Монтаж сайдингу своїми руками: інструкція і відео уроки

Сайдинг для вашого фасаду

Зробити зовнішні стіни дачного будинку привабливими та замаскувати дефекти можна різними способами та матеріалами. Але швидше і просто цього домагаються за допомогою вінілового сайдингу.

Сайдинг застосовують як для реконструкції, так і для будівництва будинків, монтуючи на будь-яку поверхню – дерев’яну, кам’яну, цегляну, оштукатурену. Достоїнства цього матеріалу – простота та короткий термін монтажу, невелика вага та ціна в порівнянні з іншими матеріалами для облицювання фасаду. Сайдинг не гниє, не боїться вологи та стійкий до несприятливих погодних умов. Крім того, він не тріскається, не роздувається і не розшаровується.

За ним легко доглядати: не треба фарбувати, тому що він не вигоряє на сонці, потрібно лише мити мильною водою щорічно.

монтаж сайдинга своими руками

ПАНЕЛІ ДЛЯ СТІН

Панелі випускають довжиною від 200 до 600см, шириною 10-30 см і товщиною 0,096-0,15 см. Є дві форми профілю – “ялинка” та “корабельний брус”. Перша жорсткіша і вважається більш традиційною та популярною. “Корабельний брус” створює на стіні глибокі тіні, що робить фасад привабливим, але в той же час цей профіль збирає більше пилу.

У панелі може бути відформовано від однієї до чотирьох дощок, що відображено в маркуванні товару, наприклад, за наявності однієї дошки – S, при двох – D. У нижній частині панелі є замок-клапан, а у верхній – перфорована кромка. Остання служить для кріплення її до стіни за допомогою цвяхів або шурупів через отвори і до замку-заскочки іншої панелі.

Фактура панелі імітує фарбовану дерев’яну обшивальну дошку, вагонку різних порід, хоча випускають і гладкі панелі.

ДОБРНІ ЕЛЕМЕНТИ

Додаткові елементи є важливою складовою облицювання фасаду. З їхньою допомогою можна вирішити певні технічні завдання та приховати проблемні місця. Так, для кріплення нижнього ряду панелей необхідна стартова смуга, а для завершення виконання ділянок стіни та фіксації обрізаного краю останньої смуги – карнизна планка.

Для окантовки вертикальних зрізів, а також для кріплення софітів використовують J-профіль, для оформлення арочних прорізів – спеціальний гнучкий J-профіль. Щоб закріпити панелі на торцях, знадобиться такий елемент як зовнішній кут, на внутрішніх кутах — внутрішній.

Зробити віконні та дверні отвори акуратними можна за рахунок використання спеціальних накладок або лиштви, для підшивки карнизів застосовують софіт – суцільну або перфоровану панель. Торці покрівлі закривають за допомогою фасції вітрової дошки, а монтують за допомогою F-профілю. Якщо не вдається з’єднати панелі внахлест або коли необхідно досягти певного декоративного ефекту, використовують Н-профіль. Добірні елементи дорожчі за панелі, тому витрати на обробку фасаду можуть зрости на 25-40 %.

ПАНЕЛІ ДЛЯ ЦОКОЛЯ

Панелі для цоколя товщі за стінові приблизно втричі, монтують їх вертикально. Вони імітують матеріали набагато ширшого спектру, ніж традиційний сайдинг – дерево, цегла, натуральний камінь. Також на їхній лицьовий бік іноді наносять дрібні гранули або роблять напилення натурального каменю. За розміром панелі, як правило, бувають 100х47 см. Є і вдвічі коротше, що дозволяє полегшити монтаж і зменшити кількість відходів. Цокольні панелі використовують і для обробки архітектурних елементів будівлі, лоджій, балконів, стін усередині та зовні будинку, і навіть для камінних та пічних труб — при належній теплоізоляції. Для них існують свої додаткові елементи – зовнішні кути, J-профілі тощо, які, так само як і елементи для стін, вартість більша за основний матеріал. Вартість 1 м2 поверхні, обробленої із застосуванням додаткових елементів, збільшується на 30-50%.

Для виробництва елементів обшивки цоколя застосовують як полівінілхлорид, так і склопластик на основі поліефірних смол з додаванням мінеральних наповнювачів. Особливості таких панелей – глибокий рельєф, що забезпечує велику подібність з імітованими природними аналогами – пиляним або колотим вапняком, гірським сланцем, з різними видами цегляної кладки. Цей матеріал має значні розміри: 1220×2440 та 500 або 300×2400 мм та товщину від 3 до 10 мм, залежно від виду рельєфу. Панелі для цоколя встановлюють як зовні, так і всередині будинків.

ПОРАДИ ПОКУПЦЮ САЙДИНГУ

На будівельному ринку представлений широкий вибір вінілового сайдингу від різних виробників. У зв’язку з тим, що для більшості території України характерні різкі перепади температури повітря, для обшивки стін дуже важливо підібрати якісний матеріал, стійкий до змін погоди.

Дані характеристики залежать від складу добавок у вінілову масу та методу виробництва – моноекструзії або коекструзії. У першому випадку панель виготовляють із однорідного складу, у другому – із двох шарів різнорідного.

Перш ніж вирушити до магазину, підрахуйте витрату матеріалу, виконавши замір будинку. Крім того, потрібно визначитися з колірним рішенням основних панелей і підібрати до них додаткові елементи.

АЗБУКА МОНТАЖУ САЙДІНГУ

Монтувати сайдинг можна самостійно або скориставшись послугами будівельної бригади. Перед початком роботи слід ознайомитися з інструкцією виробника. Вам знадобляться: молоток, цвяхи, дриль з перфоратором, для різання сайдинга будь-якої пори року – ножівка або електролобзик з дрібними зубами, а в теплу – ножиці для металу.

Якщо поверхня стіни дерев’яна або цегляна та досить рівна, панелі монтують безпосередньо на неї. При нерівній основі, або коли необхідно влаштувати додаткове утеплення або вентильований фасад, спочатку встановлюють дерев’яне або металеве решетування. Для першого використовують сухий брус перетином 40×50, 50×50 або 60×50 мм. Щоб захистити бруси від вогню та гниття, їх потрібно обробити антисептиком та анти-піреном. Крок обрешітки зазвичай роблять у 40-70 см, у районах із сильними вітрами – 20 см.

Металеві обрешітки в 2-3 рази дорожчі за дерев’яні, але більш довговічні і не потребують додаткової обробки. Для її виготовлення зазвичай застосовують спеціальні оцинковані профілі. Монтують їх із кроком, вказаним в інструкції виробника профілю.

До дерев’яної стіни решетування кріплять безпосередньо шурупами, до кам’яної — через попередньо встановлені дюбелі. Вертикальність рейок регулюють за рахунок прокладок та перевіряють за допомогою рівня.

Монтаж панелей ведуть знизу вгору, починаючи зі стартової смуги та закріплюючи додаткові елементи, які прикриватимуть торці на зовнішніх та внутрішніх кутах. Основна вимога установки вінілового сайдингу – забезпечити рухливість всіх елементів конструкції на випадок температурного розширення та стиснення. Закріплюючи вертикальні елементи, до кінця в них вбивають верхній цвях. При установці основної панелі кожну з них нещільно заправляють елементи, що прикривають торці. Потім клацають до замку попередньої панелі, після чого кріплять до решетування оцинкованими цвяхами або шурупами, використовуючи розташовані у верхній частині панелей отвори. Цвяхи з великим капелюшком вбивають по центру отворів, залишаючи між капелюшком і панеллю зазор 1-1,5 мм: це дозволяє панелі рухатися при тепловому розширенні. Якщо монтаж здійснюють у холодну пору року, між сусідніми елементами обшивки залишають зазор 6 мм.

СХЕМА ОБЛИЦЮВАННЯ

Монтаж основних панелей сайдингу ведеться знизу вгору, починаючи зі стартової смуги. Кожну панель прищеплюють до замку попередньої, після чого кріплять до решетування шурупами.

ПРИЙОМИ ДИЗАЙНУ

Для того, щоб фасад не виглядав нудним і безликим, можна скористатися досить простими дизайнерськими прийомами оформлення:

  • пропустити по периметру стін кольорову смугу, відокремивши таким чином перший поверх від другого;
  • підкреслити контури будівлі світлішими елементами, ніж вона сама, або насиченими по тону кутовими панелями;
  • віконні рами та дверні полотна вибрати за кольором під наличники та укоси дверей;
  • виділити кожну деталь фасаду — лиштву, карниз, підшивку даху та ін., використовуючи світлі основні панелі та темніші, але того ж кольору додаткові елементи, або навпаки;
  • облицювати перший поверх сайдингом темнішого тону;
  • використовувати «ялинку» та «корабельний брус», обшивши одним веранду, а іншим – стіни будинку.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ ПРИ КУПІВЛІ САЙДИНГУ!

Панель повинна мати рівномірне забарвлення всередині та зовні, але необов’язково одного тону. Усередині вона може бути світлішою: це іноді роблять з метою економії барвника і щоб здешевити кінцевий продукт. На панелі це ніяк не позначається.

Лицьова сторона панелі повинна бути не глянсовою/ а матовою, щоб поглинати менше сонячного тепла та менше нагріватися та деформуватися. Не повинно бути і дефектів – маленьких тріщин, що відшаровуються і ділянок, що лущиться.

Торець панелі однієї товщини гарантує рівномірне розподілення силових навантажень на панель.

Від еластичності панелі залежать її розширення та усадка під час температурних перепадів, а також опір випадковим ударам. Чим панель товстіша, тим вона менш пластична. Тому її товщина не має перевищувати сертифіковану — 0,96-1,5 мм. Перевірити цю властивість можна, спробувавши загнути кінець панелі у перфорованої кромки – він повинен перегнутися.

Отвори для цвяхів або шурупів повинні мати рівні гладкі краї, однаковий розмір і бути розташовані з рівними кроками.

Зазвичай надають гарантію на 25-50 років. Відсутність дефектів на цей час можлива лише за умови суворого дотримання правил монтажу, вказаних в інструкції виробника.

Бажано попередньо поцікавитися репутацією фірми-виробника та думкою про її продукцію.

У зв’язку з тим що сайдинг від різних виробників іноді сильно відрізняється формою, і навіть в одного виробника панелі різних серій можуть не підходити один одному, краще відразу закуповувати необхідну кількість матеріалу.

Вам знадобиться:

детали для монтажа сайдинга

На замітку:

Головні правила монтажу вінілового сайдингу

Вініловий сайдинг не прибивають намертво, а навішують. Це одна із конструктивних особливостей пластикових панелей. Вони повинні мати можливість вільно зміщуватися один до одного, тому цвяхи кріплення не добивають до кінця. Між капелюшком цвяха і фланцем кріплення повинен завжди залишатися зазор 1,0-1,5 мм.

При монтажі вінілового сайдинга треба брати до уваги температуру навколишнього повітря і робити теплові проміжки з поправкою на цю температуру. При високій температурі (до +30 С і вище) панелі вже знаходяться в подовженому стані, тому теплові проміжки можна залишити невеликими (5,0-6,0 мм). І навпаки, при низькій температурі (близько СРС і нижче) зазори потрібно робити більше (до 10,0-12,0 мм), тому що при підвищенні температури панелі подовжуватимуться.

При з’єднанні панелей по довжині внахлест розташовуйте місця стику врозбіг і уникайте утворення малюнка типу сходів, що впадає у вічі.

При монтажі намагайтеся зберегти прямолінійність панелей. Щільне клацання замків панелей гарантує прямолінійність рядів. Прямі лінії особливо важливі на стінах де є вікна, двері або інші деталі, встановлені на одній висоті.

Уникайте великого числа J-профілів на помітних місцях обшивки. Більшість J-профілів можна замінити широкими наличниками вікон і дверей або спеціальними вставками, наприклад, для внутрішніх кутів.

Заздалегідь плануйте місця надійного дренажу і завжди встановлюйте водовідливні фартухи.

Завжди вирівнюйте панелі обшивки на верхньому обрізі вікон. Розрахуйте висоту установки стартового профілю смуги так, щоб панелі сайдинга були врівень із верхніми обрізами більшості вікон.

Вирівнювання та попередня розмітка

Регулювання установки стартового профілю по висоті дозволяє розмістити панелі обшивки на одному рівні з верхніми обрізами вікон та дверей. Щоб старанно виконати необхідні виміри, автор тимчасово закріпив стартовий профіль за допомогою допоміжної деталі, виготовленої з обрізка алюмінієвої панелі, до якої стартовий профіль прикріплений на заклепках.

Відбиті крейдові лінії для кутових профілів та горизонтальних панелей сайдингу гарантують, що гнучкі пластмасові деталі залишаться прямолінійними під час встановлення їх на стіні.

Панелі вінілового сайдинга мають невеликий розкид по ширині, тому при монтажі, щоб уникнути накопичення помилки, періодично звіряйте реальну висоту установки панелі з розрахунковою та вносити необхідні коригування.

Софіт і декоративна обшивка лобової дошки надають закінченого вигляду даху.

Для забезпечення вільного температурного розширення панелей софіту відрізати їх по довжині на 6 мм менше ширини прольоту під звисом даху. Передні торцеві кромки панелей софіту спираються на відбортовку алюмінієвої обшивки лобової дошки, а як опору для задніх автор використовував закріплену на стіні лиштву, призначену для обробки вікон. Широкі лиштви в даному випадку виглядають як дошка фриза і виглядають набагато краще, ніж стандартний вузький J-профіль.

Встановлення окантовки віконного блоку

Незалежно від того, які профілі використовуються для окантовки віконного блоку – стандартний вузький J-профіль або спеціальна широка лиштва – на верхній деталі вирізають лапку, яку відгинають вниз для відведення води. Додатково, за пергаміном, над верхнім обрізом вікна прибивають металевий водовідливний фарт.

Знизу під вікном встановлюють спеціальний профіль, який призначений для кріплення верхньої кромки підрізаної по місці панелі сайдинга.

Вільне зміщення панелей забезпечують деталі кріплення та температурні зазори

При стикування деталей по довжині їх встановлюють внахлест так, щоб, подовжуючись або сідаючи при зміні температури, вони могли вільно ковзати один по одному. Для цього підрізають кінці кріпильного фланця з отворами для цвяхів. Щоб уникнути заклинювання та короблення панелей капелюшки цвяхів не повинні щільно притискати фланець.

Поєднання замків панелей.

При установці вінілової панелі зусилля необхідно прикладати до її нижньої кромки у напрямку знизу вгору доти, доки замкове кріплення повністю не увійде в зачеплення з нижньою деталлю. У жодному разі не можна тягнути панель вгору за перфорований фланець, це може призвести до незворотної деформації або навіть поломки.

Оздоблення дверного отвору та місць встановлення освітлювальних приладів

Найпростіший спосіб сховати кінці панелей навколо дверного отвору – це використовувати широкі лиштви, які встановлюють з невеликим звисом на зовнішній бік так, щоб вони накрили край панелей, що примикають до отвору

Для обробки місць встановлення освітлювальних приладів, розеток або вентиляційних решіток випускають спеціальні рамки та декоративні розетки з J-подібними каналами по всьому периметру. Таким чином вдається точно визначити положення верхнього обрізу кожної рамки щодо нижньої кромки панелі, що знаходиться над нею.

Монтаж сайдинга своими руками - инструкция

Поради щодо монтажу сайдинга своїми руками

Для підтримки прилеглих стіні кінців панелей софіту краще використовувати широкі панелі, призначені для лиштви. Вони виглядають краще, ніж стандартний J-профіль

Кінці панелей обшивки ховають у приймальних каналах кутових профілів.

Для поєднання панелей обшивки з верхнім обрізом вікна правильно вибирайте місце встановлення стартового профілю.

Установка панелей сайдинга внахлест дозволяє їм вільно зміщуватися один щодо одного.

Відбиті крейдою лінії розмітки дозволяють правильно встановити кутовий профіль та контролювати правильне положення панелей по висоті та їхню прямолінійність.

Зрізаний під кутом кінець верхньої деталі окантовки повинен накрити кінець, що виступає, встановленої вертикально бічної деталі.

Зверху бічну деталь окантовки не подають під кутом.

Підрізаючи панель, що розташована під вікном, потрібно обов’язково залишити зазори шириною не менше 6 мм.

Відсутність теплового проміжку між торцевою кромкою панелі сайдинга і кутовим профілем може при підвищенні температури стати причиною вигинання панелей або навіть часткового руйнування обшивки.

У місцях перекриття панелей цвяхи кріплення не слід забивати надто далеко від їх торцевих кромок, щоб унеможливити короблення панелей.

Вирізи в панелях вінілового сайдингу найзручніше робити ножицями по металу.

Капелюшки цвяхів не повинні бути щільно притиснуті до кріпильного фланця. Між ними повинен залишатися проміжок не менше 1,0 мм.

Щоб шви, за якими стиковані панелі, були не такі помітні, треба намагатися розташовувати їх не на найпомітніших місцях.

Для встановлення освітлювальних приладів та вентиляційних ґрат випускають спеціальні рамки та декоративні розетки з J-подібними каналами.

Встановивши широку лиштву навколо дверного отвору, можна відмовитися від використання тут спеціальних J-профілів.

Якщо зробити невеликий надріз і вивести кінець панелі з внутрішнього каналу J-профілю назовні, можна повністю виключити можливість попадання води під обшивку.

Рисунок 3: Що Вам знадобиться для монтажу сайдинга своїми руками – комплектуючі та фурнітура

монтаж сайдинга своими руками
Монтаж сайдинга своими руками - инструкция

Джерело: kak-svoimi-rukami.com