Одна з найвідоміших корабельних аварій в історії людства спровокувала новий судовий процес. На ньому сперечаються щодо того, чи варто турбувати людські останки, які досі можуть бути всередині “Титаніка”.
Це потрібно для того, аби дістати систему радіозв’язку із затонулого корабля.
“Титанік” затонув понад 100 років тому і досі залишається найвизначнішою корабельною аварією усіх часів.
Зараз точиться нова суперечка з приводу того, чи залишити 1500 загиблих у спокої під водою, або потурбувати їх, щоб дістати звідти артефакт, який зіграв ключову роль у трагедії.
Американська компанія RMS Titanic, Inc. хоче дістати із затонулого корабля бездротовий телеграфний апарат “Марконі”, який транслював сигнали біди з корабля у перші години 15 квітня 1912 року, що допомогло врятувати життя близько 700 людей на рятувальних човнах.
Однак уряд США виступає проти цих планів, стверджуючи, що ця операція порушить федеральний закон і міжнародну угоду про визнання затонулого корабля пам’яткою.
“Титанік” ішов із Саутгемптона (Англія) до Нью-Йорка, коли 14 квітня 1912 року під час перетину Атлантики наштовхнувся на айсберг.
Човен почав набирати тисячі тонн морської води через отвори в корпусі.
Чоловік, який спроєктував корабель – Томас Ендрюс – був на борту. Подивившись на пошкодження, він сказав капітану, що корабель потоне.
“Ми йдемо носом під воду”
О 12:15 ночі з системи Марконі на борту “Титаніка” почали лунати сигнали біди, активуючи мережу радіотелеграфістів на суднах і наземних станціях, які почали несамовито обмінюватися повідомленнями.
Вони використовували азбуку Морзе – серію міжнародно визнаних крапок і рисок, які надсилали у вигляді звукових сигналів по короткохвильовому радіо.
“Підходьте негайно. Ми вдарились у айсберг”, – передав повідомлення оператор “Титаніка” Джек Філіпс на корабель “Карпатія”. А також німецькому кораблю “Франкфурт”: “Ми вдарились у айсберг і йдемо носом під воду”.
Виникла плутанина, під час якої “Титанік” відповів, судячи з усього, далекому кораблю: “Дурень, чекай і тримайся подалі”. Деякі історики вважають, що судном, про яке йдеться, був “Франкфурт”, і повідомлення між двома суднами були неправильно інтерпретовані.
Потік інформації про ситуацію від Джека Філліпса тривав: “Ми садимо пасажирів на маленькі човни. Жінки та діти у човнах. Довго не протримаємося. Втрачаємо електрику”.
І ще одне: “Це “Титанік”… Машинне відділення затопило”.
Оператори продовжували обмінюватися повідомленнями, коли рятувальні шлюпки почали спускати на воду, а чоловіки махали на прощання своїм дружинам та дітям.
Джек Філліпс не вижив у катастрофі. Він залишився на посту після того, як капітан дозволив йому піти, і про його героїзм завжди згадують під час переповіді трагедії “Титаніка”.
Повідомлення з корабля викликали збентеження та недовіру на інших суднах.
О 2:10 ночі на розкішному океанському лайнері відключилась електроенергія, і Марконі замовк. Ніс, тобто передня частина човна, був вже повністю під водою, а задня частина піднялася вгору.
Близько 2:20 ночі корабель розломився навпіл – і обидві половини почали опускатися на дно Атлантичного океану.
Менш ніж через дві години після затоплення “Карпатія” прибула на місце трагедії і забрала 700 уцілілих, яким вдалося врятуватися на рятувальних човнах, які були розраховані лише на близько половини людей на борту.
За підрахунками, в крижаних водах загинуло 1500 людей.
“Цвинтар”
Затонулий корабель знайшли у 1985 році приблизно за 400 морських миль (740 км) від Ньюфаундленда, Канада.
І носова частина, і кормова частина лежать на глибині 4000 метрів саме там, де вони затонули понад століття тому.
З 1987 року компанія RMS Titanic, Inc підняла понад 5500 артефактів, зокрема срібні вироби, порцеляну та золоті монети, та провела вісім дослідницьких експедицій.
Минулого року міжнародна група глибоководних дослідників вперше за майже 15 років обстежила корабель. Вони повідомили, що окремі його частини швидку руйнуються.
На початку цього року компанія RMS Titanic Inc. оголосила про плани підняти на поверхню бездротову систему “Марконі” за допомогою підводного робота до літа 2021 року.
Це оголошення призвело до відкриття справи, яку наразі розглядає апеляційний суд в американському штаті Вірджинія.
Спочатку суддя дозволив продовжувати експедицію, заявивши, що підняття радіостанції “зробить свій внесок у спадщину, яку залишив “Титанік”.
Але американські федеральні юристи стверджують, що такі плани є незаконними.
Минулого року США та Британія підписали угоду, яка надає урядам більше повноважень щодо забезпечення збереження та поваги до останнього місця спочинку понад 1500 пасажирів та екіпажу.
Один з радників експедиції стверджував, що навряд чи на затонулому кораблі залишаються людські тіла.
Але Національне управління з питань океану та атмосфери США (NOAA), яке представляє суспільний інтерес у справі, заявляє, що експедиція ризикує потурбувати людські останки, які можуть бути всередині корпусу Титаніка.
“Внутрішні простори корпусу, особливо у недоторканій носовій частині, навіть якщо їх затопило під час потоплення, могли не зазнати впливу зовнішнього середовища”, – йдеться в повідомленні.
“У таких ізольованих середовищах виникає статичний стан, коли постійний тиск, низькі температури, відсутність потоку та безкисневий рівень води, як відомо, сприяють зберіганню органічних речовин протягом століть”.
Президент RMS Titanic Inc. Бреттон Гунчак попереджає, що час спливає, і наполягає на проведенні експедиції задля “віднайдення неймовірного шматочку історії”.
“Хоча багато предметів, що залишились в уламках “Титаніка” та навколо них, здатні пролити світло на життя його пасажирів для багатьох поколінь, лише один предмет розповість історію усіх уцілілих”, – сказав він.
“Зрештою, радіосистема “Марконі” залишається неоспіваним героєм, адже незліченні покоління сімей живуть лише завдяки тому, що радіо кричало від імені їхніх предків”.