Раніше про затримання ексзаступника голови ГУР та одного з керівників Державного космічного агентства.
У 2019 році Онисько розпочав роботу у структурі Державного космічного агентства (ДКАУ) на посаді заступника Начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ), а з січня 2022 року очолює відділ регіонального розвитку та координації НЦУВКЗ.
Він (Онисько) займав кабінет на 8 поверсі приміщення ДКАУ (вул. Московська 8 у Києві), а Володимир Тафтай, керівник агентства — на 6-му. Перетинались на нарадах з різних питань, — підтвердив один з працівників ДКАУ, який зі зрозумілих причин попросив не називати його імені.
За інформацією СБУ, яку оприлюднила “Українська Правда”, “підозрюваний передавав російським спецслужбам таємну і цілком таємну інформацію щодо військово-політичної ситуації в Україні”. Нагадаємо, що ДКАУ є уповноваженим центральним органом виконавчої влади в державі, який забезпечує реалізацію державної політики у галузі космічної діяльності.
Зокрема, є відповідальним за запуск Україною супутників. 13 січня 2022 року, рівно за місяць до початку воєнного вторгнення РФ до України, ракетою-носієм Falcon 9 (компанії SpaceX) на орбіту було виведено український супутник Січ-2−30.
Супутник розробляв в рамках Національної космічної програми України, за виконання якої відповідає ДКАУ.
Відповідно до розслідування видання Заборона, Супутник Січ-2−30 “загубився” у відкритому космосі, так і не передавши на Землю жодного знімка. Але на етапі пошуку партнера для запуску супутника українські можновладці проводили перемовини не лише зі SpaceX Ілона Маска, але й з компанією Exolaunch, офіс якої знаходиться у Німеччині, проте її керівний склад переповнено російськими прізвищами, як, наприклад, Жанна Медведєва, віцепрезидент з запусків, яка до Exolaunch працювала на Роскосмос.
Перемовини про політ саме за участі посередника Exolaunch здійснювались вже тоді, коли Онисько вже працював у ДКАУ. Факт перемовин підтверджував нардеп Дмитро Кисилевський у своєму пості від 7 квітня 2021 року.
Таким чином, є всі підстави вважати, що підозрюваний у співпраці з країною-агресором протягом дуже тривалого часу мав доступ до стратегічної інформації, міг бути учасником важливих для держави перемовин, а також мав можливість лобіювати інтереси російської сторони. Відтак, відкритим залишається питання про відповідальність керівництва Державного космічного агентства за кадрову політику у стратегічно важливому секторі для економіки та безпеки України.
Даша Птаховська.