залишається від нього пеньок. Високий або низький — він буде завжди. І мине щонайменше 5-10-20 років, перш ніж він сам перегниє. Якщо він вам не заважає, можна про нього і забути. Або використовувати у вигляді декору.
Але якщо вам потрібне місце для посадки нового саджанця або для організації грядки, то пень доведеться все-таки видалити. Корчування в цьому випадку — найефективніший спосіб. Але він і найбільш трудомісткий. Хоча, існує легша альтернатива. Ось пару способів розправитися з пнями без корчування.
Спосіб №1
В ідеалі довжина свердла повинна дорівнювати висоті пня, а діаметр не менше 20 мм. Свердлять два отвори. Перший — вертикальний — по центру пня, другий — горизонтальний — ближче до ґрунту. Вертикальний отвір обов’язково має перетнутися з горизонтальним. Тепер знадобиться х/б-тканина і рідина для розпалювання. Бензин не годиться, він занадто швидко горить.
Просочуємо горючкою розірвану смужкою тканину. Пропихаємо її в вертикальний отвір і зверху доливаємо 100 грамів рідини для розпалювання. Потім тканину підпалюємо.
Горизонтальний отвір необхідний для припливу повітря. Якщо пню виповнився рік або більше, то однієї закладки досить. Тому цей спосіб підходить для ліквідації старих пнів.
Свіжі пні не горять так, як старі, тому коли перша закладка прогорить повністю, роблять другу… третю і навіть четверту.
Будьте обережні, якщо поруч знаходяться будівлі або лежать горючі матеріали, проходить газовий трубопровід або просто дме сильний вітер. Пінь жевріє дуже довго.
Спосіб №2
У пні висвердлюють кілька отворів, у них засипають аміачну або калійну селітру, потім доливають трохи води. Отвори закривають глиняною пробкою або дерев’яними чопиками. Далі пень накривають пакетом і зав’язують його мотузкою.
Через 6-12 місяців пеньок легко можна розбити кувалдою або сокирою. Також він буде чудово горіти.
Якщо ви не плануєте палити пень, краще скористатися сіллю або купоросом замість селітри.