У Нацслужбі здоров’я пояснили, в яких випадках «швидка» приїде, а в яких – ні

Українцям надали роз’яснення на п’ять запитань щодо екстреної медичної допомоги

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) відповіла на п’ять запитань громадян щодо екстреної медичної допомоги (ЕМД). Відповідні роз’яснення оприлюднені у суботу, 28 листопада.

Джерело

1. Чи може відмовити диспетчер ЕМД у виклику швидкої до пацієнта без декларації?

«Ні. Відсутність декларації з сімейним лікарем не є причиною відмови у виклику. Також для цього не потрібне електронне направлення», — йдеться і повідомленні.

Щоб отримати допомогу пацієнту потрібно:

• викликати «швидку» за номером 103, або це мають зробити його близькі, рідні, хтось з оточення (якщо мова йде, наприклад, про ДТП), призначений лікар;
• самостійно звернутись до підрозділу ЕМД.

Але диспетчер має право відмовити у виклику, який по суті є необґрунтованим саме для служби екстреної (швидкої) медичної допомоги.

2. Чи потрібно платити за виклик ЕМД?

«Ні. Надання екстреної медичної допомоги за номером 103 є безоплатним для пацієнтів, які перебувають у невідкладних станах», — пояснюють у НСЗУ.

Зокрема:

• на місці події: на вулиці, у громадських місцях, на виробництві, в різноманітних установах;
• під час транспортування пацієнта, який потребує надання ЕМД в цей час — з місця події до лікарні, або у відповідь на звернення медичних працівників;
• під час особистого звернення пацієнта, який перебуває у загрозливому для життя стані, до підрозділу ЕМД.

3. В яких випадках потрібно телефонувати до 103 та розраховувати на приїзд бригади?

«Швидка допомога обов’язково приїде до людини, яка потребує невідкладної допомоги», — запевняють у НСЗУ.

Зокрема під час:

• знепритомлення та судомах;
• раптових розладах дихання та раптовому болю у ділянці серця;
• блювоті кров’ю та зовнішній кровотечі;
• гострому болю у черевній порожнині;
• ознаках гострих інфекційних захворювань;
• порушенні мовлення, слабкості у кінцівках, що виникли раптово;
• гіпо- та гіперглікемічних комах;
• гострих психічних розладах, що загрожують життю і здоров’ю пацієнта та/або інших осіб;
• усіх видах травм та ураженні електричним струмом, блискавкою, при теплових ударах, асфіксії тощо;
• ушкодженнях під час ДТП, аварії на виробництві, стихійного лиха тощо;
• отруєннях, укусах тварин, змій, павуків та комах, а також анафілактичних реакціях;
• порушеннях нормального перебігу вагітності.

4. Як правильно викликати екстрену медичну допомогу?

Головне правило — надавати правдиву інформацію диспетчеру, який відповість на дзвінок за номером 103. Не можна приховувати ані симптоми, ані іншу важливу інформацію. Наприклад, якщо до пацієнта з підозрою на інсульт викликають швидку, обов’язково потрібно повідомити про підвищену температуру, якщо вона є. Також не можна перебільшувати наявні симптоми з метою, щоб диспетчер прийняв виклик. Свідомо неправдивий виклик спеціальних служб тягне за собою накладення штрафу. А найголовніше, що людина, яка справді потребує екстреної допомоги, може її не дочекатись: усі бригади будуть зайняті.

Щодо алгоритму виклику за номером 103, то ознайомитися із ним можна за посиланням.

5. Чи приїде швидка до пацієнта з ймовірним або підтвердженим COVID-19?

За інформацією НСЗУ, у разі критичного стану — обов’язково. Наприклад, коли у пацієнта спостерігається утруднене дихання, дихальна недостатність, підвищення температури вище 38° C, що погано піддається корекції, раптове погіршення стану.

«Бригада екстреної меддопомоги оцінить стан пацієнта з симптомами або підтвердженим COVID на місці виклику та за необхідності транспортує до лікарні, визначеної в регіоні для лікування пацієнтів з коронавірусною хворобою. Якщо за висновком бригади ЕМД пацієнт не потребує госпіталізації, йому нададуть необхідну медичну допомогу на місці та рекомендації стосовно самоізоляції», — розповіли в відомстві.