В Україні відкрили гарячу лінію для батьків російських військових. Щоб вони могли бодай спробувати знайти своїх дітей серед полонених чи загиблих.
І туди вже телефонують сотні людей, які розшукують своїх близьких. Полоненим дають і змогу самим подзвонити додому. Приклади таких дзвінків публікують у мережі. Нижче – один із дуже показових.
“Командири зрадили, половина “200”, треба припиняти вбивства”
“Заблукалий” окупант із Новокузнецького ЗМОП (це “загін міліції особливого призначення”, відоміший як “ОМОН”) зателефонував батькам. І ось про що він розповів:
Заїхали в Україну, почали наступати на Київ. Нас там розбомбили. Половина загону загинули. Я зараз у полоні в Києві. Дивом вижив.
Тільки тепер, бачите, росіянин усвідомив, що “командири їх зрадили”. А що для цього знадобилося? Ось відповідь:
Половина загону навіть не знаю де, половина “200”.
І який же тепер полонений бачить вихід? “Треба телефонувати нашим командирам, генералам… Щоб ці втрати, ці вбивства припинили вже.”
Ми б сказали: не треба було починати. Але нехай хоч так.
“Треба підключати родину, всіх. Мітинги, не мітинги… Все можливе зробити. Щоб до людей пошвидше дійшло, що це все треба припиняти”, – вкотре повторював у розмові окупант.
Стільки загинуло вже… І ні за що. Б’ємося на чужій землі,– визнав він.
Прикро, що так довго доходить. Та важливо й інше: щоб зупини Кремль, про втрати росіян (а таких уже понад 3,5 тисячі) в Україні мають дізнатися якомога більше у самій Росії!