САУ «Богдана»: чому зупинились випробування української гаубиці калібру НАТО?
«Донбас Реалії» дізналися деталі процесу розробки нової української гаубиці калібру НАТО «Богдана». Чому випробування цієї самохідної артилерійської установки (САУ) вже майже рік як заблоковані? Про «Богдану» знову згадали після заяви представників українського Міноборони про плани купити чеські САУ Dana. Багатьох це збурило, мовляв, виробляти їх почали ще за часів «холодної війни». Навіщо українській армії Dana? І що буде з українською «Богданою»?
Збиральний цех Краматорського заводу важкого верстатобудування. Тут з’явилась перша українська самохідна артилерійська установка калібру НАТО «Богдана».
«Система управління абсолютно дубльована, ми можемо управляти як в автоматизованому режимі, так і здійснювати ручне управління всіма механізмами – це за вимогою наших військових. Програмний продукт повністю нашого виробництва, виробництва нашого підприємства, створений на елементній базі європейських виробників», – розповідає головний конструктор проєкту «Богдана» Євген Черманенко.
Над українською гаубицею почали працювати у 2016 році. У 2018-му дослідний зразок вже продемонстрували на параді в День незалежності України.
З-поміж заявлених характеристик – автомат заряджання, що дозволяє робити 6 пострілів за хвилину. Екіпаж – 5 чоловік. Максимальна дальність стрільби – 45 кілометрів активно-реактивним снарядом.
«Під час конструкторських випробувань було здійснено 7 пострілів: два гідропостріли, два холостих постріли і три постріли інертними снарядами. Снаряд номер один, яким був здійснений постріл, зараз знаходиться перед вами. Як доказ того, що цей постріл було здійснено, ви можете звернути увагу ось на цей поясок, де ви можете бачити сліди від нарізів» – демонструє снаряд директор Краматорського заводу важкого верстатобудування Віталій Загудаєв.
Чому зупинились випробування «Богдани»?
Але у 2019 році випробування фактично зупинились. Вже майже рік «Богдана» не виїжджала з цього цеху, а контракт між Міністерством оборони України і Краматорським заводом – заблоковано. Все через постачання боєприпасів для подальших випробувань.
На підприємстві стверджують, що Міноборони переклало на них відповідальність за закупівлю снарядів. Процес затягнувся, оскільки раніше в Україну таких боєприпасів не постачали. Мова про калібр 155 міліметрів – це калібр НАТО. Українська армія використовує калібр 152 міліметри. Зрештою строки контракту були зірвані, але боєприпаси все-таки купили і вже можна починати попередні випробування, а потім і державні.
Як тільки ці додаткові угоди будуть підписані, ми негайно виїдемо на попередні випробуванняВіталій Загудаєв
«Неодноразові наші звернення до Міністерства оборони не принесли успіху. У вересні минулого року ми були змушені звернутися до суду, щоб змусити Міністерство оборони підписати додаткову угоду, яка пролонгує дію контракту. На сьогоднішній день у нас є позитивне рішення двох апеляцій щодо цього питання і ми чекаємо підписання додаткових угод, які пролонгують дію контракту з боку Міністерства оборони. Як тільки ці додаткові угоди будуть підписані, ми негайно виїдемо на попередні випробування» – додає Віталій Загудаєв.
Радянська 2С3 «Акація» і чеська САУ Dana
Про «Богдану» знову згадали після ажіотажу навколо планів Міністерства оборони купити для збройних сил чеські САУ Dana. Далі ми будемо розбиратися, що це за гаубиця, але спочатку трохи про гармату, яка вже в українській армії і з якою почали порівнювати чеську гаубицю.
«Донбас Реалії» відвідали тактичні навчання однієї з бригад Збройних сил України. Артилерія відіграє важливу роль на таких навчаннях, а САУ 2С3 – одна з головних гармат українських артилеристів.
«Колись мріяв служити на даній системі і так сталося, що дійсно служу на даній системі. Тому що це є ефективна, це є маневрена машина, яка дозволяє швидко зайняти вогневу позицію, швидко покинути вогневу позицію» – розповідає військовослужбовець ЗСУ Іван Чучко.
САУ 2С3 «Акація» була на озброєнні радянської армії з 1971 року. Здатна робити 3-4 постріли за хвилину. Екіпаж – 6 чоловік. Максимальна дальність – 20,5 кілометра активно-реактивним снарядом. «Акація» стріляє калібром 152 міліметри. Вага снаряду понад 40 кілограм. І скорострільність великою мірою залежить від сили рук і майстерності того, хто подає снаряди.
Щодо інтеграції в сучасні інформаційні системи – Dana інтегрована, 2С3 ще необхідно інтегруватиОлег Катков
«Які головні характеристики будь-якої САУ – це дальність стрільби, це скорострільність, це інтеграція в сучасну систему управління озброєнням і мобільність. У звичайної 2С3 довжина ствола менша, дальність стрільби менша. Другий аспект – це скорострільність. У 2С3 всього лише механізована укладка, яка трохи пришвидшує процес, але подачу снаряда і заряду робить людина. На практиці, якщо ми беремо хоча б десятихвилинний наліт, то Dana виграє, тому що людина не бере участі у піднесенні снарядів – це велика перевага. Щодо інтеграції в сучасні інформаційні системи – Dana інтегрована, 2С3 ще необхідно інтегрувати», – розповідає експерт-оглядач інформаційного агентства Defense Express Олег Катков.
Dana М2 – нова модифікація старої гаубиці
Самохідну гаубицю Dana почали виробляти у кінці 70-х років минулого століття. Характеристики – 5 пострілів за хвилину. Екіпаж – 5 чоловік. Максимальна дальність стрільби – 25,5 кілометра. В Україні одразу заговорили, мовляв, Міноборони купує застарілі гаубиці. Але зараз зрозуміло, що мова йде про модифікацію 2017 року – Dana М2.
«Гармата залишилася практично незмінною. Система заряджання та загалом комплекс доповнюється системою управління вогнем, вона має власний незалежний блок живлення. Також система має абсолютно нові кріплення. Отже, хоча візуально обидві системи виглядають схожими, Dana М2 – це справді новий та відносно ефективний інструмент», – порівнює нову модифікацію з оригінальним зразком гаубиці шеф-редактор празької редакції журналу ATM (спеціалізується на військовій тематиці) Міхал Здобінський.
Цікаво, що Dana здатна стріляти радянськими снарядами для гаубиць Д-20 і «Акацій». Порівнювати напряму Dana і 2С3 в контексті ймовірної закупівлі не зовсім правильно, оскільки в українській армії САУ Dana розглядають як заміну саме буксированої артилерії, а не самохідної.
«Для розуміння – у складі механізованої бригади, її артилерійській групі має бути 36 самохідних артилерійських установок. Зараз через ту ситуацію, яка є у збройних силах, а це все-таки некомплект, то ці САУ вони часто представлені не те, що у повній кількості, але і замість «Акацій» чи «Гвоздик» ставляться ті ж самі Д-20, Д-30. Стволи у них все-таки знаходяться на межі зносу», – розповідає Олег Катков.
За даними народного депутата Олексія Гончаренка, «Укрспецекспорт» уклав контракт на 26 установок Dana. Втім у профільному комітеті Верховної Ради, де будь-яку схожу закупівлю попередньо повинні погодити, «Донбас Реалії» цю інформацію не підтвердили. Низка нардепів рішення не підтримує. Михайло Забродський, наприклад, наводить дані The Military Balance про те, що загалом у Чехії на зберіганні є близько 40 САУ Dana, які можуть продати в Україну.
«Загальна потреба заміни, якщо вважати об’єкти, які будуть замінюватись цими САУ, наприклад, Д-20 і 2С3, потреба складає близько 300 одиниць. Питання полягає в тому, як 40 одиниць можуть замінити 300? І яка подальша перспектива експлуатації і обслуговування цих артилерійських систем?В нашому артилерійському зоопарку ми отримаємо ще одну дивовижну тваринуМихайло Забродський
Припустити, що хтось буде будувати в Україні хоч якусь ремонтну базу для належного обслуговування заради 26 або в перспективі 40 одиниць – скажемо так, досить і досить примарно. В нашому артилерійському зоопарку ми отримаємо ще одну дивовижну тварину, без будь-яких перспектив на подальший розвиток і подальше постачання», – вважає перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань нацбезпеки, оборони і розвідки Михайло Забродський.
«У чеській армії практично немає гармат на зберіганні, оскільки оригінальний зразок досі перебуває на озброєнні і досі використовується артилерійським полком у місті Їнце. Наскільки мені відомо, компанія Excalibur army зберігає всього кілька одиниць цих самохідних гармат (оригінальних), які використовує для запасних частин тощо. Але якщо говорити про ймовірний контракт для України, або інших замовників, то ця гармата була б випущена абсолютно новою. У будь-якому випадку це буде не модернізація старих гармат, а нове виробництво» – пояснює Міхал Здобінський.
Dana М2 – позиція Міноборони
Фотографії виробництва САУ Dana для України 24 листопада опублікували в компанії «Укрспецекспорт». Інформагентство Міноборони «АрміяInform» написало, що контракт на постачання 66 гаубиць Dana підписали ще у 2018 році. А зараз кількість зменшили до 26.
Щоправда, обидві публікації у той же день видалили з офіційних ресурсів. У відповіді на запит «Донбас Реалії» у Міністерстві оборони заявили, що разом з Генеральним штабом розглядають питання закупівлі САУ Dana М2 і перераховують переваги чеських гаубиць.
«Цей вибір обумовлений відповідністю сучасним бойовим вимогам, максимальним наближенням до вітчизняної системи логістичного забезпечення ЗС України та можливістю запозичення технологій вітчизняними підприємствами. Сучасна автоматизована (цифрова) система керування вогнем дозволяє швидко та повністю автоматизувати позиціонування гармати у вогневому положенні, а також інтегрувати її до розвідувально-ударної системи Збройних сил України», – йдеться в офіційній відповіді Міністерства оборони України.
«Якщо думати про перспективу, а не про миттєву якусь угоду, якщо не назвати це взагалі оборудкою, тоді потрібно перш за все вкладати відповідні ресурси і приділяти увагу вітчизняному виробнику. Так, він, можливо, не готовий поставити САУ зараз. Можливо, до цього питання потрібно буде повернутися як до зразка повноцінного, який може вийти на державні випробування, можливо, через рік. Можливо, через два, через три. Але це наш вітчизняний виробник, який гарантовано буде в майбутньому постачальником озброєння для наших збройних сил», – вважає Михайло Забродський.
Коли поновлять випробування «Богдани»?
За словами депутата, у парламентському комітеті є інформація про проблеми української «Богдани» з артилерійською частиною, зокрема з конструкцією і виробництвом ствола. Станок, на якому зробили ствол для «Богдани» спроектували і виготовили на тому ж Краматорському заводі. Подібних технологій раніше в Україні не було. Підприємство також придбало обладнання для діагностики стану ствола.
«Щодо ствола – під час попередніх випробувань, державних випробувань, є на сьогодні технічне завдання на ресурс ствола, будуть чітко проведені всі випробування і тоді можна буде однозначно відповісти на питання, як поводить себе ствол. Після проведених семи пострілів, які ми здійснили, заміри, які ми зробили, показали, що ніяких змін у стволі не відбулося» – стверджує Віталій Загудаєв.
За словами керівництва заводу, зараз уся проблема у заблокованому контракті і неможливості продовжити випробування. Фінансувався проєкт на 80 відсотків Міністерством оборони. На заводі суму не називають, але у відкритих джерелах є дані про витрачені 140 мільйонів гривень. На запит «Донбас Реалії» у Міноборони відповіли, що і далі розраховують на «Богдану»:Рішенням суду терміни державних випробувань перенесено на друге півріччя 2021 рокуМіноборони України
«Міністерство оборони України продовжує виконання заходів спрямованих на створення вітчизняної 155 мм самохідної гаубиці Богдана, яка передбачається для укомплектування артилерійських підрозділів оперативного рівня, цей захід включений до державного оборонного замовлення на 2020-2022 роки. Але виконання дослідно-конструкторської роботи тимчасово призупинено з вини головного виконавця, який не виконав своїх зобов’язань на етапі виготовлення дослідного зразка проведення попередніх випробувань. Рішенням суду терміни державних випробувань перенесено на друге півріччя 2021 року», – йдеться в офіційній відповіді Міністерства оборони України.
Як розповіли «Донбас Реалії» на Краматорському заводі, у міноборони пообіцяли підписати документи для розблокування контракту у грудні. Якщо це станеться, попередні випробування «Богдани» закінчать наступного року, а прийняти гаубицю на озброєння зможуть у 2022 році.