Повна реставрація та відновлення старого радянського насоса
Сьогодні пропоную до вашої уваги докладний майстер клас з відновлення старого радянського насоса. Ця стаття буде корисна тим, хто любить повозитися з раритетними речами чи інструментами. Все почалося з того, що автору цієї ідеї потрапив до рук насос ще радянських часів, але в дуже жалюгідному стані і він вирішив його повністю відновити, так би мовити, дати йому нове життя. І це не дивно, адже те, що робилося за давніх радянських часів, робилося якісно і на совість. Загалом, якщо ідея вас зацікавила, милості прошу, читайте статтю, дивіться відео та беріть досвід автора на озброєння. Якщо ж ви не належите до любителів поратися і щось реставрувати (відновлювати), то просто подивіться відео, процес цікавий, може, щось ви візьмете на замітку, чи мало що, а раптом знадобиться.
Матеріали:
- Старий насос,
- відрізок деревини (для нової ручки),
- відрізок шкіри,
- засіб для видалення фарби,
- засіб для видалення іржі,
- епоксидна смола,
- Розчинник,
- лляна олія,
- гумовий шланг,
- металеві хомути,
- автомобільна шпаклівка,
- Універсальна акрилова грунтовка, Інструменти:
- лещата,
- ріжкові ключі,
- викрутки,
- шліфувальний верстат,
- токарний верстат (не обов’язково),
- надфіля та напилки,
- мітчики та плашки. Крок 1. Ось такий пошарпаний життям насос дістався автору. Насамперед, віан розбирає його на складові, принагідно оглядаючи їхній стан. Спочатку відкручує заглушку і витягає з корпусу ручку зі штоком, що всередині розвалився. Потім викручує штуцер для шланга. Після цього повністю розбирає ручку. Свердлить місце установки шплінта, потім, затиснувши шток у лещатах, акуратно знімає ручку.
Крок 2.
Отже, насос повністю розібраний. Кожну деталь добре промиває під проточною водою. Корпус вимиває зовні та всередині. Потім на корпус і всі металеві деталі автор спочатку наносить засіб для видалення фарби. Після цього всі деталі і корпус заливає засобом для видалення іржі і залишає на деякий час (зазвичай зазначено на упаковці). У результаті ось що вийшло.
Крок 3.
Далі оглядає шток, поверхня занадто пошкоджена іржею, залишилися канавки, до того ж, помістивши шток у заглушку, виходить занадто великий зазор, це може позначитися під час роботи насоса. Тому автор виточує новий шток на токарному верстаті та з двох боків нарізає різьбу.
Крок 4.
Доходить справа до різьби. Як бачимо, вона також виглядає не дуже. Тому виточує нові шайби (можна підібрати готові). Потім шліфує їх, для цього кожну фіксує на бруску за допомогою двостороннього скотчу та обробляє наждачкою. Після шліфування нові шайби полірує.
Крок 5.
Пружинки також замінив. Нові виготовив із сталевого дроту потрібного відповідного діаметра. Потім загартував їх, так само як і шайби, відполірував.
Крок 6.
Поступово переходить до ручки. Щоб після реставрації закріпити її на новому штоку, автор вирішує встановити в отвір потайну гайку. Для цього він збільшує діаметр отвору в ручці, затиснувши її в лещатах і скориставшись дрилем. Після цього в підготовлений отвір вкручує гайку.
Крок 7.
На цьому етапі він обробив місце навколо гайки і саму ручку сумішшю епоксидної смоли з тирсою (дрібними). Дочекався, доки вона висохне і затвердіє. Потім затиснув ручку в патроні токарського верстата та обробив її.
Після токарної обробки наніс на ручку спочатку розчинник, а потім накрив лляною олією. Також на цьому етапі виточив з обрізка деревини (на токарному верстаті) ще одну ручку, на випадок, якщо «рідна» зламається. Її автор також покрив лляною олією.
Потім встановив на ручку втулку, по отвору в ній просвердлив отвір у деревині та нарізав у ній різьблення під шток.
Крок 8.
На цьому етапі вирішив трохи удосконалити корпус, а точніше його нижню частину. Майданчик для ніг він вирішив доповнити рифленими накладками. У принципі, це не обов’язково. Просто процес виготовлення накладок складний та потребує спеціального обладнання. Для цього автор обвів підошву насоса на аркуші паперу формату А 4. Потім відсканував його, на комп’ютері змоделював накладки та його виготовили на замовлення.
Крок 9.
Тут бачимо, як автор поправив заглушку. Спочатку надфілем пройшовся по насічках. Потім відполірував заглушку та виявив маркером напис на ній.
Крок 10.
Гайку, якою затискався поршень на штоку (від нього нічого не залишилося), автор також замінив на нову, ковпачкову.
Крок 11.
Як казав вище, від поршня нічого не лишилося. Тож автор виготовив новий. Для цього він використав відріз шкіри. Просочив його якоюсь горючою рідиною. Потім підібрав оправу, що складається з втулки та заглушки. На втулку поклав шкіру та встановив заглушку, краї шкіри підпалив. Потім витягнув деталь і обрізав зайве. Всередину поклав шайбу і в отворі в ній зробив мітку. Потім пробив отвір у новому поршні.
Крок 12.
На цьому етапі відновив штуцер (можна підібрати новий), підготував шланг, а на штуцер підібрав нове кільце ущільнювача.
Крок 13.
На цьому етапі підправив підошву корпусу. Вона набула трохи вигнутої форми, через це насос буде не стійкий. Тому автор вирівняв підошву та обробив напилком зовнішню кромку.
Крок 14.
Дійшла черга і до втулки на ручку. Вона має два отвори під шток та під шплінт. Отвір під шток автор обробив надфілем, а отвір під шплінт запаяв, він більше не знадобиться. Зльоти пайки прибрав гравером та шліфуванням.
Крок 15.
На цьому етапі знову вертається до корпусу. Його він спочатку відпіскострумив. Потім повністю покрив автомобільною шпаклівкою та залишив на 24 години. Потім надлишки шпаклівки видалив шліф машинкою та покрив корпус універсальною акриловою ґрунтовкою. Після ґрунтовки автор пофарбував корпус та втулку аерозольною фарбою з балончика.
Крок 16.
Всі деталі готові, можна приступати до процесу збирання. Спочатку за допомогою шаблону автор закріпив накладки. За шаблоном поставив мітки, по них просвердлив отвори і через них закріпив накладки на підошві за допомогою болтиків та гайок так, як показано на фото.
Потім вкрутив штуцер і приєднав до нього шланг, зафіксував його хомутом. З іншого боку встановив другий штуцер, який кріпився на ніпель.
Потім автор закріпив на штоку ручку, нанизав на нього пружинку, потім заглушку корпусу, потім знову пружинку, насамкінець зафіксував поршень, затиснувши його шайбами та гайкою. Готову деталь помістив у корпус та закріпив заглушкою.
Ось власне і все, насос готовий, ось так він виглядає тепер і чудово працює, це автор демонструє на накачуванні коліс велосипеда.