Отримати інформацію про земельні ділянки можна через запит до органів місцевого самоврядування або ж через офіційні платні витяги з реєстрів.
Землі, які перебувають у державній чи комунальній власності, належать до державного чи комунального майна відповідно, а тому частина п’ята статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» забороняє обмежувати доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження ними, зокрема й до копій відповідних документів, умов їх отримання, прізвищ, імен, по батькові фізичних осіб та найменувань юридичних осіб, які їх отримали.
Крім того, частина п’ята статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що уповноважені органи з питань містобудування та архітектури (зокрема Мінрегіон) і Держгеокадастр забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів орган виконавчої влади зобов’язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
Отже, зазначені органи влади відповідно до їх компетенції зобов’язані мати інформацію про вільні земельні ділянки державної та комунальної форми власності, які можуть бути використані під забудову, і саме до них необхідно спрямовувати запити на отримання цієї інформації.
Навіть після внесення відповідних відомостей до містобудівного та державного земельного кадастрів, вони все одно залишатимуться розпорядниками наведеної інформації, якщо вона залишиться у їх фактичному володінні.
Інформацію про земельні ділянки можна отримувати не лише на запити. Вона, крім того, повинна оприлюднюватись у мережі Інтернет на відповідних ресурсах у формі відкритих даних. Такий обов’язок встановлено статтею 10-1 Закону України «Про 89 доступ до публічної інформації».
Додаток до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 р. №835, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 р. №409, містить перелік наборів даних, які зобов’язані оприлюднювати органи місцевого самоврядування щодо земельних ділянок, а саме:
– перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;
– перелік земельних ділянок, що пропонуються для здійснення забудови;
– актуальні списки власників/орендарів місцевих земельних ділянок;
– черга на отримання земельних ділянок із земель комунальної власності;
– інформаційний банк даних про стан ґрунтів земель сільськогосподарського призначення.
Уся ця інформація має оприлюднюватись місцевими радами та їх виконавчими органами (місцевими державними адміністраціями) у формі відкритих даних на власних сайтах та на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних і бути доступною для широкої громадськості.
Крім того, на офіційному сайті Держгеокадастру оприлюднено Публічну кадастрову карту України, де за кадастровим номером, за назвою населеного пункту або за координатами можна отримати дані про ту чи іншу земельну ділянку, зокрема й відомості про її розмір, кадастровий номер, право власності, цільове призначення тощо. За допомогою інтерактивних сервісів цього сайту можна замовити витяг про земельну ділянку, витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та інформацію про право власності та речові права на неї.
Відомості Державного земельного кадастру є відкритими та загальнодоступними, крім випадків, передбачених Законом України «Про державний земельний кадастр», та надаються у формі:
– витягів із Державного земельного кадастру про об’єкт Державного земельного кадастру;
– довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
– викопіювань із картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);
– копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.
Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування.
Відомості Державного земельного кадастру надаються у паперовій або в електронній формі, через Публічну кадастрову карту, на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом (частина третя статті 38 Закону).
На отримання відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку мають право:
– щодо документації, на підставі якої внесені відомості до Поземельної книги на земельну ділянку, – особи, яким належить речове право на таку земельну ділянку;
– щодо інших документів (крім документів, що містять державну таємницю) – фізичні та юридичні особи (частина п’ята статті 38 Закону).
Відмова у наданні відомостей із Державного земельного кадастру надається у разі, якщо:
– у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;
– із заявою звернулася неналежна особа;
– документи подано не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.
Інформацію про право власності на землю, інші речові права на неї та їх обтяження можна також отримати, звернувшись до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Джерело