П’ятниця, 24 Травня, 2024
Авто/мотоНаука і техніка

КрАЗ-253: технічні характеристики та чому його не випустили в серію

Як не дивно, армійська техніка у деяких сферах залишається дуже консервативною, і у цьому є своя логіка. “Авто 24” пригадує дуже цікаву модель КрАЗу, яка хотіла порушити консервативні традиції військових – але, як тоді казали, випередила свій час. На жаль чи на щастя? Спробуємо розібратись.

Ті, хто трохи знайомий з автопарком найбільших армій світу, не дадуть збрехати: деякі автомобілі вірою і правдою служили своїм державам по кілька десятків років. Славетний виріб Кременчуцького автозаводу КрАЗ-255Б теж можна занести у цей почесний перелік – він залишається у строю з 1967 року. Але все могло скластися зовсім не так.

Краз-253: яким міг бути сьогодні 6х6 “лаптьожник” / КрАЗ

Легендарний “лаптьожник” КрАЗ-255Б (на фото) міг бути витиснутим з конвеєра більш досконалим КрАЗ-253. Але цього не сталося, і причини сумнівні.
Принаймні, на зміну загальному фавориту “лаптьожнику” на “повному серйозі” готували іншу машину. Судячи з усього, цілком гідну модель під назвою КрАЗ-253. Ми вирішили розібратися, що це була за машина і чому її так і не поставили на конвеєр у Кременчуку.

Потрібен новий КрАЗ

У самому початку 1960-х радянські військові зажадали мати нову вантажівку важкого класу – з можливістю перевозити вантажі масою 8 – 9 тон, тривісну та з приводом на всі колеса. Те, що постачав в тодішню Радянську Армію Кременчуцький автозавод – моделі 6х6 з індексом 214 та її модернізована версія 255Б – були хоча й не застарілими, але побудовані за канонами учорашнього дня. До того ж, потрібна була більша монтажна довжина рами. Адже головним призначенням нової машини мало стати транспортування тактичних ракет, достатньо великі за габаритами. Точніше, конструктори мали створити багатоцільовий транспортний засіб для ракетних військ.

Перші ходові зразки дослідного КрАЗ-253 мали кабіну від МАЗ-500. Але це було тимчасово: незабаром зробили дуже цікаву власну кабіну.

Справу довірили щойно створеному на КрАЗі СКБ-2 – спеціальному конструкторському бюро, яке, до речі, складалося здебільшого з кількох учорашніх випускників Харківського політеху, які автомобілів ніколи не проектували. Було важко, але молодий колектив, спираючись на підтримку колег з МАЗа, впорався. Було створено проект нової армійської вантажівки КрАЗ-253, кілька дослідних екземплярів якої незабаром побудували у дослідно-експериментальному цеху.

Це був повнопривідний тривісний автомобіль з усіма шістьома ведучими колесами, повністю незалежною підвіскою, централізованим регулюванням тиску у шинах, лебідкою, кліренсом 420 мм і можливістю долати брід до 1,5 м глибиною. Силовий агрегат складався з дизеля V8 потужністю 248 к.с. та 4-ступінчастої гідромеханічної коробки передач – новація для армійської машини початку 1960-х років.

Автоматична трансмісія підвищувала стабільність і плавність руху на низькій швидкості при повному завантаженні і на будь-якій дорозі, навіть якщо за кермом сидів малодосвідчений солдат-срочник. З іншого боку, незалежна торсіонна підвіска усіх шести коліс давала змогу у більшій мірі реалізовувати високі тягові характеристики машини на бездоріжжі. Через нову, більш сучасну компоновочну схему трансмісії вантажівка отримала знижений на 160 мм центр ваги. Корисна довжина рами стала більше, ніж у 255-го, на 1,2 метри.

Компонування “кабіна над двигуном” дало 253-му більшу корисну довжину рами: місця для вантажної платформи або спецобладнання більше, а довжина машини стала менше. Як не дивно, висота теж менше 255-го.

Бомбардувальник на буксирі

Перші випробування на полігоні військового НДІ-21, крім переваг, показали певні недоліки новинки. В першу чергу це були труднощі з обслуговуванням і поламки деталей, які виробничникам не вдавалося зробити більш міцними. Так, трудомісткість ТО-1 і ТО-2 удвічі перевищувала ту, яку вимагали військові.

Але в цілому машина військовим сподобалась. Тому її наполегливо доводили до кондицій серійного виробництва, і, до речі, процес цей для світового автопрому традиційно не дуже швидкий. Новий автомобіль протягом кількох років пережив два етапи вдосконалень, спрямованих в першу чергу на підвищення надійності та довговічності. Вдосконалені варіанти отримували, відповідні індекси: КрАЗ-Э253, КрАЗ-2Э253, КрАЗ-2Э253В (літера Э у “кразівській” індексації завжди позначала експериментальні, дослідні зразки).

Перспективи КрАЗ-253 були настільки реальними, що разом з бортовим варіантом відразу робили і тягач 6х6 для активного напівпричепа.

Машини випробовували на полігонах, на шляхах і на бездоріжжі на території усього тодішнього Союзу – точніше, у усіх кліматичних зонах, на грунтах різних типів і на всіх мислимих і немислимих ландшафтах. Була надрукована навіть “Тимчасова інструкція з експлуатації експериментальних автомобілів КрАЗ-2Э253/КрАЗ-2Э253В”.

Наприклад, військові тестували новий КрАЗ на спроможність його буксирувати стратегічні бомбардувальники Ту-16 (маса 75 тон) і ракетоносець Ту-95К (маса 175 тон). Вантажівка тягнула велетенского носія ядерної зброї не лише бетонними “рульожками” аеродрому, а й по грунту. Зауважень до машини в якості буксирувальника не було. Цікаво, що кременчуцькі інженери були в курсі не усіх випробувань, яким піддавали їхнє дітище військові: частина тестів була секретною, і в ті дні заводчани не були присутні на полігоні.

Кращий!

Новий КрАЗ мав більшу вантажопідйомність, ніж попередник КрАЗ-255Б, при тому що повна маса новинки була на 2 тони менше. Вищими була плавність ходу, максимальна та середня швидкості руху. Нова машина була на 155 мм нижче і на 378 мм коротше.

КрАЗи майбутнього випробовували в горах, пустелях, на грунтах всіх типів і за низьких температур. Крім кількох “дитячих хвороб”, проблем машини не мали.

Кращими були показники прохідності. Не вдаючись до армійських методів оцінки, скажемо, що, наприклад, при штурмі піщаних барханів 253-й легко обходився другою-третьою передачами, в той час як “255-й“ долав ті самі дюни лише на пониженій передачі в “роздатці” та в режимі приводу 6х6.

Нарешті, хоча це і не головний показник для армійського ваговоза, витрата пального у 253-го була на 30 % нижчою, ніж у попередньої моделі, і при тому сила тяги нової машини була на 11 % більшою (16 т).

На завершення у своєму висновку приймальна комісія зазначила, що “автомобілі сімейства КрАЗ-253 за своїми тягово-динамічними характеристиками, паливною економічністю, прохідності, стійкості та плавності ходу стоять на рівні кращих світових зразків даного типу”. Жодних сумнівів – військові експерти та інженери підпорядкованого Міноборони НДІ-21 тоді мали змогу зробити таке порівняння.

Одна з небагатьох невирішених претензій військових до КрАЗ-253: конструктори так і не зробили кабіну тримісною. Зрозуміло, чому.