Для чого Верховна Рада посилила кримінальну відповідальність військових і чому це викликало обурення
Щоб прийняти резонансний законопроєкт, парламенту вистачило п’ять днів. Його внесли в парламент 8 грудня від імені депутатів “Слуги народу” (зокрема і від керівників комітету нацбезпеки Олександра Завітневича і правоохоронного комітету – Сергія Йонушаса).
Профільний комітет розглянув його 12 грудня, а вже на наступний день депутати без тривалого обговорення проголосували його відразу за основу і в цілому.
Для набуття чинності залишився останній крок – підпис президента Володимира Зеленського.
Саме на цій стадії його і намагаються загальмувати деякі військові ЗСУ і правозахисники, які незадоволені положеннями закону.
Без права на пом’якшення
Норми документа чіткі. Судам заборонять пом’якшувати покарання чи давати умовні строки для військових, засуджених за окремі види злочинів:
- непокора (ст. 402),
- невиконання наказу (ст.403),
- погрози чи насильство щодо начальника (ст.405),
- самовільне залишення військової частини (ст.407),
- дезертирство (ст.408),
- самовільне залишення поля бою (ст. 429).
Також збільшуються терміни покарання за військові злочини і адміністративні правопорушення. Зокрема за такі, як розпиття військовими алкогольних напоїв.
Вказані в проєкті категорії злочинів є “найпопулярнішими” серед тих, за які судять бійців ЗСУ.
З 24 лютого – початку повномасштабної агресії РФ – українськими судами винесено не менше півтори сотні вироків за злочини “проти встановленого порядку несення військової служби”.
Принаймні стільки вироків можна знайти в Єдиному реєстрі судових рішень.
Абсолютна більшість з них засекречені.
Однак ті, які відкриті, дають розуміння, що суди доволі часто застосовують пом’якшення чи умовні терміни до обвинувачених військових.
Наприклад, 7 жовтня Шевченківський райсуд Києва засудив до умовного строку (5 роки тюрми з випробувальним терміном 1 рік) мобілізованого бійця ЗСУ, який в липні-серпні поточного року самовільного залишив свою військову частину і повернувся в неї лише через два тижні.
Згідно з нормами Кримінального кодексу (ч.5 ст.407) солдату загрожувало б від 5 до 10 років в’язниці, але суд суттєво пом’якшив покарання і відпустив засудженого на випробувальний термін.
Такий випадок не поодинокий.
Про це йдеться і в пояснювальній записці до законопроєкту.
“Така судова практика розгляду справ моделює негативну поведінку серед військовослужбовців та нівелює принцип невідворотності справедливого покарання за скоєння правопорушень пов’язаних з самовільним залишенням військової частини, під час виконання обов’язків військової служби”, – сказано в ній.
Голоси проти
Закон з осторогою зустріли у середовищі бійців ЗСУ.
Наприклад, військовослужбовиця Ярина Чорногуз впевнена, що нові норми дають командуванню, навіть некомпетентному, важелі впливу і шантажу для покарання підлеглих.
“Отже, замість подяки військовим, які майже рік стримують повномасштабне вторгнення росіян та втілюють успішні операції зі звільнення території, ми отримуємо тюрму за найменшу незгоду чи зауваження командирам (багато з яких часто дають накази, лишаючись у глибокому тилу)”, – пише вона у фейсбуку.
Чорногуз вважає, що закон в такому вигляді більш вигідний не Україні, а Росії. Бо може викликати або масове дезертирство, або масове кримінальне засудження бійців ЗСУ.
“Яка це чудесна буде картинка для російських ЗМІ: захисники України масово на лаві підсудних в українській тюрмі, а біля неї заплакані сім’ї, які сивіли, чекаючи їх із війни”.
Письменник і командир відділення 68-ї єгерської бригади ЗСУ Павло Вишебаба вказує на ту обставину, що залишення позицій може мати доцільність на фронті, тому це не треба трактувати як важкий злочин без права на пом’якшення.
“Ця війна вже показала, що інколи доцільно вчасно відійти з позиції, щоб вберегти особовий склад, і це було за пом’якшуючи обставини. У новому зп 8271 пом’якшуючи обставин не враховується”, – зазначає він..
“Юридична сотня”, що надає безоплатну юридичну допомогу військовим, а також ще 15 організацій і фондів випустили спільне звернення з критикою проєкту.
“Законопроєкт №8271, у разі набуття ним чинності, матиме ефект, протилежний очікуваному: замість запобігання вчиненню військових злочинів та адміністративних правопорушень, він стане причиною порушення права на справедливий суд і дискримінації самих військовослужбовців”, – сказано в ньому.
Головний “меседж” – державі варто впливати на причини правопорушень, а не лише посилювати відповідальність за їхнє вчинення. Наприклад, потрібно підвищувати мотивацію до служби через її покращення.
У волонтерській спільності також виступають проти закону і закликають президента його ветувати. Відповідна петиція вже створена і набрала майже 3,5 тисячі голосів за день.
Керівник військового напрямку “Фонду Сергія Притули” Роман Сініцин вважає, що набуття чинності документа нашкодить рядовому і офіцерському складу ЗСУ, а також вдарить по авторитету особисто Зеленського.
“Цей законопроєкт — мрія для совково-паркетного командира-самодура”, – пише волонтер.
Координатор Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова наголосила, що ухвалені зміни – це “намагання перекласти відповідальність з вищого командування на нижчий офіцерський і рядовий особовий склад”.
За її даними, цей законопроєкт “активно продавлював” генеральний штаб ЗСУ.
Те, що це була насправді ініціатива не депутатів, а вищого військового командування підтверджує і керівник фракції СН Давид Арахамія.
Позиція генштабу
У коментарях до посту Решетилової він написав, що цей закон розроблений “на прохання” головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного.
Керівник “Слуги народу” Давид Арахамія (нікнейм – Давид Браун) каже, що цей проєкт прийнятий на “прохання Залужного”
“На ставці (верховного головнокомандувача, – Ред.) це було прохання Залужного, незважаючи на те, що багато депутатів хотіли голосувати тільки перше читання, військові наполягали на критичних строках і важку ситуацію під Бахмутом, тому рішення було ухвалено в цілому за погодженням всіх фракцій”, – повідомив депутат.
Щодо “важкої ситуації під Бахмутом”, який вже майже пів року штурмують російські війська, то Арахамія вказав на масове дезертирство на цій ділянці фронту.
Керівник фракції обіцяє, що “Слуга народу” стежитиме за всіма справами проти військових і за необхідності внесе зміни в закон.
Генштаб ЗСУ і не приховує, що був зацікавлений в ухваленні законопроєкту. В заяві пресслужби йдеться про певні “прогалини в законодавстві”, які виявили під час воєнного стану.
“Суди неоднаково застосовують норми кодексів під час ухвалення рішень по суті. Це негативно впливає на стан військової дисципліни та правопорядку у збройних силах України”, – зазначає генштаб.
АВТОР ФОТО,GETTY IMAGES
У Бахмуті декілька місяців тривають важкі бої. Обидві сторони несуть великі втрати.
Скасування права на пом’якшення вироку чи його заміну умовним терміном у відомстві вважають “справедливим”.
“Це також справедливо в умовах війни, адже такі злочини послаблюють обороноздатність, можуть фатально вплинути на виконання бойових завдань іншими законослухняними військовими”.
Крім того, генштаб звертає увагу на важливу новацію. Йдеться про обов’язковий огляд військових і резервістів ЗСУ під час проходження зборів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.
“Це дасть змогу вчасно виявити таких осіб та недопустити вчинення ними злочинів у зоні бойових дій”, – вказує генштаб.