Ціна демонополізації, або Що буде з обленерго завтра

Що чекає на обленерго після набуття чинності законом “Про ринок електричної енергії”.

11 червня набув чинності закон “Про ринок електричної енергії”, який, за задумом авторів, повинен створити передумови для формування в Україні конкурентного ринку електричної енергії.

Його ухвалення Верховною Радою і підписання президентом супроводжувалося схвальними відгуками галузевих та міжнародних експертів, які сприяли реформі.

Однак чи не найбільша реформа в енергетиці за часи незалежності не закінчується ухваленням закону. Його положення почнуть повною мірою діяти лише в середині 2019 року і лише за умови вчасного ухвалення понад 50 підзаконних актів — від кодексів мереж до правил ринків електроенергії.

Для рядового споживача найбільшою зміною повинна стати можливість обирати собі постачальника електроенергії.

Основа такої можливості — анбандлінг (розділення) обленерго на дві незалежні компанії: оператора мережі та постачальника відповідно до вимог Європейської директиви.

Розділити неподільне

Саме з постачальником, виділеним зі складу обленерго, будуть конкурувати інші постачальники. Розділення ж обленерго необхідне для того, щоб монопольний власник мережі не міг створювати преференцій для “свого” постачальника.

Згідно з вимогами європейських директив оператори не повинні впливати на конкуренцію виробників і постачальників електроенергії, надаючи переваги або створюючи перепони будь-кому з них, або використовувати власні розподільчі мережі для передавання винятково чи переважно “власної” електроенергії.

В умовах конкуренції постачальників важливе значення матиме їх доступ до мереж та незалежність операторів систем розподілу від інших учасників ринку.

У новій моделі компаніям, що володіють цими мережами, операторам систем розподілу, виділена роль посередників, які повинні доставити електроенергію споживачу, надаючи постачальнику послугу з розподілу електричної енергії. Сам споживач не має стосунків з розподільчою компанією, це справа постачальників.

Така схема роботи знайома європейським розподільчим компаніям, її почали втілювати з 2009 року. Однак для українських обленерго вона цілковито нова — як з точки зору регуляторного середовище, так і з точки зору менеджменту.

 

Ціна питання

В українських обленерго нема інших варіантів, крім проведення розділення відповідно до вимог закону. За порушення цієї вимоги передбачена суттєва відповідальність: штраф до 10% річної виручки оператора системи розподілу.

Щоб зрозуміти масштаб можливих штрафів, можна розглянути приклад АК “Харківобленерго”. Виручка компанії за 2016 становила 6 793 241 000 грн. Навіть якщо припустити, що на 2018 рік виручка залишиться незмінною, то ймовірний штраф за порушення вимог щодо розділення становитиме до 679 324 100 грн.

При цьому для обленерго відлік часу вже пішов. Поки в НКРЕКП, Міністерстві енергетики та вугільної промисловості, “Укренерго” та ДП “Енергоринок” працюють над підзаконними актами, обленерго потрібно взятися за анбандлінг. Для розділення цих корпоративних гігантів залишилося всього 17 місяців.

 

Виклики реорганізації

В умовах чинного правового поля реорганізація обленерго обіцяє стати процесом, що супроводжується низкою викликів. Вони торкнуться не лише обленерго. За даними НКРЕКП в Україні розподіляють струм 40 компаній, тож відповідно до нового закону вони мають статус оператора системи розподілу.

Серед цих компаній є 37, які поєднують діяльність оператора системи розподілу з діяльністю з постачання та виробництва електрики. Тому з набранням чинності новим законом та у визначені ним строки ці компанії мусять відокремити діяльність з розподілу від інших видів своєї діяльності.

Слід очікувати масштабної реорганізації енергетичних компаній, 33 з яких є акціонерними товариствами з багатомільйонними основними засобами, тисячами офіційно працевлаштованих осіб та профспілками.

Першим викликом стане вибір моделі та юридичного механізму розділення. Українське законодавство передбачає щонайменше дві такі моделі.

 

Виклик перший: корпоративний

Щоб пройти процедуру реорганізації обленерго, потрібно буде вирішити питання про вибір організаційно-правової форми новостворених суб’єктів. Кожна модель має переваги та недоліки.

Ще одним викликом стане державна власність на акції обленерго. Хоча контрольні пакети акцій більшості з них належать приватним компаніям, держава також є акціонером ПАТ “Черкасиобленерго”, ПАТ “Київенерго”, АК “Харківобленерго”, ПАТ “Запоріжжяобленеро” та низки інших компаній.

При цьому наявність державної частки (безвідносно до розміру) означає, що обленерго доведеться проходити процедуру незалежної оцінки активів, котрі передаються новоствореній компанії.

 

Виклик другий: податковий

Процес реорганізації обленерго має й податковий аспект. Розподільчі компанії повинні повідомити ДФС про таке рішення протягом трьох днів з часу його ухвалення, крім випадків створення дочірньої компанії.

Однак ключовим є не повідомлення, а наведення ладу з обліком податкових зобов’язань і розуміння податкових наслідків передавання активів. Оскільки під час реорганізації майно оператора передається іншій компанії, актуальним є питання оподаткування податком на додану вартість таких трансакцій.

За законодавством передавання майна при реорганізації не впливає на зобов’язання із сплати ПДВ. Натомість внесення майна до статутного фонду нової дочірньої компанії прирівнюється до поставки. Материнській компанії доведеться нарахувати ПДВ у розмірі 20% вартості активів, що передаються.

 

Виклик третій: трудовий

Обираючи варіант відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності, яку здійснює постачальник чи виробник, треба враховувати й ціну “кадрового питання”, яку доведеться сплатити.

Так, в “Київобленерго” у 2016 році працювали 1 642 керівники, 2 741 фахівець та 6 361 робітник, загалом — 10 744 особи. Середня кількість працівників “Полтаваобленерго” у 2016 році становила 5 411 осіб, “Харківобленерго” — близько 7 тис осіб. Частина з них може стати співробітниками нової компанії.

Ще одним викликом стане можливість створення у новій компанії нових профспілок, з якими менеджменту потрібно буде встановлювати стосунки. Йдеться про переговори з питань укладення колективного договору. Його наявність може забезпечити власнику стабільність відносин із співробітниками.

 

***

Таким чином, виконання закону “Про ринок електричної енергії” вимагатиме від обленерго суттєвих зусиль та ресурсів, які треба формувати вже зараз, аби встигнути у визначені законом строки.

Сергій Сільченко, партнер ЮФ ILF, кандидат юридичних наук, Олена Пелипенко, радник ЮФ ILF, кандидат юридичних наук, Іван Бондарчук, старший юрист ЮФ ILF, Арсен Бучковський, юрист ЮФ ILF

Джерело