Водяний насос, який працює від сонячного тепла

Ігор Білецький спробував «запрягти» сонячне тепло, видобувши з нього практичну користь. Тож завдяки сонцю він має воду. Здавалося б, як таке може бути? «Дуже просто, — усміхається Ігор Леонідович. — Треба лише добре знати закони фізики й уміти трохи конструювати». Із конструюванням у п. Ігоря все гаразд — він має технічну освіту, працює в конструкторській фірмі, та й у вільний час постійно експериментує з технікою.
«Особливо захоплююся так званими двигунами Стірлінґа, — пояснює харківський винахідник. — Такий двигун вигадав шотландець Роберт Стірлінґ рівно 200 років тому — у вересні 1816-го». Принцип роботи побудовано на фізичному явищі різниці температур. Робоче тіло періодично нагрівається й охолоджується, і завдяки цьому видобувається енергія. Двигун Стірлінґа може працювати не лише від спалювання палива, але і від будь-якого джерела тепла. «Таким джерелом у мене стало… сонце, — пояснює п. Ігор. — Хіба можна нехтувати його теплову енергію? Тож я узявся до праці».
Спочатку умілець зробив маленьку модель сонячної помпи. Потім — трохи більшу. Коли випробування пройшло успішно, взявся за конструювання вже робочого пристрою. З чого він складається? Передовсім із дерев’яного каркаса, який утримує всю конструкцію. Зовні встановлено корпус із восьмиміліметрового скла, всередині якого — алюмінієві пластини чорного кольору. Чому чорного? Щоб ліпше нагрівалися. Адже треба досягти різниці температур. Сюди ж підведено трубки для води. Вона буде відігравати роль охолоджувача двигуна. Внизу каркаса встановлено поршні та маховики, які рухатимуть воду по трубці.
«Якихось особливих складнощів у роботі не виникало, — ділиться чоловік. — Жодних зварних чи якихось складних технічних робіт тут не потрібно. Обійтися можна дрилем і набором інструментів. Робив я цей двигун два тижні». Ну, а як же все це працює? Експериментатор тут-таки демонструє «сонячну помпу» в роботі.
Під дією сонячного тепла та холодної води алюмінієві пластини рухаються всередині скляного корпуса, передаючи енергію руху через колінвал до поршнів. А ті качають воду з великого пластикового бутля. По трубці водичка піднімається на кількаметрову висоту і ллється звідти униз. Помпа працює завдяки сонцю!
«Чим холодніша вода, тим краще качатиметься, — пояснює винахідник. — Адже в тому разі різниця температур біде більшою, а це саме те, що треба для хорошої роботи двигуна Стірлінґа. Відтак вода тут — не лише предмет перекачування, а ще й охолоджувач самого двигуна».
Робоча модель п. Ігоря має наразі невелику потужність — вона здатна перепомпувати 5-6 л за годину. Проте збільшивши площу нагрівальної поверхні, можна в кілька разів збільшити й потужність. А застосовувати таку помпу найкраще на городі в суху сонячну погоду. «Кинув шланг у криницю — і водичка поллється на грядки, — каже Ігор Білецький. — А якщо потрібна більша потужність струменя — можна обладнати на висоті бак і набирати помпою воду туди впродовж дня. А ввечері вже з цього бака більшим напором поливати свою городину. Тож для господарів такий пристрій — дуже корисна річ. Погода тепер стає посушливою, тож нехай сонце не лише припікає, а й працює на те, щоб давати воду!»

Сергій Бовкун, «Експрес»