Брехали афганські чиновники, які витрачали отримані з США гроші не на будівництво державних інститутів, а на вілли, літаки і мерседеси. Брехали афганські генерали, відправляючи американську зброю не в армію, а на чорний ринок.
Рівень афганської корупції зріс до захмарних висот за 20 років.
Недоговорювали високі іноземні перевіряючі, які робили вигляд, що чиновники і генерали відмінно справляються зі своїми обов’язками – ну а то, не дай Бог, скандал. Кому це потрібно.
Юлілі американські чиновники і їхні західні колеги, вибиваючи з бюджетів своїх країн все нові мільярди в обмін на обіцянку ось-ось, прямо цю хвилину, закінчити війну і більше не просити ні копійки. На цій великій і малій брехні, на недомовках і умовчаннях і було зведено будівлю нової афганської державності.
Звичайно, не тільки на цьому. В Афганістані, після приходу американців в 2001 році, вперше з’явилися:
вільні медіа;
більш-менш доступна для всіх освіта;
пряма виборна демократія.
Але всі ці безумовно правильні речі просто потонули в океані порожніх обіцянок, невиконаних зобов’язань і невідданих боргах. У цьому океані зросло найнебезпечніше для держави чудовисько – корупція.
Захмарний рівень афганської корупції очевидний з відеороликів, знятих талібами в захоплених особняках скинутої знаті. Ліпнина, золото, різьблені меблі, шовкові портьєри і кришталь – мільйони доларів роками витрачалися на непотрібні дурні іграшки.
Не зароблені мільйони, а отримані від якихось брудних схем, митних договірних, а то і від торгівлі національними інтересами.
Придалися афганським януковичам і пшонкам їх ідіотські портрети в різьблених рамах, золоті батони і мармурові німфи? Ні звичайно. Тепер це все потихеньку розтягнуть або розіб’ють, але мільйони доларів, які пройшли повз бюджет, на них вже витрачено.
Не на зміцнення державності, не на розвідку або антиталібську пропаганду, а на вульгарну дорогу дурницю. І чого ці януковичі і пшонки очікували: що армія буде вмирати за їх особняки і валютні рахунки? Якщо вони правда так думали, то зробили непрощенну помилку – одну з багатьох, що призвели в підсумку до краху афганського уряду.
Головну помилку могли зробити американські політики і генерали.
Але, можливо, головну помилку зробили зовсім не вони, а досвідчені американські генерали і політики. Всі ті, хто строчив нескінченні звіти про витрачання грошей в Афганістані і аналізи стану афганських сил безпеки.
Це ці люди переконали представників минулої ще, трампівської адміністрації, в тому, що талібам можна вірити, коли ті говорять, що Афганістан не стане плацдармом нової війни проти США. Ці люди буквально підштовхнули Трампа підписати указ про виведення американських військ. А потім обдурили – вільно чи мимоволі – вже байденівську адміністрацію.
Обдурили, коли розповіли президенту, що афганська армія повністю самостійна і боєздатна. Коли доводили, що влада в Кабулі користується всенародною підтримкою і люди дійсно будуть їх захищати.
Обдурили, коли складали прогнози бойових дій, в яких катастрофічно недооцінили “Талібан” і його прагнення до влади над всім Афганістаном.
Адже якби не ця брехня, це міг бути і просто прорахунок. Але в результаті в розпорядженні американської адміністрації виявилася абсолютно не відповідаюча реальності інформація. Якби не ця брехня, все могло б бути зовсім інакше.
Байден або навіть Трамп могли б переглянути терміни виведення військ, могли б допомогти афганським збройним силам зміцнитися в важливих містах. Та хіба мало що ще могла б зробити сама багата й сильна країна світу.
Але потоки великої і малої брехні приховали найважливіший факт – нездатності Афганістану самостійно чинити опір талібам – просто поховали під собою надію на збереження колишньої країни.
Наслідки цієї брехні світ буде розсьорбувати ще дуже і дуже довго. І не факт, що колись взагалі зможе їх розсьорбати.
Джерело: 24tv.ua