом.
Проте особисті стосунки між паном Байденом і прем’єр-міністром Індії Нарендра Моді можуть бути більш складними для розуміння. Трамп утримувався від критики суперечливої внутрішньої політики Моді, яка, на думку багатьох, дискримінує мусульман.
Байден був більш відвертий. Сайт його кампанії закликав відновити права всіх мешканців Кашміру і піддав критиці Національний реєстр громадян (NRC) і поправки в закон про громадянство (CAA) – два документи, які викликали протести.
Майбутня віцепрезидентка Камала Гарріс, яка має й індійське походження, також висловилася проти деяких рішень індуїстського націоналістичного уряду Нарендри Моді. Індійські корені Гарріс викликають святкування у більшій частині країни. Те, що донька індійської жінки, яка народилася і виросла в місті Ченнаї, незабаром стане віцепрезидентом у Білому домі, є моментом величезної національної гордості в Індії.
Корея
Північна Корея колись назвала Байдена “скаженим собакою“, але тепер Кім Чен Ин робитиме обережні розрахунки, перш ніж намагатися провокувати нового президента США, пише кореспондентка ВВС Лаура Бікерз Сеула.
Ймовірно, Кім Чин Ин волів би побачити ще чотири роки правління Дональда Трампа.
Безпрецедентна зустріч двох лідерів і наступні заходи дозволили зробити неймовірні фоторепортажі для історії, але домовленостей по суті було обмаль. Жодна зі сторін не отримала від цих перемовин того, чого хотіла, тож Північна Корея продовжувала нарощувати свій ядерний арсенал, а США продовжували застосовувати суворі санкції.
Джо Байден вимагав від Північної Кореї показати, що вона готова відмовитися від своєї програми ядерної зброї, перш ніж він проведе будь-які зустрічі з Кім Чен Ином. Багато аналітиків вважають, якщо команда Байдена не почне переговори з Пхеньяном від самого початку, дні “вогню й люті” можуть повернутися.
Кім, можливо, захоче привернути увагу Вашингтона, повернувшись до випробувань ракет великої дальності, але він не захоче нагнітати напруженість до такої міри, коли вже зубожіла держава зазнає ще більших санкцій.
Південна Корея вже попередила Північ – не йти шляхом провокацій.
Сеул, можливо, часом щосили намагався мати справу з Дональдом Трампом, але президент Південної Кореї Мун Чже Ін прагне покласти край 70-річній війні на Корейському півострові й хвалив Трампа за те, що він “виявив сміливість” і зустрівся з Кімом.
Південь буде уважно стежити за будь-якими ознаками того, що Байден готовий зробити те саме.
Велика Британія
“Особливі відносини“ США і Великої Британії можуть охолонути за президента Джо Байдена, пише політична кореспондентка BBC Джессіка Паркер з Лондона.
Джо Байдена, досвідченого демократа, і Бориса Джонсона, радикального прихильника брекзиту, не вважатимуть союзниками.
Дивлячись на те, як їх відносини можуть скластися в майбутньому, варто згадати про минуле. Зокрема, про той доленосний 2016 рік, коли Дональд Трамп переміг на виборах, а Велика Британія проголосувала за вихід з ЄС. І Джо Байден, і його тодішній бос Барак Обама не приховували, що вважають кращим інший результат референдуму.
Нещодавні маневри уряду Великої Британії щодо брекзиту не сподобалися ключовим демократам та ірландському лобі, зокрема, обраному президенту США. Байден заявив, що у разі обрання не допустить, щоб мир у Північній Ірландії став “жертвою брекзиту”. Він додав, що будь-яка майбутня торгова угода між США і Великою Британією буде залежати від дотримання Угоди Страсної п’ятниці.
Пам’ятаєте, як Дональд Трамп одного разу назвав Бориса Джонсона “британським Трампом”? Що ж, Байден начебто погодився, одного разу, як повідомляється, він назвав прем’єр-міністра Великої Британії “фізичним і емоційним клоном” Трампа. Так що цілком можливо, що Джо Байден спочатку може бути більш зацікавленим в розмові з Брюсселем, Берліном чи Парижем, ніж і з бажаючим тісних стосунків Лондоном. “Особливі відносини” цілком можуть охолонути.
Проте, лідери ще можуть знайти спільну мову. Зрештою, дві країни, які вони очолюють, мають давні і міцні дипломатичні відносини.
Німеччина
Німці сподіваються на повернення до нормального стану справ зі своїм ключовим союзником – США – після того, як Дональд Трамп залишить Білий дім, пишекореспондент ВВС Деміен МакГіннессз Берліна.
Німеччина зітхне з полегшенням від цього результату.
За даними Pew Research Center, лише 10% німців довіряють президенту Трампу у питаннях зовнішньої політики. Він найбільш непопулярний в Німеччині, ніж в будь-який інший країні, де проводили опитування. Навіть російський президент Путін чи китайський лідер Сі Цзіньпін отримують більше довіри в Німеччині під час опитувань.
Президента Трампа звинувачують у підриві вільної торгівлі і демонтажі багатонаціональних інститутів, на які Німеччина спирається в економічному плані. Його сварки з Китаєм приголомшили німецьких експортерів, і у нього погані відносини з канцлеркою Ангелою Меркель – важко уявити двох лідерів, більш різних за духом і характером. Німецькі політики і виборці були шоковані його різким стилем, нестандартним підходом до фактів і нападками на автомобільну промисловість Німеччини.
Попри це, США є найбільшим торговим партнером Німеччини, і трансатлантичні відносини мають вирішальне значення для європейської безпеки. Отже, президентство Трампа було нелегкою справою. Німецькі міністри розкритикували заклики Трампа припинити підрахунок голосів і його заяви про фальсифікації на виборах. Міністр оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер назвала ситуацію “вибухонебезпечною”.
Тут існує розуміння, що серйозні політичні розбіжності між Вашингтоном і Берліном не зникнуть за президентства Байдена. Але Берлін розраховує на співпрацю з президентом, який цінує співробітництво.
Франція
Для президента Франції Емманюеля Макрона перемога Джо Байдена – чудова новина.
Одразу після обрання у 2017 році Макрон доклав відчайдушних зусиль, аби домовитись з Дональдом Трампом. Він намагався вразити його шармом французької столиці та парадом до Дня взяття Бастилії. Але спроби переконати Трампа відмовитися від низки його ідей виявилися марними.
Трамп вийшов з Паризької кліматичної угоди та ядерної угоди з Іраном, які підтримував Париж. 2018 року США та ЄС опинилися в умовах торгової війни, а 2019 року роздратування Білого дому викликали плани Макрона запровадити податки для американських техгігантів Facebook та Google.
В особі Байдена Макрон може розраховувати на порозуміння щодо боротьби з кліматичними змінами, діалог щодо Ірану, та повернення до підтримки міжнародних організацій – ВООЗ та СОТ, а також альянсу НАТО, про “смерть мозку” якого французький лідер заявив минулого року.
А ще Емманюель Макрон навряд чи омине в розмовах з новим американським лідером поведінку лідера Туреччини Ердогана, з яким Париж цього року зіткнувся одразу з низки питань, зокрема, у протистоянні Греції та Туреччини в Середземному морі, в якому Франція стала на бік Афін, та щодо війни в Карабаху.
Все це важко було б уявити, якби Дональд Трамп лишився при владі ще на чотири роки.
Наявність такого партнера як Байден може суттєво полегшити Макрону зовнішньополітичні завдання напередодні президентських виборів у Франції 2022 року.
Канада
Джастін Трюдо бачитиме союзника у новому господарі Білого дому, пише кореспондентка BBC Джессіка Мерфі з Торонто.
Канадський прем’єр пообіцяв поглиблювати зв’язки із США незалежно від того, хто виграє президентські вибори – але, швидше за все, в канадській столиці відчули полегшення, коли стало зрозуміло, що демократ Джо Байден здобув перемогу.
Відносини Канади зі США були непростими за часів Трампа, хоча були і досягнення. Зокрема, успішні перемовини про реформування Північноамериканської угоди про вільну торгівлю між США, Мексикою та Канадою.
Але Джастін Трюдо чітко дав зрозуміти, що відчуває політичну спорідненість із колишнім президентом Бараком Обамою, який підтримав його під час нещодавніх федеральних виборів у Канаді. Це відчуття прихильності поширюється на людину, яка працювала віцепрезидентом за Барака Обами – на Джо Байдена.
У Байдені Ліберальна партія Джастіна Трюдо знайде союзника з таких питань, як зміна клімату. Але це не означає, що з його адміністрацією не буде суперечностей. Президент Трамп дозволив будівництво нафтопроводу від Альберти до Техасу – Keystone XL. Цей проєкт розглядається як ключовий для енергетичного сектору Канади, який переживає труднощі, але обраний президент Байден виступає проти цього проєкту.
І економічний план Джо Байдена “Купуємо американське” з відродження промисловості США після пандемії буде викликати занепокоєння, враховуючи глибоку залежність Канади від торгівлі зі США.
Іран
Перемога Байдена може повернути Тегеран за стіл переговорів, пише кореспондент Перської служби BBC Касра Наджі.
За кілька тижнів до виборів у США президент Трамп досить оптимістично заявив, що після переобрання перший телефонний дзвінок йому буде від лідерів Ірану з проханням провести переговори.
Цей дзвінок пану Трампу – якби він переміг – ніколи б і не відбувся. Переговори з адміністрацією Трампа були б неможливими для Ірану; це було б занадто принизливо.
За президента Трампа санкції США та політика максимального тиску поставили Іран на межу економічного колапсу. Дональд Трамп вийшов з ядерної угоди. Він наказав вбити генерала Касема Сулеймані, близького друга верховного лідера Ірану, аятоли Алі Хаменеї.
Обрання Джо Байдена значно полегшує Ірану вступ у перемовини з адміністрацією США. Обраний президент не має подібної до Трампа історії відносин. Байден заявив, що хоче використовувати дипломатію і повернутися до ядерної угоди з Іраном.
Але радикальні лідери Ірану не будуть з легкістю сідати за стіл перемовин. Коли американці йшли на вибори 3 листопада, верховний лідер заявив, що вибори не матимуть “жодного впливу” на політику Тегерана. “Іран дотримувався розумної і продуманої політики, на яку не можуть вплинути зміни особистостей у Вашингтоні”, – сказав він.
Мільйони іранців думали інакше, коли спостерігали, як розгортаються вибори в США на своїх незаконних супутникових телевізійних екранах. Вони переконані, що їхнє майбутнє залежить від цих результатів, і сподіваються, що перемога Байдена послабить санкції.
Ізраїль
Є очікування перезавантаження більшої частини близькосхідної політики, яку проводив Дональд Трамп, пише кореспондент BBC на Близькому Сході Том Бейтман з Єрусалима.
Президент Трамп дав поштовх двом полюсам Близького Сходу. Він прагнув консолідувати традиційних американських регіональних союзників, одночасно ізолюючи своїх противників у Тегерані.
Обраний президент Байден спробує змінити політику США на Близькому Сході у тому напрямку, в якому він залишив її на посаді віцепрезидента під керівництвом Барака Обами: послабити кампанію “максимального тиску” Дональда Трампа на Іран з метою знову приєднатися до ядерної угоди 2015 року, яку Білий дім залишив два роки тому.
Ця перспектива жахає Ізраїль та країни Перської затоки, такі як Саудівська Аравія та Арабські Емірати. Один із ізраїльських міністрів сказав у відповідь на ймовірну перемогу пана Байдена, що така політика закінчиться “жорстоким ізраїльсько-іранським протистоянням, оскільки ми будемо змушені діяти”.
Результат також різко змінює підхід США до ізраїльсько-палестинського конфлікту. Вбачалося, що план Дональда Трампа сильно сприяє Ізраїлю та надає йому можливість приєднати частини окупованого Західного берега ріки Йордан. Його відклали заради історичних угод щодо встановлення зв’язків між Ізраїлем та кількома арабськими державами.
Цей шлях до регіональної “нормалізації”, ймовірно, продовжиться і за Байдена, але він може спробувати уповільнити суперечливі продажі зброї США до Перської затоки і, ймовірно, буде прагнути до нових ізраїльських поступок. Зараз анексія, здається, остаточно відхилена, і Джо Байден також заперечить проти подальшого будівництва ізраїльських поселень.
Але не буде “повного повороту”, якого вимагав цього тижня один палестинський чиновник. Риторика повернеться до традиційного розуміння “рішення про дві держави”, але шанси досягти значного прогресу у ледве дихаючому ізраїльсько-палестинському мирному процесі виглядають незначними.
Куба
Після жорстких санкцій перемога Джо Байдена приносить полегшення, пише кореспондент BBC на КубіВілл Грант.
Президентство Байдена – це саме те, на що сподівалася більшість кубинців. Дійсно, більшість людей на острові з радістю готові бачити майже будь-кого в Білому домі, крім Дональда Трампа. Його санкції принесли справжні труднощі, і кубинці виснажені після чотирьох років невгамовної ворожості.
Джо Байден, з іншого боку, відроджує спогади про нещодавні досягнення у кубинсько-американських відносинах за президента Обами. Колишній віцепрезидент, як стверджується, відіграв важливу роль у політиці розрядки між Кубою та США.
Комуністичний уряд в Гавані, без сумніву, продовжуватиме говорити, що всі президенти США по суті схожі. Але серед людей, які стоять у черзі за основними товарами та намагаються звести кінці з кінцями, тим не менше, буде відчуття полегшення.
Єдиний недолік? Джо Байден тепер добре знає, наскільки позитивне враження справило жорстке ставлення президента Трампа до Куби на виборців у ключовому штаті президентських перегонів – у Флориді. На Кубі побоюються, що Байден тепер може бути набагато менш схильним полегшити деякі заходи Дональда Трампа, ніж він міг би бути в іншому випадку.
Бразилія
На думку експертів, з якими розмовляла кореспондентка Бразильської служби ВВС Маріана Шрайбер, поразка Дональда Трампа – міжнародного орієнтира бразильського президента Жаіра Болсонар – має вимагати “переосмислення” зовнішньої політики, що за його керівництва відмовилася від традиційної багатовекторності.
Експерти повідомили Бразильській службі BBC, що перемога такого поміркованого політика, як Байден, є негативним знаком для переобрання Жаіра Болсонару, який, як і Трамп, вдається до агресивної політичної риторики і дотримується досить консервативних поглядів.
Реакція уряду США на пандемію коронавірусу зіграла роль у поразці Трампа. Він вирішив применшувати серйозність кризи і просувати заходи без наукових підстав, наприклад, використання хлорохіну для лікування. І Болсонару пішов тим же шляхом.
Поразка Трампа також впливає на відносини Болсонару та ультраконсервативних груп, глибоко укорінених серед християн-євангелістів.
Ідея нового консервативного світового фронту, у якому Трамп став би рятівником Заходу і християнства, “сходить нанівець”, вважає політолог і дослідник з Гарвардського університету Хусейн Калут, колишній секретар зі стратегічних питань під час правління президента Бразилії Мішела Темера (2016-2019).
Захист довкілля також може бути джерелом напруженості між адміністраціями Болсонару і Байдена. Обраний президент навіть згадав про можливість економічних заходів проти Бразилії, якщо країна не підтримає політику поліпшення захисту довкілля.