Літні роботи на пасіці
Основне завдання пасічника в літній сезон – утримання бджіл у стані високої льотної активності. До настання медозбору на пасіках готуються майже цілий рік. І під час нього роботи, спрямовані на одержання більшої кількості продукції, не припиняються.
Якщо про це не подбати, то навіть сильні сім’ї можуть зібрати мало меду.
Послаблювати активність льоту бджіл може передройовий стан, перегрівання незахищених вуликів, нагромадження меду і відсутність вільних сот для складання та дозрівання нектару, зайнятість бджіл іншими роботами у вулику, зокрема вигодовуванням розплоду, а також осиротіння сім’ї.
В залежності від типу вашої пасіки залежить і режим роботи на пасіці. Роботи на стаціонарній пасіці можуть пов’язані із роботою по виведенні маток, формуванні пакетів на продаж та ін., до робіт на кочовій пасіці додаються роботи по підготовці до перевезення пасіки та супровідного інвентарю, забезпечення життєдіяльності пасіки та пасічника на кочівлі, пошук нового місця кочівлі та ін.
Але є комплекс робіт, який характерний для обох типів пасік. Для утримання бджіл у стані високої активності збирання корму застосовують комплекс заходів. Найважливіше значення має використання бджолиних сімей, що забезпечують зниження рійливості на пасіці та високу медову і воскову продуктивність; утримання сімей у просторих вуликах та своєчасне розширення гнізд; для розплоду і меду повинна бути достатня кількість стільників; відбір і використання високопродуктивних маток, які більше завантажують бджіл роботою; використання частини бджіл для формування відводків або пакетів, що запобігає виникненню ройового стану; своєчасне відкачування меду та відбирання корпусів і надставок з продукцією; вивільнення найбільшої кількості бджіл для робіт на збиранні та переробці нектару обмеженням матки у відкладанні яєць та короткочасною перервою виховання розплоду; захист від нагрівання прямим сонячним промінням та добре вентилювання вуликів у літню пору, коли температура повітря піднімається вище 26 °С, розташування у затінених місцях.
Перевезення бджолиних сімей на медозбір. З центрального пасічного точка бджолині сім’ї не можуть зібрати нектар, що виділяється на віддалених полях, лісосмугах, посівах. Тому доводиться перевозити бджолині сім’ї до тих місць, де розміщуються медоносні рослини. При цьому враховують строки їх цвітіння та наявність нектарних ресурсів на природних угіддях. Коли кормова база не забезпечує високого збору меду на території поряд з пасікою, кочівлю планують у межах району чи області.
Під час перевезення бджолині сім’ї потрапляють у незвичні для них умови. Бджоли збуджуються, в їх гнізді може порушуватись волого-температурний режим, стільники нерідко струшуються, а якщо вони з медом, то й обриваються.
Перед перевезенням рамки в гнізді закріплюють на своїх місцях, між ними встановлюють постійні або тимчасові роздільники. Крайні рамки закріплюють цвяхами. У вуликах-лежаках рамки затискують зверху поперечною планкою. На час перевезення, особливо в спекотну погоду, потрібний додатковий простір у гнізді, куди виходить частина бджіл. З цією метою об’єм вертикальних вуликів збільшують на один корпус або надставку.
Успішному перевезенню сімей сприяє вентиляція гнізда, для чого суцільну дощату стелю замінюють решітчастою рамою. Недопустиме перевезення бджолиних сімей з недозрілим медом, з якого випаровується багато вологи. Від неї бджоли можуть запаритись при підвищенні температури і вологості гнізда.
Перед навантаженням для перевезення льотки вуликів закривають, коли припиниться льот бджіл. У кузові автомобіля та на причепах вулики ставлять у два-три яруси, перев’язують навхрест вірьовками. Для провітрювання в спекотну пору між стінками залишають простір шириною 10 см. При перевезенні в сонячну погоду бажане затінення тентом. Вулики розміщують так, щоб стільники займали положення паралельно осям транспортних засобів.
На невпорядкованих дорогах швидкість руху транспорту зменшують, щоб уникнути сильних поштовхів.
Затінення вуликів. Сонячне освітлення пасічних точків поліпшує їх санітарний стан і запобігає виникненню багатьох захворювань та подовжує тривалість робочого дня бджіл. Позитивний вплив його проявляється і в тому, що весною та наприкінці сезону зменшуються витрати кормового меду на обігрівання сім’єю свого гнізда, поліпшуються умови для ранніх і пізніх очисних обльотів бджіл.
Тому основний пасічний точок обладнують в найзручнішому щодо обігрівання сонцем місці. Утримання бджіл на ньому поєднують з роботами, спрямованими на інтенсифікацію нарощування бджіл до зимівлі та весною перед медозбором.
Для літнього утримання бджіл використовують кочові точки поблизу основних площ медоносних рослин. Влітку вулики краще розташовувати в затінених місцях, бо надмірне нагрівання гнізда і навколишнього повітря викликає спад льотної роботи бджіл, зменшення медозбору, посилення роїння на пасіці.
Затінення вуликів дає прибавку меду в середньому на сім’ю 6—8 кг, а інколи 15—20 кг. Негативний вплив спеки на бджіл зменшується при розміщенні вуликів під деревами або з північного боку лісосмуг льотками на північ, розкриванні льотків та вентиляційних отворів, створенні штучного затінення в разі відсутності природного захисту від перегрівання, фарбування вуликів, особливо даху, у світлі кольори. Якщо бджолині сім’ї протягом періоду кочівлі утримують на платформах, необхідно влаштувати накриття для утворення тіні в денні години.
Вентилювання гнізд під час медозбору бджоли посилюють, щоб забезпечити випаровування надмірної кількості води із набризку та не допустити підвищення температури понад 35 °С. В умовах порушення режиму вентилювання зменшується збирання нектару, бо частина бджіл залучається до роботи крильцями біля льотка, інші залишають стільники і розміщаються на передній стінці та під льотком.
Допомагаючи бджолам, пасічники на час медозбору повністю відкривають льоткові отвори, вентиляційні щілини в даху вулика, вставляють засітковані рами замість стелі чи в інших місцях. Останнім часом широкого застосування набули вулики із сітчастим дном. При раптовому припиненні медозбору льотки знову звужують, щоб запобігти бджолиній крадіжці.
До літніх робіт слід віднести і поточні роботи на пасіці, які можуть забирати багато часу пасічника.
Підсумовуючи сказане, слід виділити основне завдання для пасічника в літній період – це утримання бджолиних сімей в “тонусі” застосовуючи цілий ряд заходів, а також забезпечення постійного медозбору для бджіл (підвозити до медоносів або засівати медоноси навколо пасіки в радіусі ефективного льоту бджіл).