Чому мобілізують навіть тих, хто не проходив строкової служби: пояснення юриста
Чимало українців потрапили під мобілізацію, незважаючи на те, що не мають ані військової спеціальності, ані навичок. Фокус з’ясував, чому на службу закликаються усі.
Фокус, висвітлюючи проблематику мобілізації, отримав кілька скарг від деяких покликаних на службу чоловіків. Хтось вказував на відсутність військових спеціальностей та звань, хтось запевняв, що не підходить за віком чи станом здоров’я, і тому їх не мали мобілізувати. Ми з’ясували у юриста, хто, з погляду закону, підлягає загальної мобілізації, а хто ні.
Як відбувається загальна мобілізація: хто за що відповідає
Фокус звернувся за коментарем до юриста Юрія Білоуса, щоб зрозуміти, як має відбуватися постановка на військовий облік в умовах військового стану. Експерт зазначив, що згідно з українським законодавством громадянин зобов’язаний перебувати на військовому обліку, і при зміні місця проживання громадянин також зобов’язаний з’явитися та стати на облік за новим місцем проживання. Водночас місцеві виконавчі органи уповноважені виявляти військовозобов’язаних, які проживають на певній території та не перебувають на військовому обліку, та направляти таких людей до територіальних центрів комплектування (ТЦК, колишні військкомати, — ред.), згідно ст. 24 Постанови КМУ від 7 грудня 2016 р. № 921 “Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників та військовозобов’язаних”.
“Евакуйовані люди зобов’язані в семиденний термін стати на військовий облік і за викликом прибути до ТЦК за новим місцем проживання. Однак у тому випадку, якщо людина ще не доїхала до місця призначення, то й ставати на облік вона не зобов’язана. Крім цього, жодними повноваженнями щодо мобілізації ні готелю, ні інших закладів, які розміщують людей, не наділені, якщо це не стосується працівників таких підприємств”, – сказав юрист.
Черговість закликів визначається Генштабом ЗСУ, згідно з п. 5 Указу про загальну мобілізацію, Багато ЗМІ пишуть, що насамперед мають закликати тих людей, які мають військові спеціальності та досвід, а потім уже й усіх інших. Дізнатися, який порядок мобілізації неможливий, тому що мобілізаційний план Генштабу ЗСУ знаходиться під грифом “таємно”, про це написала у Facebook заступник міністра оборони України Ганна Маляр.
“Мобілізаційна інфраструктура зазнає кульмінаційного навантаження. Держава має мобілізаційний план. Цей документ під грифом “секретно”. Сили оборони ясно розуміють кількісні та якісні потреби в комплектуванні. Робота, хоч і з певними ускладненнями, рухається за певним алгоритмом”, — повідомила Маляр.
Хтось підпадає під мобілізацію, а хтось — ні
Фокус також запитав у Юрія Білоуса, хто з точки зору закону є військовозобов’язаним, якщо в країні оголошено військовий стан.
“Мобілізують і військовозобов’язаних (кадрових військових, резервістів, запасників), і придатних до військової служби, що визначається військово-лікарською комісією. Фактор наявності військової спеціальності чи звання не є визначальним”, – прокоментував юрист.
Він пояснив, що чоловіки від 18 до 60 років вважаються військовозобов’язаними, тобто такими, що перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України під час військового стану. Це передбачено Законом України “Про військовий обов’язок та військову службу”.
Фахівець зазначив, що віковий ценз “від 18 до 27 років” не стосується умов загальної мобілізації, він враховується лише тоді, коли йдеться про заклик на термінову службу.
Юрист наголосив, що існує перелік категорій людей, які не підлягають призову під час мобілізації, що визначено у ст. 22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
Не підлягають призову:
особи, визнані непридатними військово-лікарською комісією,
особи, заброньовані на період мобілізації органами влади, підприємствами, установами, організаціями,
жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє та більше дітей до 18 років,
жінки та чоловіки, які виховують дітей з інвалідністю,
народні депутати та інші категорії, визначені у вищезгаданій статті.
Чому недостатньо добре організована логістика
Киянин на ім’я Максим розповів про те, що після того, як він евакуювався до Івано-Франківської області, його мобілізували. Там, у військкоматі міста Надвірна мобілізованих розділили на дві групи та направили до Мукачевого, проте там прийняти обидві групи не змогли.
“Одну з груп, яка прибула з Надвірної до Мукачевого, залишили ночувати у холодних автобусах. Вранці з’ясувалося, що у військовій частині немає місць і після цього групу направили до Рівного”, – розповіло джерело.
Самого Максима відправили з Мукачевого назад у Надвірну після того, як він послався на слабкий зір.
“Нас привезли в Мукачево. Вже там, перебуваючи у військовій частині, повідомили, що ми будемо стрілками. Я відмовився, бо в мене поганий зір, є грижі. Відмовилися ще п’ять людей. І ось нас шістьох привезли назад у Надвірну, знову відправили. у військкомат – вирішуватимуть, що з нами робити”, – розповів у телефонній розмові Максим.
На питання про те, чому погано організована логістика, фахівець відповів, що при мобілізаційній підготовці та мобілізації діє принцип плановості, відповідно до якого конкретні військові керівники повинні мати чіткий план дій на випадок оголошення мобілізації, у тому числі щодо місць розташування та перебування мобілізованих, що узгоджується із принципом дотримання прав громадян під час проведення мобілізації – ст. 3 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.
У своєму посту Ганна Маляр також зачепила організаційні проблеми в ході мобілізації. За словами заступника міністра, охочих вступити до ЗСУ настільки багато, що деякі ТЦК не справляються вчасно у зв’язку з великим навантаженням. Очевидно, такі ж проблеми — і у військових частин.
Чим загрожує ухилення від мобілізації
Інша сторона відповідальності – відповідальність для тих, кого можуть мобілізувати, наголошує Білоус.
За ухилення від призову на військову службу під час мобілізації встановлено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років, згідно ст. 336 КК України.
Ухилення військовозобов’язаного від військового обліку карається штрафом від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 1 року – ст. 337 КК України.
Ірина Рефагі.