П’ятниця, 21 Червня, 2024
Суспільство

Що не так із Шевченківськими преміями? 16 із 18 членів комітету склали повноваження

Переважна більшість членів Комітету із Національної премії імені Тараса Шевченка – 16 із 18 – заявили про складення своїх повноважень на тлі колізії із запізнілим оголошенням лауреатів 2023 року та запровадження ще однієї номінації. 13 березня про це оголосив голова комітету Юрій Макаров, затим – Влада Ралко і Михайло Рашковецький, а 16 березня – ще 13 членів.

Їхня позиція оприлюднена в спільній заяві, яку в четвер опубліковано на сайті Шевченківського комітету.

“…Починаючи з 2019 року, ми керувалися бажанням відновити репутацію Премії, позбавивши її радянського змісту і наповнивши актуальними сучасними сенсами, враховуючи мистецький рівень, новаторство та суспільну значимість поданих на здобуття Премії творів. Як експертна спільнота з представників різних культурних сфер, ми спрямовували наші зусилля на продовження і водночас оновлення традиції, згідно з якою Національна премія імені Тараса Шевченка займає особливе, центральне місце в національній культурній політиці. За цей час ми зустрілися з підтримкою нашої позиції та рішень, а також із гострою критикою та навіть образами на нашу адресу. Визнаємо, що іноді Комітету бракувало публічності та вміння донести до громадськості свою позицію і міркування щодо тих чи інших рішень. І все ж ми сприймали та сприймаємо критику передусім як стимул, який спонукає до дискусій”, – сказано в заяві.

Підписанти заяви визнають, що цього року пропозиція фактично провести “паралельний конкурс”, назвавши його “За внесок у перемогу”, стала для Шевченківського комітету несподіваною.

“З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми ще більше усвідомлюємо нашу відповідальність, сприймаючи нашу діяльність як важливу справу на спільному шляху до Перемоги. Однак нас, як і багатьох із вас, застала зненацька пропозиція про доповнення Премії новою номінацією, а фактично – паралельним конкурсом.

Ми згодні з тим, що потрібно відзначати значущі твори, створені не тільки після 2014 року, але й після 24 лютого 2022 року, а також не проминати активну участь митців і діячів культури у наближенні Перемоги. Проте ми висловлюємо свою незгоду з тим, щоби вводити нові номінації, критерії чи будь-які інші зміни до існуючого на сьогодні Положення щодо Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року в прискореному порядку”, – заявили підписанти.

Вони підкреслюють, що в умовах, коли “справедливо та за всіма процедурами” вже визначені лауреати і країна чекає на відповідний указ президента, “такі зміни мають вигляд непродуманих і деструктивних”.

“Це підриває прозорість та виваженість процедур, пункти Положення та вагу Премії як стабільної і авторитетної інституції з чітким алгоритмом роботи. Поява нових номінацій або інші несподівані зміни в Положенні до нагородження вже визначених переможців підважує довіру до Премії як найвищої відзнаки за твори літератури та мистецтва в незалежній Україні”, – вважають 13 членів комітету.

“Хочемо особливо наголосити, що цьогорічні лауреати, визначені внаслідок голосування 15 лютого 2023 року, були обрані у легітимний спосіб, без порушень букви і духу Премії, з дотриманням чинного Положення. Їхні твори та професійні заслуги відповідають високим стандартам головної державної премії в сфері культури. На наше переконання, цей вибір має бути зафіксований відповідним президентським Указом, який, згідно з Положенням, оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження Національної премії. Окрім недовіри до самої Премії як інституції, відкладення Указу також можна сприймати як недовіру до Комітету як експертної спільноти“, – зазначили підписанти.

Принагідно вони нагадали, що можуть обирати переможців лише серед уже номінованих на Премію творів та авторів. А також звернули увагу на часовий проміжок, зазначений у Положенні: номінованими можуть бути твори, оприлюднені протягом останніх п’яти років, але не пізніше як за пів року до їх висунення на здобуття Національної премії.

За їхнім висновком, упродовж останніх років серед поданих на здобуття Премії творів було чимало мистецьких творів воєнної тематики, вони незмінно щороку присутні в “довгому” та “короткому” списку та серед лауреатів, і взагалі “Національна премія імені Тараса Шевченка, починаючи з 2014 року, – це премія воєнного часу”.

“Водночас ми ставимося з повним розумінням до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого, аби відзначити їхній внесок у Перемогу. Вважаємо, що ця пропозиція є важливою, тому потребує ретельного продумування і планування, зокрема щодо критеріїв, процедур висунення та відбору. Йдеться передусім про окреслення прозорого і справедливого алгоритму майбутньої відзнаки.

Ми, як члени Шевченківського Комітету,  вважаємо, що цей процес має відбуватися так, щоби не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України імені Тараса Шевченка. Можливо, ініціаторам такої відзнаки доречно думати про цілком нову премію, що відповідала би заявленій меті. Інший варіант – обговорити внесення відповідних змін і нових номінацій у Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка до початку висунення творів на премію 2024 року”, – вважають 13 членів комітету.

Вони зазначили, що строк повноважень нинішнього складу Комітету становить три роки, і він закінчився з врученням Премії 2022 року. Але члени Комітету, з огляду на організаційні виклики воєнного стану, погодилися на пропозицію, оформлену в Указі Президента України №770/2022 про те, що Комітет у чинному складі продовжить працювати під час воєнного стану та протягом двох місяців після його припинення чи скасування.

“Ми працюємо в засадничих інституційних рамках, де визначальними були і є прозорість та сталість правил, передбачених Положенням, і культурна цінність Національної премії імені Тараса Шевченка. Цю позицію ми донесли до Офісу Президента та МКІП.

У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження“, – резюмували 13 підписантів у заяві 16 березня.

Заяву підписали:

  • Дмитро Богомазов
  • Володимир Войтенко
  • Майя Гарбузюк
  • Тамара Гундорова
  • Ростислав Держипільський
  • Римма Зюбіна
  • Алла Мазур
  • Люба Морозова
  • Віктор Плоскіна
  • Юлія Сінькевич
  • Ірина Славінська
  • Остап Сливинський
  • Євгеній Стасіневич

Не підписали заяву (з числа тих, хто раніше не повідомляв про складення повноважень): Тетяна Кочубінська (мистецтвознавець), Ігор Панасов (музичний критик).

Контекст

В Україні вперше за багато років у день народження Кобзаря, 9 березня, не оприлюднили імена лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча Комітет із Шевченківської премії ще 15 лютого визначив переможців конкурсу.

Після зустрічі з митцями в офісі президента повідомили, що вручення Шевченківської премії було відкладено, щоб відзначити твори на воєнну тему, які з’явилися після повномасштабного вторгнення РФ.

“Голова Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Юрій Макаров акцентував, що за час агресії Росії проти України, особливо з початку повномасштабного вторгнення, з’явилася велика кількість літературних творів та іншого культурного продукту про війну. Тож Комітет запропонував передбачити номінації саме для творів, створених під час війни й на воєнну тему”, – зазначалося в повідомленні пресслужби президента.

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія – найвища мистецька державна нагорода України. Заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

13 березня Юрій Макаров заявив про відставку з Шевченківського комітету та з посади його голови.

Юрій Макаров

Лауреати Шевченківської премії 2023 року

  • КАЛИТКО Катерина Олександрівна, поетеса – за книгу поезій «Орден мовчальниць»
  • КОМПАНІЧЕНКО Тарас Вікторович, БЕРЕЖНЮК Максим Павлович, ДАНИЛЕЙКО Северин Володимирович, КРИСЬКО Ярослав Андрійович, ОХРІМЧУК Сергій Михайлович, виконавці гурту «Хорея Козацька» – за авдіоальбом «Пісні Української революції»
  • НАЗАРЕНКО Михайло Йосипович, літературознавець – за книгу «Крім «Кобзаря». Антологія української літератури. 1792-1883» у двох частинах
  • ПОРТНІКОВ Віталій Едуардович, журналіст – за публіцистичні статті та виступи останніх років
  • ЦІЛИК Ірина Андріївна, режисерка – за документальний фільм «Земля блакитна, ніби апельсин».

Національна премія України імені Тараса Шевченка, або Шевченківська премія – найвища мистецька державна нагорода України. Заснована у 1961 році. Вручається за вагомий внесок у розвиток культури й мистецтва.

Головою Шевченківського комітету з грудня 2019 року був журналіст, телеведучий, документаліст, письменник Юрій Макаров.

Склад комітету: Дмитро Богомазов (театральний режисер), Володимир Войтенко (кінознавець), Майя Гарбузюк (театрознавець), Тамара Гундорова (літературознавець), Ростислав Держипільський (театральний діяч), Римма Зюбіна (актриса театру і кіно), Тетяна Кочубінська (мистецтвознавець), Юрій Макаров (журналіст), Алла Мазур (телеведуча), Любов Морозова (музикознавець), Ігор Панасов (музичний критик), Віктор Плоскіна (театральний диригент), Влада Ралко (художник), Михайло Рашковецький (мистецтвознавець), Юлія Сінькевич (генпродюсер Одеського кінофестивалю), Ірина Славінська (літературознавець), Остап Сливинський (поет), Євгеній Стасіневич (літературний критик).

Джерело