На відміну від звичайного сімейного автомобіля, для якого природньо бути стандартним і серійним, кемпер – це таки в першу чергу не транспорт, а дім. А домівку ми звикли облаштовувати на власний смак.
Найчастіше автодома (кемпери) створюють на базі стандартних мікроавтобусів. Це не найкращий варіант з точки зору корисного простору.
Автодім на базі Ford T
Можливо, хтось не знає, що для американців автодім (вони кажуть трейлер) – не тільки зручний засіб для мандрівників, а й доступний варіант житла. Наприклад, на випадок скрутного періоду у житті або просто тоді, коли немає сенсу орендувати стаціонарну квартиру через запланований на майбутнє переїзд.
Автодім 1914 р. великий і комфортабельний. Але є сумніви щодо відстаней, які ним можна було долати: моторчик в 20 л.с. не сприяє далеким маршрутам.
Але нам здається, що зазначений будинок на тонких коліщатках – це дещо інше, адже всередині він має явно не бюджетний інтер’єр. Певно, у далекому 1914-му це таки був (або міг бути) варіант для комфортного відпочинку. Хоча судячи з шасі – а це супермасовий народний Ford T – все ж таки вершки суспільства у цьому кемпері не оселялися.
Кемпер ГАЗ-21 “Волга”
Взагалі у бувалих мандрівників та конструкторів заведено споруджувати невеликі автодачі на більш-менш сучасному шасі. Щоб і обслуговувати машину було не дуже складно, і під час мандрівок віддаленими регіонами не довелося далеко бігти по технічну допомогу. Але один шанувальник ретротехніки минулого століття, що мешкає на території колишньої Чехословаччини, побудував собі кемпера на шасі старої радянської “Волги”. Отримавши у своєму гаражі в такий спосіб і ретроавтомобіль, і корисний для родини багатоцільовий транспортний засіб.
Попри те, що у конструкції цього кемпера явно використані елементи більш пізніх караванів, власник є дійсним членом чеського клубу шанувальників старих “Волг”.
Як справжній
Британський Bedford Dormobile Camper Van (1961 р.) – приклад того, як з невеликого низького мінівена зробити цілком практичний кемпер для тривалих зупинок на природі. Низка стеля базового фургончика Bedford СА не давала змоги не те що стояти в салоні в повен зріст, а й піднятися з сидіння. Тому машині прилаштували підйомний дах заввишки з саму машину.
Додавши в салон кухню, умивальник та шафку для одягу, виробник Bedford Dormobile уникнув обкладання машини високим податком на купівлю.
Але сама ідея зробити цей кемпер була вимушеною, і тому в конструкції Bedford Dormobile є одна неавтомобільна хитрість. Коли з комерційного фургона Bedford СА виробник сконструював наступну модель – пасажирський вен, з’ясувалася неприємна річ. Через наявність великої кількості вікон податкова служба Великої Британії стала вважати його легковим універсалом. І відповідно обклала “легковим” податком, який у ту пору був доволі великим.
Але виробникові довелося “сторгуватися” з податківцями: якщо у вені будуть ознаки житла – пристрої для приготування їжі, зберігання одягу та його прання, машина вважатися легковою не буде. Так Британія у 1960-ті отримала поштовх до поширення культури караванінгу.
“Самавто” по-американському
Саморобні автомобілі незвичних схем будували не лише в СРСР – країні планової економіки і товарного дефіциту. Phoenix – незвичний кемпер, який спроектували заокеанські інженери, за кресленнями яких було випущено певну кількість цих дуже цікавих кемперів.
Автори проекту Phoenix наголошували на економічності базового шасі VW Transporter – для початку 1970-х це був суттєвий чинник навіть у США.
На задньомоторному шасі стандартного фургона VW Transporter побудували такий собі автомобіль трансформер. У похідному положенні він становив собою пасажирський автомобіль з двома місцями попереду і парою повздовжніх диванів позаду. На місці відпочинку дах у салоні підіймався, борти відкидалися горизонтально вбік, утворений додатковий простір при цьому автоматично затягувався нейлоновою тканиною. Дивани разом з відкинутими бортами перетворювалися на двомісні ліжка (кожен!).
Плескуваті панелі кузова пояснюються не лише модою 1970-х, а й технологією виготовлення. Кузов складали зі стандартних сендвіч-панелей з склопластику та пінопласту.
Показово, що творці цього трансформера по-діловому використали навіть простір над низьким капотом двигуна у задній частині салону: зверху встановили газову плиту та умивальник. Розділяв їх холодильник (куди ж на відпочинку без холодного пива!), прикритий великим дзеркалом.
Автодім для бездоріжжя
Цей проєкт має українське коріння, але це не єдина ознака його унікальності. Torsus Praetorian Overlander – пересувний дім для тих, хто жадає потрапити у найвіддаленіші куточки світу. Щоб доставити своїх мешканців туди, де не зустріти інших людей, цей кемпер української розробки має шасі безкомпромісного проходимця. У нього 290-сильний дизель та 12-ступінчаста напівавтоматична коробка передач від MAN, привід 4х4, три диференціали з блокуванням та кліренс 390 мм.
Torsus Praetorian Overlander позиціонують як комфортабельний дім, його проектна місткість – чотири особи. Насправді він може вмістити удвічі більше.
Як бачимо, жага до відпочинку з максимальним наближенням до природи у автомобілістів з роками не згасає. Тільки, судячи з усього, зростає прагнення сучасної людини забратися ще далі, туди, де цивілізації ще менше. Будьте певні, психологи знайдуть цьому дюжину пояснень. Але трохи втішає антена на даху Torsus`а: відриватися від суспільства “на всі 100” нам ще зарано.
Ігор Широкун