На що здатна ракета “Сатана”, яка вироблялася в Україні. Її виробництво варто відновити!
Юрій Романенко , український політолог, журналіст
І так, Україна має запустити ядерну програму. Про це не треба буде говорити публічно, як і про ракети. Не треба про це кричати на весь світ. Просто у разі прильоту Калібрів на Єкатеринбург, Челябінськ, Москву чи Владивосток має прилітати 8 тонн вибухівки.
8 тонн – це 40 калібрів. Це не ядерна бомба, її ще потрібно зробити, а 40 калібрів. Цього достатньо, щоб стерти на порошок заводи, які виробляють Калібри, літаки, танки. Коротше все, що руйнує нашу країну.
Потрібно сприйняти як факт, що Захід боягузливий і готовий допустити нашу руйнацію до нашої смерті. Тому ми маємо робити те, що залежить від нас: копати шахти, будувати ракети та запускати ядерну програму. Україна відмовилася від ядерної зброї, і світ це не оцінив. Тому треба перестати пускати рожеві соплі і поки живі інженери робити, що можна зробити.
Нехай ці ракети літатимуть косо і криво, але якщо вони падатимуть на російські міста, то це буде в сто разів більший ефект, ніж висмоктані з пальця “гарантії” від імпотентів Заходу.
Основні технічні характеристики:
Маса: 208,3-211,4 т
Діаметр: 3 м
Довжина: 34,6 м
Вага, що закидається: 8800 кг
Тип ГЧ: 1×20 Мт, 1×8 Мт або РГЧ ІН 8×1 Мт або 10×1 Мт
Максимальна дальність: 11000-16000 км
Узагальнений показник надійності: 0,958/0,965/0,974
Ракета “Сатана” коштувала одна 11 млн. рублів. До 10 млн доларів у цінах 80-х. Я думаю, що ми можемо поки що обійтися без розв’язки в Києві вартістю 2 ярди, але побудувати десяток таких ракет, навіть якщо кожна з урахуванням інфляції коштуватиме не 10, а 30 лям зелених.
10 ракет типу “Сатана” – це еквівалент 400 калібрів випущених у тротиловому еквіваленті. Одним залпом можна знищити основні заводи, які роблять русні ракети. Можна вдарити по компресорних станціях та зупинити весь експорт газу та нафти. Закрити на фіг усі порти. Можна поставити відпрацьоване ядерне паливо та зробити брудну ядерну бомбу. І в разі загроз ядерного удару в’*бати по центрах прийняття рішень, щоб 12 млн жителів Москви думали не про імперський пафос, а про те, як звалити із зараженого міста.
Коротше можна багато чого фантазувати, але ключове – це готовність суспільства усвідомлювати такі пріоритети. А усвідомивши, викорчовувати злодіїв розпеченим залізом. Тому що злодії – це канібали, а поки канібали жеруть своїх, то жодних ракет і навіть патронів не буде. Тому всіх мерів, міністрів, виконкоми, які садять траву та роблять парки, тобто тупо заробляють на крові тих, хто дає їм шанс жити, закриваючи своїми тілами на фронті, мають бути викорчовані, як бур’яни. Сміттєва трава це і є.