Як встановити металопластикове вікно своїми руками?

Монтаж конструкцій з ПВХ – один з найвідповідальніших кроків ремонту, адже установка вікна без достатніх умінь і навичок може звести нанівець його переваги. Більшість продавців і виробників пропонують дану послугу за невелику суму, але власникам часто хочеться спробувати поставити вікно своїми руками. Не хотілося б розчаровувати, але монтаж без достатньої підготовки може призвести до пропускання тепла, недостатньої герметизації конструкції та швів; вікно втрачає свої основні функції, а жителі – кошти.

Помилки при монтажі, їх причини та наслідки

Господарі чи не надто кваліфіковані монтажні бригади можуть допустити в процесі роботи ряд помилок, які відіб’ються на експлуатаційних і теплоізоляційних характеристиках вікна. Варто звертати першочергову увагу на наступні проблеми, щоб уникнути їх при встановленні конструкцій.

1. Поширеним упущенням при монтажі вікон є невірно підібраний розмір. Якщо вікна надто великі – не буде можливості помістити гідроізоляційний матеріал, якщо ж малі – виникнуть великі площі запінювання, що пошкоджуються з часом і виглядають не надто привабливо.
2. Недостатня підготовка поверхонь для установки ПВХ вікна: затверділі шматки бетонного розчину, уламки попередніх конструкцій, сміття, залишки старого утеплювача не дозволяють монтажній піні якісно зчепитись з основою, а бруд набиратиме вологу.
3. Неправильне розміщення конструкції в стіні – надто щільне прилягання рами до відкосів не дозволяє якісно ущільнити ці точки; місця стиків можуть тріскати, а з часом – і сиріти, пропускати вологу, завдяки розширенню і звужуванню пластику. Великі щілини зумовлюють збільшення навантаження на дюбелі та анкерні пластини, створюючи ризик деформації стулки. Оптимальний варіант відступів між рамою та стіною – зазвичай 1,5-2 см і 3-4 см при використанні підвіконного профілю.
4. Відсутність підвіконної планки взагалі при установці підвіконників та відливів.
5. Недостатнє прикріплення вікна до стіни: економія пластин чи кріплень призведе до великого тиску на конструкцію з боку вітру, відкривань-закривань, коливань температури; вікно справно не працюватиме, пропускаючи вологу.
6. Невикористання гідро та пароізоляційних стрічок ззовні та всередині віконного отвору, що перешкоджають випусканню тепла і впусканню вологи. Розширяючись, вони заповнюють дрібні отвори. Також використовуються водонепроникні силіконові герметики, що наносяться в товщину половини заповнюваного шва. Не допускається просто змащення силіконом поверх піни, адже це – імітація, а не захист.
7. Нещільне заповнювання монтажною піною або використання піни невідповідної якості. Так, піни, не призначені для монтажу вікон, не заповнюють отвори поступово, а різко розширюються, утворюючи не надто естетичні «гірлянди», які обрізають власники. Внаслідок цього тверда плівка відсутня, піна набирає вологи, всихається і розсипається.
8. Недотримання точності геометрії, установка без перевірки водяним рівнем вертикальних і горизонтальних частин конструкції.

Ці погрішності можуть привести до суттєвих проблем, але часто господарям складно їх виявити одразу. Є декілька важливих ознак, які прямо вказують на неякісний монтаж:

• ПВХ вікно заїдає – його складно закрити, відкрити, при цьому необхідно прикладати значні зусилля;
• між вікном і стіною є незаповнені щілини;
• вікно рухається при відкриванні-закриванні, прикріплене ненадійно;
• вікно не достатньо щільно закривається і продуває;
• профіль або склопакет тріснув в процесі монтажу.

Якщо, на жаль, доводиться бачити такі проблеми, необхідно якнайшвидше звертатись до монтажників з вимогами виправити недоліки або ж не підписувати акт прийому робіт.

Етапи встановлення ПВХ вікон

Для розуміння того, що і як виконують монтажники, або ж самостійної установки конструкцій в приміщенні, пропонується розглянути покроково таку роботу.

Монтаж нового металопластикового вікна проходить в 4 основні етапи:

• замір конструкцій;
• демонтаж старого вікна;
• підготовка отвору;
• безпосередньо установка конструкції.

Замір залежить від типу віконного отвору: якщо він з так званою четвертю (виступ ззовні в півцеглини) – до ширини додається 3-5 см, від висоти віднімається 2-3 см і ширина підставочного профілю; в звичайних вікнах – від ширини віднімається 5-6 см, від висоти 3-4 см. На місці проводяться контрольні виміри готового вікна, перевіряється комплектація замовлення.

Далі демонтуються старі конструкції, якщо такі є, і підготовлюється віконний отвір. Він проводиться наступним чином: все сміття, залишки вимітаються щіточкою або широким пензлем, при необхідності краї вирівнюються і підсилюються, змочуються водою для кращої адгезії (зчеплення речовин). Якщо наявні перепади більше 10мм – їх необхідно пошпаклювати або ж залити бетонною сумішшю.

Встановлення за державними стандартами передбачає використання герметизуючих матеріалів, серед них найчастіше блок проклеюється ПСУС – попередньо стиснута ущільнююча стрічка (якщо відстань між підставочним профілем і стіною менше 40 мм), якщо більше – дифузійною стрічкою. З готової рами знімається захисна плівка, стулка і склопакети, наклеюється ПСУС зі сторони вулиці та гідроізоляція по периметру рами.

Висвердлюються дірки у профілі для установки вікна (не варто боятись – конструкція не розгерметизується). Елементи кріплення повинні бути розподілені по всьому периметру рами, а у місцях імпоста монтажні елементи розташовуються зверху та знизу, для надання жорсткості. За стандартами застосовуються шурупи по бетону, дюбелі з анкерними пластинами та анкерні болти.

Найчастіше використовують анкерні болти, які забиваються в різну глибину:

• бетон – 40 мм;
• цегла цільна – 40 мм;
• цегла з отворами – 60 мм;
• піно, газоблоки, блоки з природного каменю – 50 мм.

Саме про монтаж з їх допомогою йтиметься далі.

Рама віконного блоку установлюється в проріз, але не безпосередньо на поверхню отвору, а на відповідні опори – клинці з пластику або дерева, вони встановлюються під імпост (перегородку) і кутові з’єднання, не менше 3х шт. Для вирівнювання приставляється водяний рівень до місця забивання штапику, адже фальц не завжди рівний. Перевіряючи рівнем по вертикалі, просвердлюють дірки в сторонах отвору і закріплюється рама анкерами по периметру вікна, потім горизонтально. Анкери забиваються не до кінця, щоб була змога правильно виставити віконний блок. Запінюються наявні отвори, при щілинах в 10-60 мм поступовим рухом знизу вверх.

Далі встановлюється склопакет, глухі частини і стулки – закріплюється вісь верхньої петлі і прикручується ручка, ставиться на нижню петлю, і, піднявши дальній кут створки, замикається верхня; наприкінці перевіряється робота фурнітури. Одягаються захисні ковпачки і декоративні накладки на петлі, прибираються матеріали та інструменти.

Установку металопластикового вікна без підвіконників та відливів можна вважати завершеною. Не рекомендується відкривати і зрушувати вікно протягом 8-10 годин для якісного затвердіння монтажної піни.

А мороз – не перешкода?

Деяку незрозумілість і сумнівність викликає питання можливості установки нових ПВХ вікон зимою. Власників лякає можливість промерзання приміщення, поганого закріплення матеріалів, та це не більш ніж міф. Остаточну крапку щодо монтажу взимку ставить положення ДБН (державні будівельні норми) – монтаж конструкцій допускається при зовнішній температурі не менше 15°С і внутрішній в межах 1-5°С. Але, звичайно, є деякі особливості – наприклад, використання зимових монтажних пінок, які попередньо тримають в теплі, зменшення тиску на раму і скло, черговість заміни вікон. Приміщення радикально не охолоне, якщо залишати отвори відкритими на 4-5 годин або менше.

Можна виділити ряд переваг заміни вікон в холодний період року:

• швидше виготовляються та доставляються конструкції;
• легко регулюється притискання вікна і перевіряється його герметичність;
• часто знижуються ціни на продукцію завдяки зменшенню попиту.

Отож, установку металопластикових вікон можна здійснити самостійно, але в такому випадку власники беруть на себе відповідальність за наслідки помилок та пошкоджені елементи. Монтаж своїми руками не завжди якісний, що підтверджується більшістю звернень споживачів щодо несправності вікон до виробників конструкцій з ПВХ. Викликати спеціалістів – простіше, швидше та вигідніше, зважаючи на можливі проблеми та упущення. Враховуючи вітчизняні температурні зони та сезонні знижки, монтувати віконний блок зимою можливо і навіть вигідно, без погіршення його якості та зовнішнього вигляду.

Джерело: