Класичний столярний верстат своїми руками за кресленнями і фото
Столярний верстат – це наріжний камінь майстерні деревообробника. Він дозволяє грамотно організувати робочий простір, підвищити продуктивність і поліпшити якість робіт, незалежно від того ви є прихильником ручного або електромеханічного інструменту. У цьому матеріалі ми розповімо, як зробити класичний дерев’яний верстат своїми руками.
Про столярні верстати
Пристрій та призначення верстата
Столярний верстат – це робочий стіл для ручної та механічної обробки дерев’яних виробів. Конструкція та ергономіка класичного столярного верстата дозволяють фіксувати деталі у різних просторових положеннях та з максимальною зручністю виконувати основні столярні операції: виготовляти дерев’яні деталі, проводити складання конструкцій, покривати їх оздоблювальними варіантами. Традиційний столярний стіл призначений для роботи з пиломатеріалом довжиною до 3-3,5 м. Для обробки довших заготовок використовують верстат тесляра.
Стіл для столярних робіт складається з верстатної дошки (кришки) та підверстання (несучої рами). Традиційний верстат оснащують передніми (фронтальними) та задніми (торцевими) лещатами за допомогою яких заготовки фіксують у необхідних просторових положеннях.
У кришці столу та дерев’яних губках лещат присутні отвори. Вони призначені для встановлення притисків та упорів різного перерізу та висоти.
Розставивши упори в потрібній конфігурації, між ними розташовують деталь і підтискають гвинтовим механізмом лещат. Таким чином, заготовка надійно фіксується в горизонтальному положенні. Виходячи з товщини дерев’яної деталі, використовують упор відповідної висоти, який не виступатиме за край заготовки і не заважатиме обробці.
Як підібрати оптимальну висоту верстата?
Висота столярних верстатів варіюється в межах 85-95 см. Оптимальну висоту столу підбирають орієнтуючись на зріст майстра. Якщо, стоячи біля верстата, долоні вільно упираються в його кришку, отже, ростовка підібрана правильно. За таким верстатом буде зручно виконувати всі основні операції, без частих згинань та витягувань, що призводять до швидкої втоми.
З яких матеріалів краще виготовляти конструкцію?
Столярний верстат повинен мати достатню міцність і жорсткість, оскільки при експлуатації він піддається великим навантаженням як статичним, що утворюються під вагою масивних заготовок, так і динамічним, що виникає в процесі пиляння, свердління, ударів та ін. Достатні характеристики міцності забезпечуються не тільки особливостями кріпильних вузлів, а й типом використовуваних матеріалів.
Для виготовлення основи зазвичай застосовують деревину хвойних порід. Кришку столу виготовляють із міцної деревини: дуба, бука, ясена, клена та ін.
Про виготовлення верстатної кришки
Досвід показує, що при виготовленні столярного верстата своїми руками доцільніше придбати вже готовий клеєний щит, який стане заготовкою для кришки. Сили і час витрачені на розкрій, прифугування кромок, склеювання щита і його вирівнювання при створенні настільки масивної деталі виявляться непорівнянні з заощадженими коштами.
При виконанні робіт, які збільшують ризик пошкодження кришки: свердління, довбання тощо, робочу поверхню верстата краще застелити товстим фанерним листом або ДВП, вирізаним за формою кришки. Зробити цей простий настил доцільно відразу разом з верстатом.
Креслення столярного верстата з розмірами
Виготовлення та збирання боковин
Конструкція боковини складається з двох ніжок (В), царг та опор (А). Деталь збирають на наскрізному шипі.
Фігурні вирізи царг і опор (деталь А) випилюють на стрічковій пилці з наступним шліфуванням кромок.
Відповідно до зазначених у схемі розмірів на ніжках роблять розмітку гнізд для шипів проніжок, після чого вибирають їх стамескою або фрезерують.
На зовнішній стороні ніжок цикують конічне заглиблення під головку стяжного болта. Поглиблення діаметром 35 мм та глибиною 11 мм роблять свердлом Форстнера. По центру свердлять наскрізний отвір діаметром 14 мм.
Випилювання шипів та вушок
Шипи та вуха роблять на пильному верстаті або вручну, керуючись базовими принципами створення шипових з’єднань. У такій відповідальній конструкції перший варіант кращий, оскільки дозволяє мінімізувати похибки і неточності, забезпечивши бездоганну підгонку з’єднання. Заготовки повинні мати підготовлені рівні поверхні та відповідати розмірам, вказаним у кресленні.
Половинки деталей A склеюють між собою, попередньо розташувавши в пазу вкладиш, який запобігає зміщенню.
Складання боковини
Деталі А та B склеюють у готове з’єднання. Після висихання надлишки клею, що проступили, акуратно зачищають стамескою. Зібрану боковину шліфують.
По центру склеєної царги просвердлюють отвір 19х38 мм під шкант (L) для фіксації кришки верстата.
Виготовлення проніжок та підлогової полиці
За вказаними в кресленні розмірами випилюють заготовки для проніжок (деталь С) у кількості 4-х штук. На кінцях кожної деталі роблять шипи, дотримуючись розмірів, вказаних на фото. Як і у випадку з боковиною, цю операцію краще проводити на пиляльному верстаті.
З’єднання проніжок з боковиною роблять роз’ємним на болтовій стяжці з поперечною гайкою. Для цього на внутрішній стороні проніжок фрезерують заглиблення для поперечних гайок d25 мм та глибиною 32 мм. У торцях проніжок свердлять отвір 14Х95 мм. На цьому етапі краще використовувати свердлильний кондуктор, оскільки отвори повинні бути виконані під кутом 90°.
Опорні планки (деталь D і E) прикручують шурупами з відступом 22 мм від верхніх кромок проніжок.
За заданими в кресленні «Загальне деталювання» розмірами випилюють планки полиці підкладки (деталь F). На кінцях кожної планки свердлять та роззенковують отвори. Планки шліфують та послідовно монтують на зібраній рамі.
Монтаж верстатної кришки
На задній стороні верстатної дошки свердлять нескрізні отвори d19 мм та глибиною 32 мм під шканти (L).
Свердлом d19 мм на кришці роблять наскрізні отвори для верстатних упорів. Аналогічні гнізда глибиною 45 мм свердлять на торці кришки. На всіх отворах знімають фаску. Упори повинні легко входити до гнізда і не люфтити.
Порада! При виконанні всіх свердлильних операцій використовуйте дриль із кондуктором, щоб забезпечити акуратні отвори під ідеально прямим кутом. Виготовити таку напрямну не складе труднощів самому, маючи під рукою обрізок бруса.
Встановлення верстатних лещат
Вирішивши зробити верстак своїми руками, столярні лещата доцільніше купити в готовому вигляді. В цьому випадку ви отримаєте максимально надійну і функціональну конструкцію, і, що важливо, позбавитеся від зайвого головного болю при їх монтажі.
Ми вибрали три найцікавіші моделі столярних лещат.
- Wilton WWV/EC-175
Малогабаритні столярні лещата із дрібнозернистого сірого чавуну. Розмір губок – 175х70 мм (передбачені отвори для кріплення дерев’яних накладок). Ходовий гвинт з трапецієдальним упорним різьбленням дає плавний хід і велике притискне зусилля. Максимальна товщина заготовки, що затискається, – 160 мм. Від себе додамо, що загалом якість цих лещат далека від ідеалу, але з поправкою на ціну — цілком прийнятний варіант.
- ЗУБР ЭКСПЕРТ
Це вже серйозніший варіант. Тяжкі, потужні лещата, з механізмом швидкого затиску – розраховані на роботу з великими навантаженнями. Матеріал – чавун. Вага лещат 9,1 кг. Якісне складання: немає люфтів, нормальна обробка валу та інших деталей. Дві штанги + додаткова напрямна забезпечують строго паралельний хід губок та рівномірний розподіл притискного зусилля на заготівлю. Механізм швидкої фіксації працює також без нарікань. Дуже гарне співвідношення ціна-потужність.
- Wilton WWV/D/Q/7
Ці столярні лещата схожі на першу модель, але лише зовні. Вони відчутно потужніші та надійніші. Як і вся вілтонівська серія, лещата виготовлені з дрібнозернистого чавуну. Вага – 8 кг (у попередньої моделі 3 кг). Також відчутно більше розведення – 210 мм, при цьому сам розмір губок практично такий самий – 175х75 мм. Але головна відмінність даної моделі – наявність швидкого механізму. Простим натисканням на клямку ви звільняєте передню губку і зміщує її в потрібну позицію – без утомливого прокручування гвинта. Все що залишається – просто підтягнути ручку для максимальної фіксації заготовки.
Важливо!
Майже всі столярні лещата мають позитивне сходження, тобто при повному змиканні губки стикаються лише у верхній частині. Це не дефект і не криворукість китайців – так потрібно для більш надійної фіксації заготовок. Після встановлення дерев’яних накладок цей ефект частково нівелюється.
Виробники верстатних лещат намагаються дотримуватися стандартів під час виготовлення своєї продукції. Тут розглянемо схему монтажу типових конструкцій. Але цілком можливо вам доведеться імпровізувати, пристосовуючи монтаж особливо нестандартних верстатних лещат.
Губки лещат – деталі H, I та J (2 шт.) – випилюють із деревини твердих порід. Після цього просвердлюють отвори для направляючих штанг, ходового гвинта, гнізда для верстатних упорів та отвори для кріпильних гвинтів.
Задні губки передніх і задніх лещат монтують до кришки верстата, як показано на фото.
Дерев’яні підкладки (деталь К) випилюють під розміри лещат. У царгах просвердлюють наскрізні отвори для направляючих штанг та ходового гвинта.
Порада! Для точної розмітки отворів використовуйте самі напрямні, шматочки малярського скотчу та м’який олівець.
Для легких столярних робіт замість верстатних лещат можна використовувати простіші рішення.
