Неділя, 10 Грудня, 2023
Світ

Азербайджанський ніж Ердогана в спину Путіна.

Автор СЕРГІЙ ФУРСА, Інвестиційний банкір. Спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів Dragon Capital.

Не минуло й тижня, як Ердоган підтримав Путіна у його зерновому шантажі, заявивши, що “зернову угоду” можна переглянути і вона не працює так, як передбачалося. Може, тому що Путін цим шантажем хоче добитися збільшення російського експорту, наприклад, добрив, а Ердоган думає, що і тут він може бути посередником і заробити. Нічого особистого тільки бізнес. І неважливо для Ердогана, що “зернова угода” дуже важлива для України та української економіки. Хоча ні, якраз важливо, бо тоді шантаж буде ефективнішим.

А потім відбулася блискавична операція ЗСУ у Харківській області. І посипалася російська армія. І це побачив Ердоган. І вирішив, що це найкращий час для удару. В результаті Азербайджан почав атаку на Вірменію . Розуміючи, що саме в цей час Росія не може собі дозволити втрутитися. Що саме в цей час не має значення, є Вірменія членом ОДКБ чи ні. Немає можливості росіянам прийти на допомогу. Росія не може дозволити собі ще одну військову ганьбу. Вона й одну не дуже може собі дозволити. А тут перспектива двох водночас.

Російська армія така могутня, що її “могутність” зараз помітна всім навколо. Для цього не потрібно навіть сідати на найбільше колесо(оглядове) в Європі. Цю могутність видно і з-під Херсона, і з Анкари, і з Баку. І з Єревану видно. І зараз Ердоган одним ударом виставляє на посміховисько не лише Путіна та російських генералів, а й ОДКБ. Конкурент свого впливу в Середній Азії, який заважає йому будувати тюркський світ. ОДКБ, який виявився точно не аналогом НАТО. Цікаво, чи на найближчій зустрічі з лідером Китаю Путін благатиме Сі витягти у нього із заду ніж Ердогана.

Звісно, ​​у цій ситуації не позаздриш Пашиняну. Вірменська армія не може на рівних протистояти силам Азербайджану, за якими стоїть спільний друг Ердоган. Вірмени критично залежать від Росії. І тому тиждень тому Пашинян, як цуценя, бігав за Путіним у Владивостоці, склавши компанію лідеру хунти з М’янми та демонструючи на економічному форумі, що жодної ізоляції Росії немає. Не допомогло.

Тож якщо знову побачите, що Путін якось криво сидить за столом, то можете тепер з упевненістю сказати – сидіти рівно йому заважає ніж Ердогана.

Джерело