Внесення добрив восени. Що треба знати городникам

Осіннє внесення добрив справедливо вважається основним – указують нам учені агрономи. І практика городників-аматорів підтверджує, що це дійсно так. Більше того, такий агрозахід належить до невідкладних робіт.

Уже з вересня ми обробляємо ґрунт, у низинах – «блюдцях» готуємо високі грядки, у які теж вносимо біопаливо і, звичайно, добрива – органічні та мінеральні.

Восени ми застосовуємо гній, компост, калійні й фосфорні добрива. Їх ми вносимо під лопату або під вила, при перекопці пристовбурних кіл. Осіннє внесення добрив у ґрунт діє на плодові і ягідні рослини протягом всієї вегетації майбутнього року.

Замічено, що чим раніше восени внесені живильні речовини, тим кращу дію вони мають на рослини.

Скільки потрібно вносити цих добрив восени? Норми залежать від стану саду, родючості ґрунту, рівня агротехніки. А усереднено – на 1 м2 саду вносимо щорічно 8-10 кг гною або якісного компосту, по 60-120 г фосфору й калію. З фосфорних добрив використовуємо простий, гранульований подвійний суперфосфат, фосфоритне, кісткове борошно; з калійних – хлористий і сірчанокислий калій, пічний попіл.

Про пічний попіл необхідно сказати окремо. Попіл надійно служить городнім культурам на всіляких ґрунтах і при різних погодних умовах місцевості. Попіл – добриво складне. У ньому відкрито три десятки елементів мінерального живлення рослин (у легкодоступних для них формах). Той попіл, яким ми найчастіше користуємося, не містить азоту, йоду, брому та ряду інших елементів, але зате в ньому є калій, кальцій, фосфор (який засвоюється рослинами краще, ніж фосфор суперфосфату), магній, сірка, залізо, бор, молібден, марганець, кремній та інші речовини.

Цінною якістю попелу є відсутність у ньому хлору. На відміну від покупних мінеральних добрив (простих і складних) попіл не відрізняється сталістю свого елементного складу за кількістю та співвідношенням. У кожної партії попелу вони можуть бути свої. Це залежить від виду сировини, з якої попіл можна одержати. А такою сировиною можуть бути дрова різних порід дерев, відходи польових і городніх культур (солома, стебла, бадилля), сланці.

Екологічно чистим вважається попіл, отриманий зі старих дров, крупної деревини, тирси. Чому? Та тому, що в молодих пагонах дерев і чагарників, а також свіжому листі (на що городники-аматори не звертають уваги й палять свіже листя) можуть опинитися і перейти в попіл при спалюванні солі важких металів (свинцю, наприклад), а також радіоактивні речовини.

Багато городників не знають і змішують деревний попіл із суперфосфатом, це переводить частину фосфору в нерозчинний стан (зв’язує) і тим самим погіршує фосфорне живлення рослин. Попіл несумісний з вапном через зайвий лужний ефект (розкислення) у ґрунті. А тому після гарного вапнування не варто вносити попіл і у підживленнях.

Восени перекопку саду (якщо він не під залудінням) сполучають із внесенням органічних і мінеральних добрив, які закладають у канавки та перемішують із ґрунтом.

Якщо міжряддя саду задернені, то їх перекопують двома способами. Один з них полягає в тому, що дерен знімаємо, складаємо в купи травою вниз і отримуємо надалі дернову перегнійну землю, таку необхідну для розсади навесні. Інший спосіб полягає в тому, що знятий дерен кладуть на дно викопаної траншеї (дернину в обох випадках розрубують на дрібні шматочки).

При осінній обробці ґрунту його поверхню краще залишати грудкуватою – це буде сприяти затримці снігу і загибелі зимуючих у ґрунті шкідників.

Джерело: poradnyk.com.ua