Суспільство

Жирна крапка – звернення до народу: Зеленський видав. Ситуація складна – зачепить всіх!

By admin

December 11, 2021

Референдум з питань Донбасу та Криму може бути проведений, оскільки такий крок відповідає Конституції України, а також свідчить про прихильність української влади до демократичних принципів.

Таку думку в програмі “Украина на самом деле” телеканалу “Дом” висловив політичний експерт Валентин Гладких.

“Я був прихильником цієї ідеї ще з моменту її виникнення. Мені здається це абсолютно реальним. Тому що, згідно зі статтею 5 Конституції України, єдиним носієм державного суверенітету є український народ. Крім того, яким би не був варіант розв’язання конфлікту на Донбасі, якщо він не знайде загальнонаціональної підтримки, його неможливо буде реалізувати”, — зазначив експерт.

Необхідно продумати юридичні аспекти такого кроку. Однак у будь-якому разі воля українського народу буде першочерговою.

“Ідея із референдумом концептуально не нова. І єдине тут питання — як її оформити юридично і яке питання буде поставлене на референдумі. І що всі учасники пропагандистської кампанії мають визнати, що якою буде воля українського народу, незалежно від того, подобається нам чи ні, ми її втілюватимемо в життя. Так само, як це було у грудні 1991 року”, — продовжив політолог.

Реалізована ініціатива може бути двома способами.

“Тут два варіанти може бути. Один — це коли влада, Зеленський запитає людей, які концептуальні варіанти розв’язання конфлікту на Донбасі є прийнятними. Тобто з якими позиціями Українська держава може виходити на переговорний процес, а які категорично є неможливими. Щоб ми просто час навіть не витрачали у переговорному процесі”, — сказав Гладких.

“Другий сценарій. Я є його прихильником. Це коли в результаті переговорного процесу буде напрацьовано сукупність документів — як внутрішньополітичних, так і міжнародних угод. І ми винесемо на референдум просте питання: чи підтримуєте ви врегулювання конфлікту на Донбасі шляхом підписання та ухвалення таких-то законопроєктів і таких-то міжнародних договорів? Ці документи будуть тоді у загальному доступі, їх можна буде обговорити експертам, лідерам громадської думки, просто громадянам. Так само, як це було і в 1991 році. Ми ж тоді голосували не за незалежність, ми голосували за акт: чи ви підтримуєте Акт проголошення незалежності й таке інше”, — уточнив експерт.

На його думку, референдум відбудеться у будь-якому разі.

“Тому, я думаю, у питанні розв’язання конфлікту на Донбасі рано чи пізно ми до цього прийдемо. І це не дурощі, це не забаганка. Це по-іншому просто не вдасться реалізувати. Тому що інакше постійно будуть розгойдувати й постійно говоритимуть про те, що це неприйнятний варіант, це якийсь там злочин, це здавання національних інтересів”, — наголосив політолог.

Він нагадав, що у передвиборчій програмі Володимира Зеленського був зафіксований закон про народовладдя, про референдум.

“Єдиним носієм національних інтересів є український народ. І національні інтереси — це не те, що політики вважають за національний інтерес. Національний інтерес — це те, що нація вважає своїм інтересом. А єдиний спосіб це дізнатися — це плебісцити так звані. Або те, як це у Зеленського було зафіксовано у його навіть передвиборній програмі — закон про народовладдя, про референдум, пряма дипломатія. Вам може не подобатися, про що думають українці. Ви можете думати, що вони якісь неправильні, не такі, якими ви їх собі уявляєте. Але вони такі, які вони є. І це їхнє суверенне право”, — деталізував він.

Водночас проведення референдуму в найближчій перспективі є малоймовірним.

“Тому я не виключаю можливості референдуму та вважаю, що це правильний напрям. Але водночас хочу сказати, навряд чи це перспектива найближчого майбутнього”, — вважає Гладких.

Тим часом чітко означена думка народу допоможе підвищити рівень легітимності рішень та переговорних позицій, які може мати українська влада, яка говорить від імені держави та від імені народу.

“Тобто одна справа, коли ти приїжджаєш на перемовини, й тобі кажуть: треба зробити те, треба зробити це, й ти можеш це прийняти або відкинути — це одна історія. А коли ти приїжджаєш на перемовини, й тобі кажуть: потрібно зробити те або інше, а ти розумієш, що зробити це ти не зможеш через те, що в суспільстві може бути категоричне неприйняття цих сценаріїв, то чесно й справедливо одразу казати партнерам, що цей сценарій категорично відкидається українським суспільством”, — уточнив експерт.

Джерело