Субота, 18 Травня, 2024
Суспільство

Різдвяні традиції українців. Кутя, вертепи, Дідух та пиво до свят

Передріздвяний період – приємна пора очікування чудес.

Це час, коли минуле зустрічається з майбутнім, в якому ми звертаємося до свого коріння, незалежно від віку, чекаємо на виконання бажань і подарунків. І нехай у кожному з регіонів України свої традиції свята, нас усіх поєднує відома мелодія «Щедрик», щедрий стіл та традиційні святкові напої від найкращих українських пивоварів.

Львівське Різдво – вже давно бренд України.

До Галичини, де святкування Різдва – національне надбання, їдуть іноземці, щоби насолодитися живими українськими традиціями. Тут старанно дотримуються вікових звичаїв, обов’язковий і солом’яний Дідух, і 12 пісних страв, і святковий Вертеп. Галичани змогли зберегти це чудове театралізоване дійство навіть за радянських часів заборони віри. Ангел, Пастушки, Чорт, Циган, Три Царі з різдвяною зіркою рік у рік обходять будинки та площі.

Жителі Львова плетуть павуків із соломи, бо вірять, що саме ці тварини приховували місце народження Ісуса. Їх вішають над входом, і над іконами. А ось Дідух – символ урожаю та предків у вигляді житнього, пшеничного чи вівсяного сніпа – спалюють на третій день свят.

До 1939 року в Галичині на Різдво не прийнято було вживати багато алкогольних напоїв. Господарі готували наливки з горіхів, ягід або шкірки лимонів та апельсинів, варили святкове пиво для себе, експериментуючи зі смаками. Завозили темне та світле з Чехії та Польщі, благо кордон поруч. Традиціям не зміниш, з того часу різдвяне пиво стало святковим викликом для крафт-пивоварень та великих виробників. Сезонне пінне наливають у святково прибраних кнайпах та на вулицях. Запахи хмелю та солоду гармонійно поєднуються з ароматами імбиру та кориці, карамелі та кави. У приготуванні пивних коктейлів львів’янам немає рівних, вони готові запропонувати різане пиво, пиво зі спеціями, пиво з кавою і навіть пиво з сиропом.

Закарпатське Різдво строкате, як горська вишивка,
і запальне, як угорські мотиви.

Напередодні Різдва мешканці Закарпаття називають Карачуном. Таку саму назву носить різдвяний калач. За час зимових свят його випікають тричі. Замість куті на столах у закарпатців бобальки – запечені чи пропарені булочки з тіста, посипані горіхами та маком.

З їхньої дегустації тут розпочинають святкову вечерю, зібравшись усією родиною. Вино та хліб, як правило, ставлять на підвіконня – це для померлих родичів.

Напередодні Різдва потрібно завершити всі термінові та важливі справи, припинити сварки та припинити розбрат. Вранці господиня за допомогою кремнію та огнива повинна запалити 12 полін і приготувати на них 12 пісних страв. Після заходу сонця всі члени сім’ї моляться, у деяких районах починають вечерю із зубчика часнику та меду, щоб бути здоровими. Після вечері шматочками зі столу частують худобу, а старші діти розносять їжу незаможним.

У Закарпатті на Різдво до обіду бажано не ходити в гості до сусідів, особливо жінок. Натомість увечері веселощів не зупинити – кожен будинок тут обходять із вертепами, які називають бетлегами. Щедрі господарі пригощають гостей найкращим вином, сортів якого є безліч. Але навіть більше, ніж вино, тут люблять різдвяне пиво, що зігріває. Крафтові виробники стверджують, що їхнє пиво воістину найкраще в Україні, оскільки вариться на цілющій воді регіону. Воно призначене для неспішного пиття біля вогнища або каміна, дуже складне до смаку, багатогранне, з душею. А закусок на Закарпатті до пива не перерахувати: банош, копчені ребра, гострі мадярські страви, величезний асортимент місцевих сирів.

Багатонаціональна Одеса вдало зміксувала українські, єврейські, молдавські та бессарабські традиції святкування Різдва.

В одеських селах чекали першої зірки, щоб покликати Мороза їсти кутю. Першу ложку солодкої каші глава сімейства підкидав до стелі, і якщо крупиці каші чи маку прилипали до нього, вважалося, що рік буде щедрим. На стіл подавали 12 обов’язкових страв: рибу, варену квасолю, кутю, коржі з маком, картопля, голубці з пшоном, вареники, кашу, тушковану капусту, гриби, узвар. Вся сім’я, як правило, чекає на першу зірку – з ранку без сніданку та обіду.

Поважаючи традиції предків, в Одесі намагаються почастувати всіх. Багато років поспіль у парку Шевченка студенти місцевих вузів – кулінари-початківці – варять кутю на всіх. Кондитери теж не відстають – випікають величезні різдвяні калачі та частують народ. Останній 500-кілограмовий пряник прикрасили сценами з повісті Миколи Гоголя «Ніч перед Різдвом».

Є чудова сучасна традиція прикрашати Потьомкінські сходи шапкою Святого Миколая, мішком із подарунками. Все виглядає так, ніби святий спіткнувся на драбині і втратив свої речі. А біля пам’ятника Дюку обов’язково встановлюють величезну різдвяну зірку.

Різдвяне пиво в Одесі – найпопулярніший зимовий напій. Решта – на любителя. Хтось любить у ньому нотки імбиру, прянощів для глінтвейну, а хтось знаходить смак різдвяного печива та англійського пудингу. На закуску для пива часто вибирають червону рибу холодного копчення або п’ють його з місцевим кільцем – по-простому, по-одеськи.

На Слобожанині до Різдва готувалися заздалегідь.

Перед святами господині намагалися прибрати та гарно прикрасити будинок. Підлогу встеляли соломою та сіном – як нагадування про те, що Ісус народився в яслах. Домашнім заборонено курити, усі тримали піст. Сіном прикрашали також покут – місце, де незабаром стоятиме кутя та узвар із сухофруктів.

До свят пекли святковий хліб – паляниці, готували 12 пісних страв, по одній на кожен місяць року. Іноді горщик з кашею виставляли за поріг для Мороза, щоб задобрити його і наступного року худоба не вивелася і не замерзла.

Окрім колядок та вертепу у дітей було особливе завдання – принести батьківський «вечір» своїм хрещеним, а також самотнім бабусям. За кутю та пиріжки ті обдаровували їх солодощами чи грошима. Потрібно було обов’язково покуштувати у гостях куті – 12 її видів за свята.

Харків’яни традиційно відзначають Різдво в домашньому колі, а на площу Свободи виходять, щоб побачитися з друзями, почастуватися біля ошатної ялинки варениками чи пирогами, підняти кухоль гарячого вина чи гарного пива за новий рік — від бурштинового до темно-коричневого чи чорного. Втім, світле пиво тут популярніше – позначаються традиції радянського минулого. Найкращі бариста міста також намагаються приготувати до свята смачні пивні коктейлі – наприклад, змішують темні сорти пива з вишневим або томатним соками, а світлі – з яблучним та виноградним, або готують коктейль «Чорний оксамит» – у ньому ароматне пиво поєднується з ігристим вином.

Щедрий пісний стіл зі святковими свічками, вся сім’я у зборі
на Різдво – типова святкова картина у Центральній Україні.

Вечір починається з молитви та запалення різдвяної свічки. Святкові страви виставляють на встелений соломою та рушниками стіл. На кути під скатертину кладуть часник, який оберігатиме сім’ю від зла.

Весела сімейна забава – вареники з різними начинками, у які господині кладуть монетку, горошину перцю чи вугілля. Вважалося, що обравши свою начинку, ти прогнозуєш події у новому році.

Головні святкування Києва відбуваються на Софійській площі, а також на Подолі – тут співають колядки, беруть участь у вертепах та слухають виконання пісень від найкращих рок- та фолк-колективів країни, танцюють навколо ялинки та веселяться з друзями.

Щоб повністю поринути у Різдвяні свята, кияни та гості вирушають до парку «Київська Русь» та до Пирогово – тут народні гуляння тривають більше місяця.

Відвідувачі беруть участь у забавах та конкурсах, катаються на конях та у візках, дегустують найкращі святкові страви, запиваючи їх святковими ж напоями. Наприклад, темними сортами пива, які виробники дбайливо зварили до свят – з нотками меду, кленового сиропу, чорносливу чи цитрусових. Або світлими сортами, підмішуючи в них лимонний сік та м’ятний сироп.

Джерело: focus.ua