Субота, 20 Квітня, 2024
Суспільство

Законопроект Клочко про НАБУ — підготовка до безкарного розкрадання міжнародної допомоги Україні

Ця історія є максимально огидною з будь-якого ракурсу, про що я спробую коротко розповісти.

Почнемо з особи самого Андрія Клочка. Торік нардеп від «слуг» став фігурантом розслідування журналістів Bihus.Info, які виявили, що 70-річна мати народного обранця за час його депутатства придбала нерухомість на 14,5 млн грн і автомобіль Tesla. Нардеп пояснив купівлю матері хорошим заробітком сім’ї своєї сестри. Але журналісти з’ясували, що сукупного доходу сім’ї сестри Клочко не вистачило б і на Tesla. Торік у грудні НАБУ та САП відкрили проти нардепа справу щодо цього епізоду.

Вже за рік Клочко зареєстрував законопроект, який, як зазначено, має уніфікувати вимоги до керівництва кількох державних органів. Зокрема такими органами є НАБУ та САП. Дивуватиме вже той факт, що нардеп, на якого відкрито корупційну справу, ініціює зміни до законодавства щодо органів, які розслідують його можливий злочин. До того ж цю ініціативу (не без допомоги Руслана Стефанчука) Клочко реєструє через комітет з питань регіонального розвитку, який сам і очолює, а не, наприклад, через своїх колег в антикорупційному комітеті. Інших авторів цей проект закону не має.

Натомість у законопроекті є щонайменше дві бомби уповільненої дії, покликані знищити незалежність двох антикорупційних органів.

По-перше, у тексті наведено нові вимоги до кандидатів на посаду директора НАБУ. Нагадаю: у жовтні минулого року депутати вже ухвалили новий закон про НАБУ, привівши його статус у відповідність до Конституції. На той час Андрія Клочка вимоги до директора НАБУ не хвилювали, — він не вимагав жодної правки до законопроекту і проголосував за нього в цілому. Очевидно, інтерес до НАБУ у нардепа з’явився разом із внесенням до ЄРДР справи про його ймовірне незаконне збагачення.

22 серпня своє перше засідання провела комісія з відбору директора НАБУ. Конкурс мав ось-ось розпочатись, але тепер на рішення комісії прямо впливає законопроект Клочко. Оскільки в законопроекті є нові вимоги до кандидатів на посаду директора НАБУ, розпочинати прийом документів від кандидатів зараз немає сенсу, адже якщо закон ухвалять, конкурс доведеться оголошувати заново.

Тут існують два сценарії: за першим законопроектом Клочко цього тижня вносять до зали на голосування в першому читанні, і конкурс зависає в повітрі до моменту підпису президента — на кілька місяців. За другим сценарієм — законопроект Клочко лежатиме в Раді, його виймуть з рукава, наприклад, коли конкурс уже наближатиметься до фіналу, а на посаду претендуватиме гідний та незалежний кандидат. Обидва сценарії означають фактичну відсутність керівника в основної антикорупційної інституції та затягування виконання Україною умов збереження статусу кандидата у ЄС.

А по-друге,  — головна загроза цього законопроекту навіть не у затягуванні чи зриві конкурсу. Законопроект передбачає нову умову звільнення директора НАБУ чи керівника САП за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією. Тобто підставою для звільнення керівників антикорупційних органів може стати, наприклад, символічний подарунок від підлеглого. З урахуванням впливу ОП на генпрокуратуру, ДБР, МВС та СБУ реалізувати такий сценарій дуже просто. Таким чином, законопроект Клочко впровадить реальний механізм для звільнення незалежного директора НАБУ або керівника САП у будь-якій небезпечній для влади ситуації. Одна з таких ситуацій — елементарне розкрадання фінансової допомоги від міжнародних партнерів України, яка надходить прямо до державного бюджету.

За даними Forbes, з початку повномасштабної війни Україна отримала допомогу та кредити на суму майже 17,5 млрд дол., що становить близько 60% усього українського бюджету. Міністр фінансів оцінює, що до кінця року Україна отримає ще приблизно 13 млрд дол. іноземних коштів, зокрема макрофінансову допомогу від ЄС. Водночас ЄС очікує від України виконання умов статусу кандидата в ЄС, у тому числі чесного конкурсу на посаду директора НАБУ, а також «ефективного розслідування» корупційних злочинів. Це абсолютно не дивно: усі держави-партнери України банально не хочуть, щоб кошти їхніх платників податків безкарно розкрадалися. Очевидно, такі цілі не збігаються з бажанням влади масштабно та безкарно красти кошти, за рахунок яких мали б бути покриті мільярдні борги перед військовими та відновлення зруйнованих жител мільйонів українців. Іншої причини робити залежними від себе керівництво НАБУ та САП немає: як свідчить практика, із політичними опонентами влада може розправлятися і без них.

Ухвалення законопроекту Клочко в парламенті фактично означатиме, що Банкова відкриває для себе та своїх ситуативних союзників можливість красти гроші вже зараз без особливих персональних ризиків. Окрім того, що військові на фронті не дочекаються своїх «бойових», а мешканці мільйонів зруйнованих будинків — відшкодування на дахи, стіни, вікна та двері це призведе до більш глобального ефекту. Наші міжнародні партнери не сліпі та одразу зрозуміють, коли кошти їхніх платників податків підуть не за певними статтями.

По-перше, це підірве довіру до України за часів, коли без підтримки союзників ми не зможемо звільнити всі українські території та остаточно перемогти Росію. По-друге, це стане вагомим аргументом для наших ворогів та проросійської опозиції у всьому світі вимагати від своїх лідерів припинити фінансову підтримку України за їхній рахунок. Перші ластівки ми нещодавно спостерігали в Чехії. Виходить, Банкова вирішила не лише дозволити безкарно красти своїм, а й дати окупантам більше аргументів лобіювати припинення фінансування України у війні, яка не закінчиться завтра.

На цьому тлі Андрій Клочко — виконавець, який невчасно потрапив під приціли камер розслідувачів, і тепер він має виконати брудну роботу в обмін на те, що про мамину нерухомість та Tesla тихо забудуть. Очевидно, що без прямої вказівки ВП та особисто Андрія Єрмака таку ініціативу не було б винесено навіть на комітет. За нашою інформацією, монобільшість отримала вказівку голосувати за законопроект на найближчому засіданні. Ми зробимо їхні імена відомими кожному військовому, якому вже заборгувала і ще заборгує держава — відповідати доведеться персонально.

Джерело