Середа, 11 Грудня, 2024
Світ

Історичному поєдинку Фішер – Спаський 50 років. Війна на шахівниці

Автори: Хольгер Ханк, Марина Барановська

1 липня 1972 року у Рейк’явіку відбувся шаховий турнір, що увійшов до історії як поєдинок століття. Американець Боббі Фішер кидає виклик Борису Спаському, а в його особі – СРСР, який десятиліттями домінував у світі шахів.

Де Боббі Фішер? Це питання змусило понервувати глядачів та організаторів “матчу століття”, що проходив 1 липня 1972 року в Національному театрі в Рейк’явіку. Зал заповнений повністю, але одне місце залишається порожнім. Ні Роберта (Боббі) Фішера, учасника із США. І немає ще декого: Гудмундура Торарінсона, голови Ісландської шахової федерації. Сьогодні 82-річний Торарінсон згадує цей день: “Я вів переговори з адвокатом Фішера до останньої хвилини – ми намагалися домовитися про гроші і цілу низку умов”.

Але все марно – від шахового гросмейстера з Нью-Йорка, відомого своїм непередбачуваним характером, не було жодних обіцянок. “Я спізнився на відкриття турніру на 15 хвилин, у мене не було підготовленого мовлення і я не знав, що говорити зі сцени”, – розповідає Торарінсон. І ось, не доходячи буквально метра до сцени, він вирішує йти ва-банк: замість того, щоб повідомити про відмову Фішера від участі у змаганні, він оголошує про початок турніру. “Що б сталося у шаховому світі, якби ми, ісландці, тоді скасували матч?”, – питає сьогодні Торарінсон.

Боббі Фішер, злий геній.

Джентльмен проти генія

Рішення Торарінссона виявилося правильним: “Я знав, що Фішер готувався до цього поєдинку все своє життя”. Після того як британський меценат у найкоротші терміни збільшив призовий фонд до нечуваних на той час 250 000 доларів, Фішер нарешті сів на літак до Рейк’явіка.

Тріумф і трагедія Роберта Фішера
Роберт Фішер

Опинившись там, він раптово перетворив сонну ісландську столицю на центр уваги світової преси. “Весь світ був зацікавлений у поєдинку Сходу проти Заходу на шахівниці”, – говорить Торарінссон.

У 1959 році Боббі Фішер на шаховому турнірі в Цюріху програв радянському гросмейстеру Михайлу Талю (ліворуч).

На одному боці був ексцентричний житель Нью-Йорка Боббі Фішер (саме йому належить цитата: “Шахмати – це війна на дошці”), а на іншій – впевнений у собі дружелюбний радянський чемпіон Борис Спаський. “Більшість ісландців на той час хотіли, щоб переміг симпатичний Спаський, – згадує ісландець Хельгі Олафсон, тоді шістнадцятирічний шаховий талант, а згодом гросмейстер: – Спаський був джентльменом”.

Борис Спаський

Але саме Боббі Фішер забезпечив видовищність турніру. Колишній шаховий вундеркінд протягом літа тримав у напрузі весь шаховий світ. 11 липня він, нарешті, сів за дошку для першої партії – і програв Спаському. Американець не з’явився на другий тур. Його турбував шум у залі та світло – і він підозрював радянську команду у нечесній грі. Фішер відмовився грати другу партію і йому було зараховано поразку. Вибухнув скандал: змагання за звання чемпіона світу з шахів ледь почалося і вже було на межі зриву.

Матч врятував власник видавництва Карла Мая із ФРН

Турнір врятував мешканець ФРН: головний арбітр Лотар Шмід (Lothar Schmid), сам шаховий гросмейстер і власник видавництва Карла Мая в Бамберзі знайшов рішення, яке влаштовувало обидві сторони. Поєдинки були перенесені до задньої кімнати, де зазвичай стояв стіл для настільного тенісу. “Лотар Шмід був відмінним арбітром, – згадує Гудмундур Торарінссон. – Початок третьої гри був легендарним. Шмід просто штовхнув обох гросмейстерів у крісла і крикнув: “Тепер грайте в шахи!”.

І Фішер грав. Третя партія стала переломним моментом у змаганні. Спаський припустився помилок і зазнав несподіваної поразки. З цього моменту Фішер став повновладним господарем шахівниці.

“Для Спаського завжди в першу чергу йшлося про шахи, тому він не відмовлявся грати, незважаючи на витівки Фішера”, – каже Хельгі Олафссон. Ісландець шкодує, що і тоді, і зараз, усі говорять тільки про Боббі Фішера: “Ми забуваємо, яким великим гравцем та спортсменом був Борис Спаський”. Але, на жаль, удача була не на його боці: вигравши 31 серпня 21-ю партію, Фішер достроково здобув перемогу в матчі з рахунком 12,5: 8,5. Перемога стала історичною: десятиліття домінування Радянського Союзу в шахах завершилися. Можливо, США не виграли холодну війну в Рейк’явіку, але вони виграли битву на шахівниці.

Борис Спаський

Втрата титулу

Але історія чемпіонату світу з шахів 1972 року не завершилася церемонією закриття. Турнір викликав шаховий бум у всьому світі. “Раптом шахи зацікавили всіх, і на них можна було заробляти гроші – навіть якщо ви не з Радянського Союзу”, – каже Хельгі Олафссон.

У наступні роки “матч століття” обростав легендами. Боббі Фішер із тріумфом повернувся до США, але незабаром він перестав виступати в офіційних шахових змаганнях, а захист титулу чемпіона світу у 1975 році не відбувся. Всесвітня шахова федерація визнала неприйнятним список умов, висунутий Фішером. Спроби домовитися з ним виявилися безуспішними, і Фішер був позбавлений титулу чемпіона. Звання було без боротьби присуджено молодому радянському шахісту Анатолію Карпову, який переміг у відбірному циклі.

Боббі Фішер після визволення з в’язниці у Японії.

Після втрати титулу чемпіона світу Боббі Фішер почав вести життя самітника. Довгий час про нього нічого не було чути – але 1992 року, під час війни в Югославії, він виграв неофіційний матч-реванш із Борисом Спаським у Сербії. Змагання визначило подальший хід життя американського гросмейстера: Сербія перебувала під економічними санкціями США, і американська влада розпочала розслідування проти Фішера, видавши ордер на його арешт.

Скандали навколо Фішера

“Фішер вважав себе жертвою переслідування – і, по суті, так воно і було”, – говорить Хельгі Олафсон. За підтримки своїх шанувальників Фішер якийсь час жив у Європі, потім у Південній Азії і привертав до себе увагу дедалі скандальнішими висловлюваннями: він пропагував теорії змови, робив антисемітські та антиамериканські заяви. 2004 року його заарештовували в Японії і ув’язнили в депортаційну в’язницю, де він провів кілька місяців.

Але в Ісландії колишнього чемпіона не забули. У країні створили комітет під керівництвом організатора Кубка світу – 1972 року Гудмундура Торарінссона, мета якого – привезти Боббі Фішера до Ісландії. “Це була суто гуманітарна акція”, – каже Олафсон. Членам комітету вдається переконати міністра закордонних справ Ісландії надати Боббі Фішеру громадянство. З США та Японією було досягнуто домовленості про його від’їзд до Ісландії, і в березні 2005 року Боббі Фішер повертається до Рейк’явіка, міста свого найбільшого тріумфу.

Кінцева станція: Рейк’явік

“Він був зламаний, коли повернувся до Ісландії”, – каже Хельгі Олафсон, який підтримував колишнього чемпіона світу в останні роки його життя та написав про нього книгу. 2008 року здоров’я гросмейстера погіршилося, з’явилися проблеми з нирками.

Могила Роберта Джеймса Фішера знаходиться недалеко від Рейк’явіка.

Фішер, який завжди відрізнявся підозрілістю, і цього разу не довіряє лікарям і відмовляється від лікування. У січні 2008 року Боббі Фішер, на думку багатьох, найкращий шахіст усіх часів, помер у Рейк’явіку. Його квартира, за словами Хельгі Олафсона, досі перебуває в тому ж вигляді, як він залишив її незадовго до смерті.

Останнє інтерв’ю Роберта Фішера

Книга Хельгі Олафсона “Bobby Fischer Comes Home – Saga of Friendship and Lost Illusions” була опублікована видавництвом “New In Chess” у 2012 році (ISBN: 978-90-5691-381-6).

У 2022 році книгу про поєдинок в Рейк’явіку опублікував Гудмундур Торарінссон: -4).

Джерело