Розкладний кухонний стіл своїми руками. Інструкція виготовлення!
Одного разу я виготовив табуретки з функцією шафи для маленької кухні, в яких можна зберігати продукти і кухонне начиння. Але поряд з ними абсолютно нелогічно виглядав громіздкий стіл. Довелося змайструвати компактний, з відкидною стільницею. Ось як це робиться.
Для столу потрібен такий же матеріал, як для табуреток, тумб і навісних шаф, щоб все, що знаходиться на невеликій кухні, було в єдиному стилі. Корпус нерухомої частини виготовлений з меблевого соснового щита, а стільниця і поворотна частина (рама з брусків) — з березового.
Після поздовжнього і поперечного розкрою отримуємо набір заготовок.
У нижній частині стійок вирішено було зробити такі ж вирізи, як і у табуреток. Спочатку я просвердлив отвори 0 35 мм, а потім випиляв зайве лобзиком. Так само лобзиком були попередньо відпиляні з припуском і кути стільниці. А потім остаточно доведені стрічковою шліфувальною машинкою.
Потім деталі були відшліфовані і покриті лаком в три шари.
Рама попередньо зібрана на шкантах. Для цього в горизонтальних брусках висвердлені отвори ⌀ 8 мм. По них знайдені відповідні отвори в сполучених брусках. Дуже допомогли гострокінцеві шаблони. Шканті зроблені на клею. Рама зібрана з допомогою вайм, оскільки шканті входили дуже щільно. Потім по шкантам були додані саморізи. В результаті вийшла міцна і жорстка рама.
Нижня полиця кріпиться до стійок за допомогою шкантів і куточків. Спочатку полка розмічається, потім свердляться поздовжні отвори в торцях. За допомогою все тих же гострокінцевих шаблонів-пробок знаходяться відповідні отвори в стійках.
Стільниця кріпиться до стійок за допомогою ексцентрикових стяжок. Спочатку свердлимо отвори діаметром 7 мм під штоки. За цих отворів свердляться відповідні діаметром 5 мм знизу стільниці. Для розмітки треба поєднати деталі. На нижню полицю встановлені куточки, а в отвори стільниці загорнуті штоки ексцентриків.
Подальша збірка проблем не викликає. До основної частини стільниці на петлях кріпиться її додаткова відкидна частина. Під петлі довелося трохи фрезерувати кути обох частин.
Поворотна рама також кріпиться на петлях. Виконати цю роботу допомогла струбцина. Стиснув деталі разом — і спокійно вставив петлі! Потрібний зазор забезпечує рейка заданої товщини, прокладена між ними.
А от щоб конструкція не хиталася і стала жорсткою на зсув, я застосував рішення з будівельної практики. Це всім відомі відкоси, необхідні в каркасних будинках. Чомусь в меблях цей елемент практично не зустрічається.
Для фіксації рами у відкритому положенні знизу відкидної частини стільниці закріплена «хитра» деталь — дерев’яний «клин» з вирізом. Вона дозволяє легко повернути рамку і зафіксувати її в потрібному положенні.
У конструкції столу є один «ризикований» елемент — це відкидна частина стільниці, яка хоч і була виготовлена з дуже рівного та витриманого меблевого щита, але в певних умовах все-таки може вигнутися (як кажуть столяри, її поведе). Нижче описано один із варіантів, як уникнути цього.
Зазвичай всі елементи дерев’яних меблів жорстко пов’язані один з одним (наприклад, полиці в шафі), тому вони й зберігають свою форму. А ізольований клеєний щит з часом може деформуватися. Але буває, що такий ізольований елемент вкрай необхідний в конструкції. Так, частини стільниці нашого розкладного столу просто висять на петлях і більше ні до чого не кріпляться.
Як зробити, щоб вони завжди залишалися рівними? Адже обідати за кривим і горбатим столом мало кому захочеться.
Як варіант — закріпити знизу щось спрямляюче. Але просто прикрутити планку або брусок не можна, тому, що ширина меблевого щита змінюється протягом року. Взимку, коли працює опалення, вологість повітря низька — дерево зсихається. Влітку — розширюється. Якщо перешкоджати цьому, то дерев’яна деталь неодмінно лусне.