Як довго можна зберігати пальне в каністрі. Кілька порад
На жаль, бензин за своєю хімічною суттю не може бути продуктом довготривалого зберігання. Він втрачає летючі фракції, окислюється, концентрує в собі смолисті речовини, що врешті-решт впливає на експлуатаційні якості.
Конкретно термін зберігання бензину залежить від технології його отримання. Не вдаючись у технічні подробиці, скажемо, що найпоширеніші товарні бензини в Україні повинні мати гарантійний термін зберігання не менше 6 місяців (ДСТУ 7687:2015 “Бензини автомобільні Євро”).
Труднощі на паливному ринку змусили багатьох водіїв створити запас бензину у гаражі. Але ж сучасний бензин має певний термін придатності – як довго можна тримати бензин у каністрі?
На жаль, бензин за своєю хімічною суттю не може бути продуктом довготривалого зберігання. Він втрачає летючі фракції, окислюється, концентрує в собі смолисті речовини, що врешті-решт впливає на експлуатаційні якості.
Конкретно термін зберігання бензину залежить від технології його отримання. Не вдаючись у технічні подробиці, скажемо, що найпоширеніші товарні бензини в Україні повинні мати гарантійний термін зберігання не менше 6 місяців (ДСТУ 7687:2015 “Бензини автомобільні Євро”).
Заправляти сучасне авто з каністри – не найкращий варіант. Але коли виходу немає, треба хоча б дотримуватися правил зберігання бензину.
Але є спеціальні бензини, призначені “для зберігання на підприємствах державного матеріального резерву, а також для потреб оборони держави, ліквідації надзвичайних ситуацій та на експорт”. Згідно ДСТУ 8704:2017 автобензини довготривалого зберігання мають термін придатності 5 років. Але таке паливо навряд чи можна зустріти у продажу.
Його секрет – у способі отримання: хімічно стабільні прямогонні бензини та бензини, отримані шляхом каталітичного риформінгу. Тобто отримати бензин тривалого зберігання можна лише за промисловою технологією на нафтоперегінному заводі, і ніяк інакше.
Що буде, якщо заправитись старим бензином
Що ж трапляється з бензином, який “перележав” сій термін зберігання? Якщо говорити науковою мовою, він перш за все окислюється. При цьому в бензині накопичуються смолисті речовини, які з часом відкладаються на ємності та деталях паливної системи автомобіля. Від віку розпадаються деякі присадки – зокрема, миючі, вони випадають в осад. Крім того, випаровуються фракції, додані у бензин для підвищення октанового числа. Прискорює ці недобрі процеси висока температура, контакт з повітрям та металами.
Індукційний період характеризує здатність бензину протистояти старінню. Зазвичай він становить 360 хвилин (зберігання до 6 міс.), у бензинів довготривалого зберігання – 1200 хвилин (зберігання до 5 років).
Що буде з машиною від старого бензину
- Двигун може не запуститися. Через втрату летючих фракцій пускові властивості пального страждають чи не в першу чергу. Можна спробувати запустити мотор на невеликій порції свіжого бензину, і після прогріву перейти на “прострочене” пальне.
- Двигун зазнаватиме детонації. Октанове число старого бензину обов’язково падає. Уникати режиму роботи двигуна, коли з-під капота чути “стукіт пальців” – звук детонації, вибухоподібного згоряння палива. Зазвичай це трапляється при різкому натискування на акселератор на невисоких обертах під навантаженням.
- Відбудеться підвищене нагароутворення на клапанах, свічках, у камері згорання.
- Смолисті відкладення ще під час стоянки можуть засмітити тонкі канали паливної системи – форсунки інжекторів, канали карбюратора, насосу.
Як зберігати бензин
Зважте на те, що зазначені у вищезгаданих ДСТУ терміни зберігання стосуються промислових умов зберігання – у підземних танках без доступу кисню, тобто повітря. В гаражних умовах суворо дотриматися таких кондицій не можна, але дещо для поліпшення умов зберігання бензину таки можна зробити.
Пластикова тара може бути небезпечною при переливанні бензину, але в якості сховища вона краща за металеву: паливо менше окислюється.
Бензин треба зберігати:
- У герметичній тарі. Крім стандартних металевих каністр підійдуть 5 – 6-літрови пляшки з-під води. Вони герметично закриваються і достатньо міцні. А щоб цій тарі простіше було витримувати зміну об’єму бензину при перепадах температур, треба залишити в кожній пляшці невелику повітряну “подушку”.
- У чистій тарі. У пляшках та каністрах не має бути залишків води. Прибрати вологу можна або шляхом тривалого висушування, або за допомогою спеціального препарату, який зазвичай використовується для додавання в бензобак узимку. Якщо використовується стара металева каністра, її дуже бажано попередньо прополоскати бензином або соляркою, аби видалити частинки іржі – постійний супутник старих сталевих каністр.
- У прохолоді. Оглядова яма або старий льох – найкращі місця для зберігання бензину. Тут навіть улітку буде відносно невисока температура і відсутність сонячного світла.
Для більшої впевненості при гаражному зберіганні бензину можна використовувати спеціальні антиокислювальні присадки. Наприклад, комірникам нафтобаз зі стажем відомі препарати типу “Агідол”. Для пересічних автомобілістів доступні стабілізуючі присадки для додавання у бак, скажімо, подібні препарати є в номенклатурі марок Liqui Moly, Motul та інших.
Перед закладкою бензину на тривале зберігання до нього можна додати стабілізатор, який пригальмує старіння палива.
А взагалі подібні препарати пропонуються власникам автомобілів, де великі “порції” пального подовгу зберігаються у баку – гібридів, машин з ГБО, газонокосарок, ретроавтомобілів. Одна з умов ефекту їх використання – додавати їх у бензин треба завчасно, до того, як у паливі розпочалися окислення та інші процеси старіння.
Рекомендація “Авто 24”
Зважаючи на усі загрози військового часу, варто пригадати, як зберігали свої невеликі запаси пального автомобілісти у часи тотального дефіциту. У дальньому кутку гаража, на максимальній відстані від машини, водії влаштовували так званий приямок – заглиблення нижче рівня підлоги для двох-трьох стандартних 20-літрових каністр. В такому “нафтосховищі” пальне було захищене від ненавмисних ушкоджень. А у випадку протікання тари пальне залишалося сконцентрованим у заглибленні, чим знижувався ризик його займання у відсутність власника.