Душова кабіна своїми руками. Нічого складного.
Стрімкий ритм нашого життя зробив душ найбільш затребуваною водною процедурою. Кожен день ніжитися в теплій ванні – недозволена розкіш. Підбадьорливий «дощик» вранці і теплі розслаблюючі цівки перед відходом до сну стали звичними для мільйонів українців.
Багато готових душових кабін і гідромасажних боксів не задовольняє домашніх майстрів, прагнучих реалізувати свій творчий потенціал. Поле для самостійного пошуку тут дуже велике. Дивлячись на асортимент пропонованої сантехніки, помічаєш, що змінюються лише бренди та дизайн, а габарити більшості душових кабін залишаються досить скромними. Зате про ціни цього не скажеш. Вони вельми солідні, якщо взяти до уваги кількість матеріалу і витрат праці.
Враховуючи той факт, що душова кабіна для дачі – споруда не надто складна, то виникає бажання зробити її своїми руками. Варіанти реалізованих конструкцій, можливості комбінування різних матеріалів і важливі нюанси монтажу ми розглянемо в цій статті.
ПРИКЛАДИ САМОРОБНИХ ДУШОВИХ КАБІН
Ніщо так не стимулює народну творчість, як хороший приклад. Тому ми розглянемо найцікавіші варіанти душових кабін, зроблених своїми руками, і коротко опишемо нюанси їх виготовлення.
До початку робіт домашній майстер повинен зробити наступний вибір:
- Використовувати заводський душовий піддон, а стінки і стелю кабіни зробити самостійно.
- Піддон для душу побудувати своїми руками, а стінки і двері купити готові.
- Всю конструкцію від початку і до кінця зібрати за власним проектом.
Купівля готового піддону позбавить від роботи з гідроізоляції підлоги, але обмежить вас у виборі габаритів кабіни.
Побудувавши піддон самостійно з цегли, бетону або гіпсокартону, ви заощадите, а купивши готову огорожу і дверець, спростите збірку. На жаль, розміри конструкції і в цьому випадку будуть обмежені заводським стандартом.
У третьому випадку ви отримаєте те, що вам хочеться. Саморобна душова кабіна стане не тільки місцем для миття, але і комфортним куточком для відпочинку.
Перше, що спадає на думку при думці про обробку такої конструкції – керамічна плитка та мозаїка. Ці матеріали не складні в укладанні, довговічні і чудово вписуються в інтер’єр. Основою для плиткового облицювання може бути цегла, вологостійкий гіпсокартон, а на підлозі – цементна стяжка.
Душова кабіна у приватному будинку може розміститися де завгодно. Навіть на кухні для неї знайшлося місце в проміжку між піччю і капітальною стіною. Готового сталевого піддону у цієї конструкції немає. Його замінила керамічна плитка, викладена з ухилом у бік водозбірного трапа.
Рівень підлоги в розглянутій кабіні вище позначки підлоги на кухні. Це було зроблено для розміщення приймальної воронки без розбирання основної підлоги.
Для створення даної конструкції автору знадобилася цегла, плитка та вологостійкий гіпсокартон (як вирівнює основа під облицювання). Стеля закрили безшовні пластикові панелі. Опалювальна піч природно вписалася в загальну композицію, оскільки її разом зі стінкою душа облицювали гіпсової плиткою «під цеглу».
Підводка води тут організована з колодязя за допомогою насосної станції. Плюс до всього до системи водопостачання підключений невеликий водонагрівач. У підсумку у господарів приватного будинку вийшов компактний і зручний душ з гарячою водою.
Оригінально виглядає саморобна кабіна для душу, зроблена з склоблоків. Цей матеріал поєднує міцність цегли і декоративні властивості скла. Кладка склоблоків освоюється швидко і дозволяє створювати будь-які форми, від прямої стінки до закругленої спіралі.
Підлога у цієї саморобної конструкції – бетонна стяжка, облицьована керамогранітом. Стіни, як і в першому випадку, оброблені керамічною плиткою з декоративною вставкою «під камінь».
Не всім подобається, коли замість прозорого екрану душову кабіну відокремлює від приміщення ванної плівкова фіранка.
Мозаїчне облицювання, непромокаєма тканину, спадаюча плавними складками і підвішена на хромованій дузі, перетворюють звичайний душ в витвір дизайнерського мистецтва.
Розмірковуючи про те, з чого зробити душову кабіну своїми силами, не забувайте про такий цікавий матеріалі, як стільниковий полікарбонат. Він міцний, вологостійкий і декоративний. З нього можна зробити напівпрозорі стінки душової кабіни і вхідні двері.
Для окантовки цього матеріалу використовують алюмінієвий або пластиковий профіль. Конструкцію дверей можна виконати не тільки поворотну, але і зсувну. Для цього до нижньої частини листа полікарбонату потрібно прикріпити фурнітуру від шафи-купе (коліщатка) і вставити в направляючий профіль.
Оскільки стільниковий полікарбонат – досить гнучкий матеріал, то стінок душової кабіни можна надати саму незвичайну форму.
Оргскло – ще один популярний матеріал для огорожі душа. У порівнянні з стільниковим полікарбонатом воно менш міцне, тому потребує обрамлення з нержавіючого металу (труби або куточка).
Захисний екран із загартованого скла, привертає увагу своєю витонченістю і легкістю.
Скляне огородження відмінно поєднується з керамічною плиткою, якою облицьовані стіни кабіни і мозаїкою, покладеною на дно піддона.
Ще один вигідний матеріал для облицювання – безшовна пластикова вагонка. Вона легко і швидко з’єднується в непромокальні панелі для стін і стелі. Кріпити їх можна на будь-який матеріал – цегла, газобетон, дерев’яну обрешітку або сталевий каркас (фото №11).
Стінки душа можуть бути зроблені з одного матеріалу, а можуть бути зібрані з декількох.
Трохи фантазії, лист міцного пластику і кабіна душа перетворюється в комфортабельний куточок. Тут можна не тільки помитися, а й розслабитися, присівши на сидушку.
Каркас кабінки можна зробити з гіпсокартонного профілю, обшити його вологостійким гіпсокартоном і облицювати плиткою. Переваги даної конструкції – низька вартість матеріалів і простота збірки
ПІДДОН – ОСНОВА ДУШОВОЇ КАБІНИ
Зробити самостійно душовий піддон неважко. Ми розглянемо основні етапи його виготовлення.
Ідея цієї конструкції дуже проста – відгородивши опалубкою або цегляною кладкою частина підлоги, на неї укладають труби каналізації, водоприймальну воронку і трап.
Висота захисної стінки саморобного піддону повинна бути такою, щоб під облицюванням помістилося коліно водостоку, залишилося місце для заливки бетонної стяжки і створення ухилу. Склавши розміри всіх частин конструкції, ми отримаємо 20-25 см.
У роботі по влаштуванню піддону для душу є два важливі моменти:
Від якості виготовлення чаші і водовідвідного трапа залежить комфорт, довговічність і зовнішній вигляд кабіни. Якщо піддон і зливна воронка негерметичні, то в душі з’явиться цвіль і буде відчуватися неприємний запах застоялася. Тому, виставивши опалубку з дошки або бортик з цегли, потрібно обмазати гідроізолюючою мастикою не тільки поверхню підлоги, а й стіни на висоту майбутньої стяжки.
Після висихання мастики, можна укладати трубу каналізації і виставляти трап. Його позначку потрібно розрахувати так, щоб після заливки бетону і укладання плитки він опинився на одному рівні з облицюванням. Заливку стяжки потрібно робити після завершення облицювання стін плиткою.
Якщо душова кабіна з плитки буде огороджена екраном на металевому каркасі, то не забудьте закласти в цегляну кладку кріплення для його стійок.
Після схоплювання бетонної стяжки можна починати облицювання плиткою бортика і підлоги піддону. Ухил для стоку води в трап (1,5-2 см на 1 метр довжини) можна зробити в процесі укладання стяжки. Інший варіант – стік створюють за рахунок плиткового розчину, товщину якого зменшують у міру наближення до вирви.
Джерело : isu.org.ua