На українському узбережжі Чорного моря є безліч курортів та будинків відпочинку. Щоправда, більшість із них “перейшла у спадок” з радянських часів, і за минулі роки там мало що змінилося у плані сервісу. А тому пляжам Туреччини, Єгипту та Арабських Еміратів багато українців віддають перевагу над вітчизняними. І ось зараз з’явилася інформація, що на Одещині, з подачі головного “слуги”, створюватимуть нову курортну зону. Фішка в тому, що зона позиціонується, як гральна, а нові готелі, які там з’являться, нібито обслуговуватимуть товстосумів з-за кордону, які приїжджатимуть витратити свої кровні мільйони. Передбачається, що обсяг приватних інвестицій у цей проект може скласти понад $2,5 млрд. Все було б добре, але нова зона з’явиться на межі заповідних територій і може загрожувати дуже неприємними екологічними наслідками. “Апостроф” з’ясовував, що насправді збирається будувати українська влада, де будуть брати гроші і чому перспективність проекту викликає серйозні сумніви.
Нью-Васюки
“Ну що, Затока – тримайся! Багаторічна боротьба за проект “Дунайя” придбала офіційний фонд та державну позицію! Українська Бессарабія та вся Східна Європа мають отримати новий потужний, сучасний, продуманий та спланований туристичний центр та курортне місто на хресті між Чорним морем та озером Сасик. І це також об’єкт для великих інвестицій та багатьох робочих місць. З Богом, попереду у нас буде величезна робота!”
Так пафосно написав на своїй сторінці у Facebook помічник голови Одеської ОДА Юрій Димчогло після того, як його шеф, голова обладміністрації Сергій Гриневецький підписав Розпорядження “Про створення Державного підприємства “Дунайя”. Цим же документом призначено виконувача обов’язків підприємства та визначено його Основні функції.
Влада Одеської області вже охрестила цей проект не інакше як “Український Лас-Вегас”. Однак, дивлячись на опис проекту у Фейсбуках його організаторів, напрошується більше порівняння з Нью-Васюками Остапа Бендера. Ось що заплановано збудувати.
Візуалізація проєкту “Дунайя”Фото: stopcor.org
Місто-курорт “Дунайя” з п’ятизірковими готелями в кількості 80 (!) штук із загальною кількістю 20 тис. готельних номерів, і масштабною гральною зоною, за задумом одеських чиновників, розкинеться на піщаній косі, частина якої – дамба, між озером Сасик та Чорним морем. А точніше, між двома заповідниками – НВП “Тузловські лимани” та Дунайським біосферним.
Функціонувати курортно-розважальна зона, знову ж таки, за словами чиновників, буде цілий рік. Під будівництво загалом відведено понад 500 га землі. Також планується облаштування 10-кілометрової набережної.
На території “Дунайю” буде виділено місце для проведення музичних фестивалів світового рівня на 50 тис. осіб. Роботу в “Дунайї” зможуть отримати, як мінімум, 25 тисяч людей.
Влада називає цей проект – курорт з “екологічною філософією”.
Перші готелі планують відкрити вже цього року, а перший мільйон (!) туристів місто-курорт, як передбачається, прийме в 2025 році. До 2030 року туристичний потік “українського Лас-Вегаса”, за словами розробників проекту, складе 6 млн осіб на рік (!).
Зазначається, що економічну складову проекту розроблено співробітниками Одеського національного економічного університету. Обсяг приватних інвестицій у цей проект нібито становитиме понад $2,5 млрд.
Але це ще не все. Завдяки проекту, за задумом влади, на Одещині покращиться дорожня та курортна інфраструктура, з’явиться сучасний міжнародний аеропорт.
Однак, відповідно до розпорядження голови Одеської ОДА статутний капітал ДП “Дунайя” становить аж… 10 тисяч гривень.
Декілька слів варто сказати про саму локацію. Вона знаходиться за годину їзди від Одеси, неподалік міста Татарбунари. До Татарбунар веде нова автотраса Одеса – Рені. Від неї до коси, де буде “Дунайя” залишилося прокласти ще 1,5 км асфальту.
“Хрещені батьки”
Проект “Дунайя” має кілька “хрещених батьків”. Найактивніше масштабний проект міста-курорту піарить одеський бізнесмен Фазіль Аскеров. Він, до речі, є автором назви “Дунайя”. У квітні 2020 року Аскеров написав на своїй сторінці у Facebook, що збирається займатися цим проектом найближчі 50 років.
Фазиль Аскер. Фото: Фейсбук
Аскеров в Одесі особистість відома. Він був керуючим і директором розвитку готелю “Немо”, а зараз представлений як Директор Центру Туризму “Південна ліга”. Місцеві ЗМІ повідомляють, що мережа “Немо” нібито вела на Ланжероні незаконне будівництво дельфінарію, а Аскеров, нібито, “відбілював” власників перед одеситами.
Згадують одесити і про те, як у 2018 році під набережною Одеського дельфінарію на Ланжероні сталося виверження в море смердючої брудної води. Директор з сервісу та гостинності дельфінарію “Немо” Фазіль Аскеров пояснив тоді журналістам, що на набережній ведуться будівельні роботи, які й призвели до потрапляння стічних вод у водойму.
Сталася на будівництві на Ланжероні й трагедія. У 2019 році в результаті падіння крана на будівельному майданчику загинув робітник.
Неодноразово з протестами під дельфінарій виходили екоактивісти, виступаючи проти жорстокої експлуатації тварин.
Але до всіх цих скандалів Фазіль Аскеров, можна сказати, має непряме відношення, оскільки він був найманим працівником, а співвласником дельфінаріїв був депутат одеської міськради від партії мера Одеси Геннадія Труханова “Довіряй справам” Андрій Кисловський.
Андрій Кисловський: Фото: Фейсбук
Кисловський особистість в Одесі також відома. Досить згадати, що він обирався депутатом Одеської міської ради ІV та VІ скликань та був членом… фракції Комуністичної партії.
“Якщо подивитися на діяльність Кисловського, то будучи депутатом міськради та близьким соратником мера Труханова, він, порушуючи закон, забудовував узбережжя Одеси”, – говорить у коментарі “Апострофу” керівник екологічної громадської організації “Зелений лист”, хімік-білог Владислав Балінський.
“Я не розглядаю Аскерова як самостійну постать. Думаю, що у створенні “Дунайя” є бізнес-інтереси Кисловського. А якщо проаналізувати всю його діяльність, то крім мафіозних рішень ми нічого не знайдемо”, – розповідає Владислав.
Що стосується Фазіля Аскерова, то в 2020 році, напередодні дострокових парламентських виборів, в одному зі своїх ЗМІ прямо звинувачували в продажі прохідних місць від “слуги народу”.
Ось цитата з того матеріалу: “Не дрімає і одеський губернатор Куций, який дуже боїться, що місцеві вибори пройдуть взагалі без його участі. Він залучив одним із “смотрящих” від партії “Слуга народу” в Одеську область бізнесмена Фазіля Аскерова, який і займається продажем місць у списку політсили за всіма рівнями. Аскеров під прикриттям прокуратури в регіоні займається фактично рейдерством. Бізнесмен, незгодним віддавати бізнес, загрожує прокуратурою Одеської області, яка відразу ж реєструє кримінальні провадження. У цих хлопців цінник формується залежно від платоспроможності потенційного кандидата в депутати і від того, в яку пораду він бажає потрапити. Градація цін виглядає так і схожа на інші: 20-50-100-200 тис.$”.
Правда це чи ні – залишається на совісті автора публікації, оскільки про жодні кримінальні справи стосовно Аскерова чи журналіста невідомо. Але те, що Аскеров має близькі стосунки із ЗЕ-командою – факт.
В інтерв’ю бізнесмен назває ідейним автором проекту “Дунайя” нардепа від “Слуги народу” Дмитрома Наталуху, який з 2015 по 2017 рік очолював Коммінтернівську райадміністрацію в Одеській області і, ймовірно, міг потрапити до Верховної Ради не без допомоги Аскерова.
Ще одним “батьком” проекту, безумовно, можна вважати голову Одеської ОДА Сергія Гриневецького.
Сергій Гриневецький. Фото: Фейсбук
“Щодо Гриневецького, то він непоганий управлінець колись був. Але за ним помічено велике бажання прихоплювати природні території, причому він це робить по-смердючому, – продовжує розповідь Владислав Балинський, – Наприклад, він прихопив частину природного парку “Нижньодністровський”. Близько 3 тисяч гектарів Гриневецький віддав в оренду своєму зятю Мельниченко. Ця людина протягом багатьох років бігала з автоматом зі своєю бандою і “обілечувала” рибалок, тобто їх “вантажила на гроші”.
За словами еколога, люди Гриневецького “прихопили” також частину Карагольської затоки і займаються там рибним браконьєрством. Владислав Балинський називає Гриневецького частиною цієї структури.
“Вони навіть намагалися адміністративним тиском вижити керівництво заповідника “Тузловські лимани”, щоб прихопити частину його території для цілей “Дунайя”. Але у них поки що не вийшло”, – каже голова громадської організації “Зелений лист”.
До речі, головним ідейним натхненником та локомотивом проекту “Дунайя” Фазіль Аскеров вважає президента України Володимира Зеленського. Плани побудувати нове місто-курорт із гральною зоною на березі Чорного моря у 2019 році Зеленський озвучив на форумі Ялтинської європейської стратегії (YES). Тоді глава держави-початківець звернувся до представників іноземних компаній і закликав їх інвестувати в цей проект під його особисту гарантію.
Проте офіційні учасники проекту “Дунайя” вказані на Фейсбук-сторінці архітектурної компанії AVG.
Ідеолог та керівник проекту – Фазіль Аскеров;
Генеральний проектувальник – AVG Group;
Головний консультант – ArtBuild Hotel Group;
Креативний архітектор – Мануель Нуньєс.
Цікаво, що архітектурна компанія AVG, будучи учасником проекту, не виключає, що він може залишитися тільки на папері.
“Екологічна філософія”
Хоча батьки-натхненники називають проект “Дунайя” курортом з “екологічною філософією”, екологи активно виступають проти його реалізації. Вони переконані, що забудова коси завдасть серйозних збитків екосистемі. Зокрема, постраждають тварини і птахи, які занесені до Червоної книги і мешкають у цій заповідній місцевості. До того ж, як уже зазначалося, коса знаходиться на межі між двома природоохоронними зонами – Дунайським біосферним заповідником та Національним природним парком “Тузловські лимани”. Щоправда, коса не входить до складу природного парку, але вона є частиною Смарагдової мережі Європи та перебуває під захистом Бернської конвенції.
Але є ще одна проблема. За словами Владислава Балинського, озеро Сасик є місцем екологічного лиха. Це водоймище раніше було лиманом, тут знаходився курорт з лікувальними грязями. Однак, у 1970-х роках влада вирішила в рамках масштабного проекту опріснити воду Сасика для сільськогосподарських потреб і відокремила лиман від моря дамбою (пересипом). Проте, проект через неточні розрахунки не вдався, вода була опріснена частково, грунт зрошуваних угідь виявився зіпсованим, а курорти закрилися. Тепер на цьому штучному пересипу і хочуть будувати проект “Дунайя”.
“Після спорудження дамби озеро Сасик перетворилося на відстійник. Зв’язку з морем немає. Там спостерігається бурхливе зростання водоростей, які виділяють безліч токсичних речовин, у тому числі канцерогенів. Якщо взяти відомості щодо захворюваності на місцевих жителів онкологією, то там явний зашкал, – каже еколог Владислав Балінський, – На тлі цього розглядати якесь будівництво курорту є дивним”.
Владислав був на засіданні обладміністрації, коли розглядався цей проект, і хотів почути, як забезпечуватиметься екологічна рівновага. Але відповіді на це питання він від чиновників не почув.
На думку еколога, жоден розсудливий інвестор на “Дунайю” не клюне, оскільки там потрібно серйозно вкластися у будівництво інженерних споруд: забезпечити подачу води, провести заходи водоочищення тощо.
“Озеро Сасик не може залишатися прісноводним. Потрібно зробити протоку з морем поглибити її і зробити можливість для заходу суден. Тоді Сасик би став затокою і можна розглядати вже створення комплексів, але не на косі, а на березі затоки, – вважає еколог.
“Ніхто ж не відпочиватиме біля смердючої калюжі. Крім того, там досить вузька піщана коса, яка мігрує від вітру, від хвиль. Для того, щоб вона була стабільною, її необхідно зміцнювати. Там роботи багато. Але питання в тому, що ці роботи мають проходити згідно із законодавством та проходити оцінку впливу на навколишнє середовище, тому проект більше схожий на аферу, – каже Владислав Балинський.
Підтримує Балінського і еколог Іван Русєв. Ось як він прокоментував проект Дунайя на своїй сторінці у Фейсбук.
Інвест-няня для гемлінгу
“Апостроф” намагався зв’язатися з “двигуном” проекту Фазілем Аскеровим через його сторінку у Фейсбуці, щоб прояснити кілька питань. Звідки взялася сума $2,5 млрд інвестицій, про яку він заявляє? Які інвестори вже готові вкластися у “Дунайю”? Що робитиме ДП “Дунайя” зі статутним капіталом у 10 тис гривень? Як ДП має намір вирішувати екологічні питання? Проте пан Аскеров на зв’язок так і не вийшов.
Тим часом Директор Центру Туризму “Південна ліга” дав коментар інформаційному агентству “Інтерфакс-Україна”, в якому несподівано заявив: “Ми не створюємо гральну зону. Ми створюємо місто-курорт з екологічною філософією, в якому є і гемблінг”.
За словами Аскерова, на першому етапі завданнями створеного ДП “Дунайя” стане оформлення земельної ділянки, створення Техніко-економічного обґрунтування та розробка детального плану розвитку території.
“По суті, на першому етапі ДП “Дунайя” виконує функції інвестняні. Адже якщо залучати інвесторів на нинішньому етапі з невирішеним статусом ділянки, то оформлення документів забере у них 15 років”, – пояснив Фазіль Аскеров.
Держпідприємство “Дунайя”, за словами Аскерова, після запуску проекту виконуватиме функції керуючої компанії: контролюватиме дотримання інвестдоговорів та керуватиме інфраструктурними об’єктами.
Аскеров підкреслив, що при розробці концепції курорту було вивчено досвід шести країн, які протягом останніх 25 років створювали у себе гральні зони: Шрі-Ланки, В’єтнаму, Південної Кореї, Грузії, Казахстану і навіть Росії.
Також Аскеров сказав, що головний акцент міста-курорту робиться саме на курорт, а не на гру.
“Буде бальнеологія, наприклад, ми плануємо використовувати грязі, якими славився Сасик. Це буде курорт із цілорічним режимом роботи”, – повідомив Аскеров.
Що стосується інвесторів, то, за словами директора Центру Туризму “Південна ліга”, вже є понад 30 заявок на будівництво п’ятизіркових готелів від компаній, які мають у своєму портфелі подібні проекти. Це як вітчизняні, так і іноземні компанії, в тому числі девелоперські. Щоправда, що це за компанії, Аскеров не сказав.
Загалом обсяг інвестицій в об’єкти “Дунайя” Аскеров оцінює у $2,5 млрд, а загальна сума інвестицій, які акумулює проект, на його думку, перевищить $10-12 млрд протягом 10-15 років.
Втім, точного обсягу інвестицій Аскеров не знає. “Скільки коштуватимуть нові виробництва навколо “Дунайї”, скільки апартаменти для 10 тис співробітників у сусідніх містечках? Скільки інвестує держава в аеропорт Ізмаїл, залізничну гілку, нові вузли “Арциз” та “Ізмаїл”, дороги, інженерію… Неможливо на цьому етапі оцінити весь обсяг інвестицій”, – туманно констатував директор Центру Туризму “Південна ліга”.
Фазіль Аскеров все ж таки висловив переконання, що за два роки встигнуть створити все необхідне для запуску проекту і в цьому є нібито домовленості з Міністерством інфраструктури.
“У нашому проекті буде стовідсоткове очищення води, вся електрика буде з відновлюваних джерел, у тому числі зі сміття. У рамках техзавдання будуть охоронні зони як з боку моря, так і з боку озера”, – повідомив промоутер проекту.
Аскеров відкинув усі звинувачення екологів, заявивши, що слід провести системні дослідження, перш ніж вирішувати долю озера Сасик.
“Ми не знаємо, скільки часу займе наукове дослідження, але рішення про долю Сасика має бути засноване саме на ньому. Причому не лише з погляду екології, а й економіки. Весь світ займається опрісненням води, а ми раптом вирішимо, що цю майже прісну воду знову робимо морською? Можливо, буде знайдено рішення, яке дозволить завершити той проект, який розпочато у 70-ті”, – заявив Аскеров.
За словами Аскерова, тільки великий економічний проект, такий як місто-курорт, може взяти на себе турботу про екологічний стан міста.
І ще, відкриття перших готелів у “Дунайя” Фазіль Аскеров пересунув на 2023 рік. Раніше він заявляв про 2022-й.
До речі, детальний план проекту “Дунайя” з фінансовим обґрунтуванням офіційно громадськості досі не представлений, про все відомо лише за словами Фазіля Аскерова.
Перспективи від експертів
Експерт Ліги Антитрасту Галина Верцимаха вважає проект “Дунайя” дуже ризикованим для інвесторів.
У коментарі “Апострофу” вона сказала таке: “Вже на самому початку реалізації цієї ініціативи ми бачимо проблеми та перепони, які майже повністю завадять впровадити ідею в життя. Нове курортне місто планується побудувати на землях рекреаційного призначення та екологи вже забили на сполох, бо будівництво в природній зоні може зашкодити місцевим червонокнижним тваринам. До того ж територія майбутньої забудови є об’єктом Смарагдової мережі, тобто територією особливого природоохоронного інтересу. Земельну ділянку під забудову ще тільки належить оформити, але цей процес буде або довгим із судовими баталіями та переговорами, або взагалі нездійсненним, якщо землі набудуть статусу охоронних”.
Цікавим для інвесторів у цьому проекті, на думку експерта, може бути саме азартний бізнес, тобто будівництво та діяльність казино та інших гральних закладів. Але й із цим є проблеми.
“Не сприятиме залученню інвесторів і невизначена ситуація з оподаткуванням грального бізнесу, а також відсутність системи контролю та моніторингу за сплатою податків, – каже Верцимаха, – Враховуючи, що складання плану розвитку території, виділення земельної ділянки, вирішення питань, пов’язаних із захистом екології та статусом ділянки, займе кілька років, а в разі судових справ, можливо і в рази більше, ми скептично ставимося до дати, що озвучується, – 2030 рік, коли планується, що курорт відвідуватимуть 6 млн туристів”.
Експерт каже, що поки не буде розроблено та оприлюднено проект реалізації нового міста-курорту, практично неможливо реально оцінити шанси на його “життя” та потенційний інтерес для інвесторів. Ідеологи “Дунайя” розповідають про вітчизняні та іноземні компанії, які нібито зацікавлені взяти участь у проекті. При цьому назви таких компаній не повідомляються.
“Отже, поки що у нас є більше проблемних питань, які потрібно вирішити, ніж відповідей. Тому ми скептично ставимося до цієї ініціативи та її реалізації”, – резюмує Галина Верцимаха.
На закінчення хотілося б зазначити, що на Чорноморському узбережжі України та на Одещині зокрема, десятки курортів, які потребують інвестицій. Тож чи не краще згадані 2,5 мільярда доларів направити на їх розвиток, ніж вкладати ці гроші у створення з нуля сумнівного міста-курорту на практично заповідних територіях?
Андрій Коваленко
Джерело