Щедрий урожай смачних запашних ягід залежить не тільки від вдалого сорту рослини. Нерідко садівники стикаються з небезпечними захворюваннями та шкідниками, які здатні не тільки зменшити кількість ягід і погіршити їхню якість, а й погубити кущ. Як не проґавити перших ознак нездужання рослин?
Важливо звертати увагу на те, як виглядають листя і стебла кущів. Багато хвороб малини мають інфекційну природу – їхніми збудниками є бактерії, гриби та віруси. Тому поширитися патологія по ділянці може досить швидко, якщо не вживати своєчасних заходів.
МАЛИНОВІ ЖУКИ
Досить небезпечні шкідники, які обожнюють занедбані та покинуті садки. Зимують у товщі ґрунту, з настанням тепла вибираються на поверхню. Їдять пилок і нектар бур’янів, пізніше перебираються на бутони ягідної культури. На малину нападають під час формування бутонів: харчуються ніжними квітками та молодими листочками, відкладаючи яйця у квітковій зав’язі.
Личинки пошкоджують ягоди, які починають в’янути і гнити. Щоб запобігти захворюванню, приблизно за п’ять діб до масового цвітіння кущі обробляють спеціальними промисловими засобами. При масовому зараженні відразу після остаточного збору врожаю рекомендується ще одне обприскування.
МАЛИНОВІ ГОРІХОТВОРКИ
Личинки шкідників харчуються тканинами пагонів чагарнику, що призводить до їхнього здуття (до 10 см у довжину) і розтріскування. Пошкоджені гілки легко ламаються, засихають, кількість ягід на них зменшується. Кущі обприскують спеціальними промисловими засобами.
МАЛИНОВІ ГАЛИЦІ
Маленькі мушки, які не перевищують розміром 2 мм: у них темна спинка та «слюдяні» крильця. Результатом їхньої життєдіяльності є гали – масивні бочкоподібні здуття на пагонах. На тлі самих шкідників вони виглядають досить масштабно – 2 на 3 см.
Коли гали покриваються тріщинами, пагін над ними підсихає або ламається. Непоказні малюки здатні погубити до двох третин гілок. Восени всі пошкоджені пагони обрізають чітко нижче гал, потім спалюють. У період активного вильоту галиць кущі обприскують спеціальними засобами.
МАЛИНОВА ПОПЕЛИЦЯ
Досить відомий шкідник: особливо страждають від нього ожина та малина. Безліч комах буквально засівають листя з-під споду, ніжні пагони і суцвіття. У результаті листя скручується і засихає, пагони викривляються, квітки не здатні нормально розвиватися.
Попелиця представляє подвійну небезпеку – вона може переносити патогенні інфекції. Проти шкідників використовують спеціальні інсектицидні препарати: перед масовим цвітінням і по завершенню плодоношення, після збору врожаю.
МАЛИНОВІ СТЕБЛОВІ МУХИ
Небезпечні не самі комахи, а їхні личинки. Спочатку вони пошкоджують верхівки пагонів, потім рухаються до їхньої основи, роблячи всередині спіральні проходи. Стебла в’януть і гинуть, рослини слабшають. Обробку кущів промисловими препаратами проводять до вильоту шкідників, щоб вони не встигли відкласти яйця.
ЗАХВОРЮВАННЯ МАЛИНИ: ЗБУДНИКИ БАКТЕРІЇ ТА ВІРУСИ
Найчастіше патології такого роду призводять до сумних наслідків. Заражені рослини доводиться видаляти і спалювати.
- Кореневий і стебловий рак. На коренях хворої рослини з’являються пухлини: спочатку невеликі, потім вони розростаються й об’єднуються. Формується суцільна, вкрита шорсткою кіркою, горбистість. Утворені на стеблах пухлини розривають кору. Кущі втрачають слабшають і не можуть встояти перед холодом.
- Смугастість, або стрик. На молодих пагонах малини з’являються некротичні смужки і штрихи. На уражених гілках листя спіралеподібно загортається, притискаючись до стебел; коротшає міжвузля. Через кілька років хвора рослина гине.
- Кучерявість. Уражені листки стають грубими та жорсткими, згортаються у трубочку, буріють і всихають. Ягоди набувають кислого смаку, деформуються. Рослина з часом гине.
- Відьомська мітла. Це мікоплазмове захворювання також не реагує на лікування. Пошкодженні рослини викидають безліч (до двох сотень) невеликих безплідних пагонів. Щоб уникнути розповсюдження пошесті хворий кущ необхідно викопати і знищити.
- Вірусна мозаїка. Листя втрачає властиву йому забарвлення, до кінця вегетації на ньому з’являються жовто-бурі крапки. Вони дрібнішають, заражені пагони ростуть повільно, ягоди стають несмачними.
МІКОЗИ МАЛИНИ
Грибкові зараження особливо швидко поширюються у щільних насадженнях, в умовах підвищеної вологості.
- Сіра гниль. Характеризується появою на ягодах пухнастих сірих плям, від яких перші швидко псуються. Сприйнятливі до захворювання також пагони і листя. Заражені рослини видаляють і знищують, здорові обробляють антимікозними речовинами.
- Біла та пурпурова плямистість. Листя і стебла рослини покриваються плямами (у першому випадку коричневими, які світлішають до країв, у другому – червоними). Уражені кущі ліквідують, здорові обробляють сумішами, до складу яких входить мідь.
- Антракноз. Уражаються стебла, ягоди та листя. Характерна риса – поява сіруватих плям, оточених яскраво-червоною облямівкою. Там, де вони виникають, листя згортається і засихає, кора на пагонах відшаровується. Хворі рослини видаляють, інші обробляють препаратами, що мають у складі мідь (мідний купорос, бордоська рідина тощо).
- Іржа. Від неї страждають наземні частини рослини, які покриваються негарним, жовтувато-іржавим нальотом. Стебла засихають, листя в’яне й обпадає. У них зберігаються збудники хвороби, тому так важливо прибирати та знищувати всі рослинні залишки з-під кущів. Збудник боїться бордоської рідини та інших препаратів із міддю.
- Борошниста роса. Найчастіше вражає рослини на початку вегетаційного періоду – при високій температурі та вологості. Про захворювання свідчить поява на листочках і в молодих пагонах білуватого нальоту. Уражені частини деформуються, починають повільніше рости та розвиватися. Врожайність рослини падає. Для боротьби використовується бордоська рідина. Міжряддя ретельно перекопують, усі рослинні залишки знищуються.
Щоб хвороби і шкідливі комахи обходили ваші посадки стороною, купуйте живий матеріал у перевірених постачальників. Своєчасно проводьте всі агротехнічні заходи. Уважно оглядайте посадки на предмет виявлення ознак патології: якщо такі знайдено, негайно беріться за очищення насаджень.